України і Європейського Союзу
_________________2004_________________
10 червня 10-річчя підписання УПС між Україною та ЄС.
18 травня Засідання Ради з питань співробітництва Україна - ЄС.
29 березня Зустріч Україна - Трійка ЄС на рівні міністрів юстиції та ,
внутрішніх справ. е, 5 березня Указом Президента України схвалено шнцепцію адаптації
інституту державної служби в Україні до стандартів
Європейського Союзу.
три етапи є характерною рисою низки країн СНД. Акредцт зазвичай, тут передують періодичні процедури ліцензував самоатестації та атестації, що займають тривалий період Ча Я) Адаптація цієї системи до міжнародного досвіду оцінки повцц " здійснюватися, на наш погляд, передусім через створення ефе 9 тивного механізму акредитації.
Іншим чинником взаємовизнання якості освіти та кваліфікаІІ'-фахівців є міждержавне(міжнародне) визнання дипломів. Останнг можливе як:
- історично сформоване суб'єктивне визнання якості підготовки фахівців, здійснене у закордонному вищому навчальному закладі вищим навчальним закладом, роботодавцем чи державою загалом щодо окремих навчальних курсів або програм (кваліфікації) в ці. лому. Наприклад, загальновизнаними є дипломи провідних університетів Європи (Кембридж, Оксфорд, Сорбонна та ін.);
- вироблення загальноєвропейської системи визнання дипломів про освіту чи кваліфікацію як результат уніфікації первинної форми цих дипломів (чи додатків до них), а надалі - систем організації навчального процесу не тільки за спеціальностями і програмами, а й цілісно.
В останньому напрямку вже здійснено певні практичні кроки, які варто розглянути докладніше.
4.4. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти. Європейський зразок додатка до диплома (ОІРШМА ВІІРРЬЕМЕІЧТ)
Визнання освіти чи кваліфікації- це формальне підтвердження компетентним органом цінності іноземної освітньої кваліфікації з метою доступу до освітньої та/або професійної діяльності. Кваліфікація може бути визнана або з метою подальшого навчання на даному рівні (академічне визнання ), або для використання звання чи здійснення професійних цілей (професійне визнання). Визнання може відноситися також до вищого навчального закладу в цілому (як до авторитетної навчальної установи з високим рейтингом) іншим навчальним закладом або іншим органом (державним чи роботодавцем). Порядок визнання кваліфікацій визначено Лісабонською конвенцією з визнання в рамках Конвенції Ради Європи, що стосується вищої освіти в європейському регіоні, прийнятої в Лісабоні у квітні 1997 р.
Академічне і професійне визнання
Академічне визнання - це визнання курсів, кваліфікацій або
пломів одного (національного або іноземного ) вищого Д вчального закладу іншим. Необхідне як основа для доступу до
В0го подальшого навчання в іншому навчальному закладі /-умулятивне визнання ) або як визнання, що дозволяє певне оііьяення від необхідності наново вивчати елементи програми /вйзнання виконання навчального плану). Наступним типом акадємічного визнання є визнання навчання в якому-небудь іншому виШОмУ навчальному закладі, яке заміщує аналогічний період навчання в своєму закладі освіти. Таке визнання (визнання заміщенням ) функціонує в Європейській кредитно-трансферній системі (див. ЕСТ8).
Професійне визнання - це право працювати за фахом і згідно з професійним статусом відповідного власника кваліфікації. У Європейському Союзі визнання за професійними якостями є легальним актом, яким компетентний орган країни, що приймає, визнає (підтверджує), що кваліфікації, одержані претендентом в іншій країні-учасниці ЄС, підходять для здійснення на її території професійної діяльності, котра регулюється законом
Визнання здійснює компетентний орган визнання -установа, офіційно уповноважена приймати обов'язкові до виконання рішення про визнання іноземних кваліфікацій.
Для спрощення процедури визнання освітніх кваліфікацій як результат роботи спільної робочої групи Європейської комісії - Ради Європи - ШЕЗСО/ СЕРЕЗ у 1997-1998 рр було розроблено і запропоновано уніфікований зразок Додатка до Диплома про освіту. Додаток до Диплома тестувався в рамках міжнародного проекту Визнання Диплома про Вищу Освіту і Навчальні Кредити без Кордонів, а затверджений Конвенцією про Визнання Кваліфікацій Вищої Освіти в Європейському Регіоні, що була прийнята в Лісабоні в 1997 р.
Вказівки щодо створення Додатка до Диплома
Загальні вимоги.
Додаток до Диплома рекомендується складати відповідно до таких принципів:
1. Складовою частиною кожного заповненого Додатка до Диплома повинна бути коротка пояснювальна записка (у верхній частині екземпляра додатка), основною функцією якої є допомога
університетам, працедавцям та іншим потенційним користувача інформації.
2. Освітні установи повинні дотримуватися структури і По слідовності інформації, що були розроблені і тестувалися в хол' пілотного проекту. Різні адаптовані версії також тестувалися, у результаті чого було визначено, що вони недостатньо чіткі і Не сприяють полегшенню сприйняття того, хто розглядає додаток.
3. Додатки треба заповнювати дуже точно та ретельно, щ0б уникнути неточностей, неповноти інформації або неправильного трактування. Дуже довгих і дуже складних додатків потрібно уникати, представляти інформацію настільки стисло, наскільки це можливо.
4. У поєднанні з документом, що засвідчує отримання ква-ліфікації, додаток повинен давати достатню інформацію, щоб дозволити тому, хто його розглядає, оцінити дану кваліфікацію і визначити, чи відповідає дана кваліфікація меті, для якої її хочуть використовувати (тобто доступ до академічних програм, звільнення від частини програми, працевлаштування / право практикуватися по професії і т. п.).
5. Додаток повинен завжди супроводжуватися оригіналом документа про кваліфікацію, оскільки додатки, зазвичай не мають юридичної сили. Хоча Додаток до Диплома не є офіційним документом про статус установи та кваліфікацію і того, чи є вони визнаною частиною національної системи вищої освіти, все ж повинен містити інформацію про це.
6. У Додатку завжди повинні вказуватися ім'я власника і назва кваліфікації, назва і статус установи, яка її присвоїла, і класифікація присудженого звання. Все це повинно бути представлено мовою першоджерела. Неправильні переклади вводять в оману фахівців, які оцінюють кваліфікації. Транслітерації допускаються у випадках, якщо алфавіт відмінний від латинського.
7. Додатки не повинні містити оцінної думки, тверджень про еквівалентність і пропозицій із визнання.
У додатках подається вичерпна інформація за всіма пунктами. Там,