Правомірно очікувати, що підходи Євросоюзу до відносин з Україною передбачатимуть перспективу вступу України до цієї організації, сприятимуть динамічній інтеграції нашої держави до спільного європейського правового та економічного простору.

Одним з найважливіших вихідних документів співпраці є «Угода про партнерство та співробітництво» (далі - УПС) між Україною, з одного боку, та ЄС і його членами, з іншого, яка набула чинності у березні 1998 року та має термін дії 10 років. Основними цілями УПС є розвиток тісних політичних стосунків між Україною та ЄС шляхом постійного діалогу з політичних питань, сприяння розвитку торгівлі та інвестицій, забезпечення підґрунтя для взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, громадського, науково-технологічного та культурного співробітництва, а також підтримки зусиль України щодо зміцнення демократії, розвитку її економіки та завершеная переходу до ринкової економіки.

Відповідно до укладеної Угоди, сторони провадять регулярний політичний діалог: відбуваються переговори на найвищому політичному рівні в рамках самітів; для спостереження за дією Угоди згідно з положеннями УПС створено Раду з питань співробітництва, засідання якої відбуваються на міністерському рівні щонайменше раз у рік. З Радою співпрацює Комітет з питань співробітництва, який веде політичний діалог на парламентському рівні.

Сьогодні в рамках Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС створено та діють 4 підкомітети, а також 3 робочі групи: підкомітет з питань торгівлі та інвестицій; підкомітет з питань фінансів, економіки та статистики; підкомітет з питань транспорту та енергетики, співробітництва у цивільному та ядерному секторі, охорони довкілля, освіти, навчання та технологій; підкомітет з митних питань, транскордонного співробітництва, боротьби з нелегальною міграцією, відмиванням грошей та наркобізнесом, а також робоча група з питань відновлювальної енергетики та енергоефективності; робоча група з питань змін клімату; робоча група з питань енергетичних стратегій.

11 грудня 1999 р. у м. Гельсінкі Європейська Рада схвалила спільну стратегію ЄС щодо України, спрямовану на зміцнення стратегічного партнерства з Україною. Вона передбачає підтримку процесу демократичних та економічних перетворень в Україні, вирішення проблем щодо підтримання стабільності та безпеки на

Європейському континенті, зміцнення співпраці між ЄС та Україною у контексті розширення Євросоюзу. У стратегії зазначається, що Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (У ПС) є основою відносин між Україною та Європейським Союзом, а реалізація УПС — один із пріоритетів стратегії. Приймаючи спільну стратегію, Європейська Рада вирішила, що кожна головуюча в ЄС держава повинна готувати відповідний робочий план реалізації спільної стратегії ЄС щодо України, який має ґрунтуватися на:

- визнанні України сферою спільних важливих інтересів країн-учасників Європейського Союзу;

- визнанні стосунків між: Україною та Європейським Союзом у рамках стратегічного та унікального партнерства;

- визнанні того, що двері Європейського Союзу відкриті для України за умов її відповідності критеріям членства з ЄС, визначеним Копенгагенським самітом ЄС у червні 1993 року;

- спільному інтересі країн-учасників ЄС зміцнити в Європі мир та безпеку, забезпечити добробут, демократію та повагу до прав і свобод людини;

-V спільному інтересі країн-учасників ЄС підтримати Україну на шляху до утвердження громадянського демо-кратичного суспільства, ринкової економіки, створення основ для стабільної та процвітаючої держави, самодостатнього економічного і соціального зросту;

- спільному інтересі країн-учасників ЄС сприяти розвитку стабільної, демократичної і передбачуваної України, яка рухається у напрямку європейської інтеграції, здійснює спільні з ЄС кроки у сфері зовнішньої політики та політики безпеки;

- спільних економічних інтересах країн-учасників ЄС та їх відповідності довготерміновим економічним інтересам України;

- впливі України на енергетичну безпеку країн—учасників ЄС за рахунок розташування на її території транскон-тинентальної нафто - та газотранспортної мережі;

- спільному інтересі країн-учасників ЄС утвердити співробітництво з Україною як важливу підвалину по-дальшого розвитку центрального і східноєвропейського регіонів як регіонів безпеки, добробуту та процвітання на шляху побудови єдиного європейського дому;

- необхідності повномасштабної реалізації Угоди про партнерство та співробітництво МІУС Україною та Європейським Союзом;

- необхідності залучення нових цілей, механізмів та засобів розвитку двосторонніх стосунків, що виходять за межі УПС, охоплюють довготермінові перспективи, відповідають актуальній ситуації та надають додаткової ваги відносинам між Україною та Європейським Союзом;

- необхідності встановити новий тип рівноваги у Цент-ральній та Східній Європі, яка зазнає кардинальних змін під впливом розширення Європейського Союзу;

- необхідності уникнення нових ліній поділу в Європі за рахунок координації швидкості інтеграції центральних і східноєвропейських країн до ЄС, посилення позитивних наслідків розширення ЄС, адаптації кожної з країн регіону до реалій, що виникають у процесі входження до ЄС країн-кандидатів;

- необхідності еволюції ЄС від Союзу західноєвропейських країн до Союзу європейських країн — фундаменту загаль-ноєвропейського дому, що відповідає вимогам XXI сторіччя і здатний до дій глобального масштабу;

- необхідності поглиблювати європейську інтеграцію, що має на меті єдину Європу, і сприяти фундаментальному зближенню та європейській інтеграції України. Метою цієї стратегії є:

1. Фундаментальне зближення та поступова інтеграція України до ЄС. Основою цього процесу є принципові положення і цілі європейської інтеграції та проголошений Україною курс на інтеграцію до ЄС, який сприятиме проведенню реформ у країні. Досягнення Україною критеріїв, необхідних для повноправного членства і визначених Копенгагенським самітом ЄС у червні 1993 р,, дозволить розглядати можливість її членства в ЄС.

2. Реалізація Угоди про партнерство та співробіт-ництво між Україною та ЄС, що є важливим завданням на найближчі роки, базою та одним із дієвих інструментів поглиблення інтеграції України до ЄС. Якнайповніша імплементація УПС має створити передумови для подальшого розвитку торгівлі ЄС з Україною та суміжними країнами. ЄС