Сучасна молодіжна політика в Україні

Для цього дослідження були обрані наступні, як на думку авторського колективу, стижневі аспекти такої багатогранної проблеми як молодіжна політика: молодіжна політика сучасних політичних партій України; правові засади молодіжної політики та політика української держави у сфері просвіти підростаючого покоління.

У демократично-організованому суспільстві з вільним і відкритим змаганням різноорієнтованих політичних сил, що відбивають і прагнуть реалізувати певні суспільні інтереси (а утвердження саме такого суспільства задеклароване в україні) є нагальною потребою в здійсненні партіями самостійної молодіжної політики. Зміст останньої визначається, насамперед, функціональною роллю партій у суспільстві.

Реалізація найважливішої функції партій – представництва суспільних інтересів – передбачає спроможність партії відповідним чином уловлювати суспільні настрої, поява яких зумовлена насамперед природною зміною поколінь. Саме для забезпечення належної уваги до специфічних інтересів молодих людей у більшості партій і створені спеціальні молодіжні структури,ефективність діяльності яких залежить як від високого рівня їх самостійності,так і від спроможності впливати на партійну політику через окреме представництво в партійних інституціях.

Як відомо,однією з найважливіших є діяльність партій по підготовці та рекрутуванню кадрів у сферу управління суспільством.

Партії,готуючи майбутніх лідерів,дають їм навички суспільно-політичної діяльності,допомагають в опануванні певним політичним досвідом та авторитетом,надають морально-психологічну підтримку.У реалізації цієї функції також відчутною є роль молодіжних організацій,які виступають своєрідним інститутом адаптації молодих політиків до повноцінної участі в політичному житті.

Зазначимо,що становище молоді на ринку праці,умови для її продуктивної зайнятості,професійної мобільності в першу чергу залежать від динаміки змін в економічному становищі України.За нинішніх умов більше половини молодих людей у віці від 15 до 28 років належать до економічно активного населення,володіють унікальною здатністю-здатністю до продуктивної праці.

Сьогодні молодь на ринку праці вільна у своєму виборі.Це принципово її відрізняє від молоді соціалістичного минулого.У молоді з»явилася можливість вибору.Більш того,ніхто в адміністративному порядку не примушує молодь до суспільно корисної праці.Молода людина має право взагалі не включатися в суспільне виробництво,не працювати.Змінилися погляди молодих людей на поняття престижності цієї чи іншої професії, того чи іншого заняття. І ці погляди не завжди співпадають з об»єктивною суспільною потребою,а тим більш,фактичними можливостями самої молодої людини.На перше місце в цінностях молодих людей виходить високий заробіток на робочому місці.Повага до продуктивної праці серед молоді слабне з кожним днем.Молодь усе більше приваблюють напівлегальні,і навіть нелегальні заробітки.А держава поки що не сприяє у повній мірі створено умов для того,щоб форми одержання цих заробітків не знаходились у протиріччі з етичними вимогами та вимогами закону.

За матеріалами статистичних даних проаналізуємо характеристики молоді,що звільнюється з галузей народного господарства.За даними Мінстату України на 1 січня 1995р.загальна кількість звільнених з народного господарства України становили 227682 чоловіка відносно всього народного господарства країни.При цьому кількість звільненої молоді становила 29913 чоловік (13%,1).Частка звільненої молоді найбільша в промисловості,в торгівлі та громадському харчуванні, у сфері побутового обслуговування насалення.
Хоча потреби в молодій робочій силі як по цих галузях,так і по всіх інших, у 2-3 рази і навіть більше перевищують частку звільнених.Чим це пояснити? Швидше за все тим,що вакансії ,які є в цих галузях,не відповідають потребам молоді,її кваліфікації (вони низькооплачувані,не потребують творчого підходу і т.д.).Складається ситуація,коли незважаючи на збільшення кількості звільнених ,за допомогою у працевлаштуванні звертається лише невелика частина звільнених і кількість вільних робочих

мість і вакансій зростає.Найвища частка молоді вибула з державних підприємств,що пов”язано з падінням виробництва,скороченням штатів на підприємствах і в організаціях,закриттям збиткових підприємств.Потреба в молодій робочій силі на підприємствах усіх форм власності,як,між іншим,і по галузях народного господарства,майже в 2-3 рази перевищує кількість звільнених,що знову ж таки пов’язане з диспропорцією попиту і пропозиції робочої сили.

Йде звільнення працівників у зв’язку проведенням заходів по скороченню штатів,а з іншого боку,зростає попит на працівників,необхідних ринковій економіці,таких як бухгалтери,фінансисти,робітники страхової справи,юристи,податкові інспектори та інші,підготовка яких у державних учбових закладах або недостання,або знаходиться в зародковому стані.

Дані статистики свідчать про те, що майже кожна друга молода людина займала робоче місце робітника(49,8%) майже стільки молодих беєробітних(45,9%) займали посади службовців, і тільки 4,3% безробітної молоді займали місця, що не потребують професії, спеціальності. Це ще раз підтверджує, що основна частина молоді виявилися безробітніми в єв`язку з падінням виробництва, скороченням числа підприємств і організфцій, в основному, в державному секторі.

З даних статистики також вивливає, що найвища частка працевлаштованої молоді з числа осіб, що мають робітничу спеціальність – 53,3%, а питома вага працевлаштованих службовців і спеціалістів та осіб, що не мають професії(спеціальності), майже однакова – 18,5% і 18,2 прценти відповідно.

Прицьому слід відзначити, що більше тритини безробітної молоді (35,5%) – це особи, які звільнились за власним бажанням.Що можна пояснити різким зниженням заробітної плати в зв`язку зполітикою державних підприємств, які намагаються не звільнювати робітників, скорочувати зарплату. Адже якраз ціною падіння реальної зарплати прибутків була досягнута відносна стабільність зайнятості .До речі прцент працевлаштованих серед цієї категорії безробітних найвищий – 41,0%. Друге місце за чисельністю серед безробітної молоді займають випускники загальноосвітніх шкіл – 10,8%. На третьому місці молодь, звільне в зв`язку з змінами в організації виробництва і військово службовці, звільнені за скороченням чисельності або штату без праиа на пенсію. За останні роки спостерігається значна зміна орієнтації молоді щодо свого становища на ринку праці та вибору форм заробітку. Постійно зменшується, але все ж таки залишається досить значною, частка молоді,