Тема: Класичні буржуазні ідейно-політичні доктрини.
Сутність та еволюція Л.
Консвер. як І. і пол. позиція
Реферати: Знач. І. Ліберал. для розв. суч. трансфор. су-в. Минул. і суч. існу. І. кнсер.
Лі-ра:
Гарбузов. Консер. пон // Полис. 1995.№4
Кнсерв. как теч об. // Полис 1995 №4
Ліб і демокр. // Поліс 1994 №3
Попович. Укр. ліберали // Сучасність 1993. №1
Чаликова В. Ліб., ліберальне // Суч. 1993. №11
Заболоцький Л.: І., ідеал / 2001. Д.
Антологія Л.
Голобуцький консер. І. порядку, стаб. порядку. – К.1995.
1. Самі ці І. підтрим. у демокр.
Лібералізм – це ідейно-пол. доктрина, яка об’єдн. прих. парлам ладу, вільного підприєм, демокр. свобод і обмеж. сфери ді-сті де-ви. В розвитку Л. виділ 3 етапи:
І класичний поч. ХVІІІ – поч.. ХІХ.;
ІІ модерніз. нео. ХІХ поч. ХХ
ІІІ
І.Л. грунт на 2 осн полож:–
первинність і прир прав. лю. і її інтер. Це визн. необх. нормат. верг. цих прав. Л. зародж. в кін XVII на поч. XVIII в Ан. з розв. кап. відносин і способу ви-ра.
Прич. зарод. Л. – занепад феодалізму. Обгрунт. Л.: Локк, Монтеск’є, Кант, Сміт, Констант, Є. Бентом, Дж.Ст. Міль. Засновиком Л. вв. Локка обгрунт ідею сусп договору.
В. ек. віднос. передбач. – усунення цехового ви-ва і повну і св.. під-ва яка баз. на прив. вл. і вільній конкур. Де-ва в ек. відно.-мала керув.прин.: дозвольте діяти або робити що хочеш (Сміт). Де-ва непов. втруч. в ек., а бути сторожем. Т.Ч. розділив пон. Г.С і де-ви. Осн. ідеї клас. Л. були сформ. у фр. Деклар. про пр. лю. і гр. і у Деклар. США. Заснов. США вв. і засн. Л. Пон. Л. входить до пол. лексикону на поч.. ХІХст. В 1872р. в Ісп. лібер. поч.. назив. гр.. лю. у кортесах (зак.ор.) які виступ проти існ. вл. згодом це перенес. до Анг.
У ХІХст. поч. вин 1 пол. п., які займ провідні позиції в Зх.Єв. і Пв. Ам.кр.
В цих кр. К. прогол і закріп. пр. лю. на св.. на прив вл. і вільну ек. ді-сть. Саме ці постулати привели до встнов. прав. де-ви, парламент. і де-тії, в цьому осн. залога Л. Л. – зах. за своїм пон. і пох. світобачення, продукт анг.ек.
Щодо ф. Л. поділ на 2 етичні течії:
ф. Канта
Міля, розв. ідею анг. утилітаризму, св.. і справ. є цінними наст наск. вони приносить щасті лю. В пол. Л. невід. від пон демокр. і прав. де-ви. В пол. Л. вияв. такі риси: гнучність, універ, відкритість, толеран., плюралізм думок, поміркованість. В пол. Л. виступ. за зах. прав. меншин, бориться проти смерт. кари і сприяє різним рухам су-ва.
В між пол. Л. має 2 конц.–
Манчестерська шк.. – розроб. в ХІХст. Вільна торгівля між де-ви призведе до миру.–
конц Канта вічний мир між де-ви встан тоді коли встан респуб. форми прав.
Ідеї К. підтрим ам. през В. Вільсон, який поклав ц. конц. між місії США, яка на поч. ХХст. мають встанов. дем в ін. кр. встан. мир у світі. В тотал. кр. в ХХст. не було грунту для розв. Л., до нього став. негат. Лепін. – гнила ідеологія в царській Рос. Олек. І. був прих деяких ліб ідей і дозв перекл. рос. мовою тв. В Бентама
Баг. теор. тогочасн. Л. були вихідці з Укр..: Петражицький, Драгом., Кістяківський.
Український ліб. звертав увагу на гарант гр.-м прир. і гром. прав відст. повагу один до одн. При без справ. лю. в кр. процвіт амін. свавілля і насильство. Побудув. п.д. в У. за к. можливо якщо обмеж. ді-сть вл. і встанов. гр.. с-во. Л. з’яв. тільки тоді. коли з’ґіл. чисельна верства лю. інтер. якої є особиста св.., правова рівність, і зах. Інд., від де-ви. Така гр.. лю. вже має матер. зах і культ. ідентич. тому л. – це лю. економічні., багаті лю. які викор. дану І. щоб зах. свій статус в су-ві. Тому л. схильні під крес. форм. пр. св.. і рівності.
клас Л. сприяв станов. ринк. ек. ліб. дем. режиму і прав. де-ви. Л. має і негат. зн. в тому, що прит. йому форм. щодо прав. і св.. лю. призвели до утрв. І. як со-зм і комунізму. в 19ст.
Клас принц. Л. були вплив. до сер. ХІХст. і мали такі ріше.:
прив. вл.
вільне під-во
пр. і св.. лю.
упередж. ставл. до де-ви
індивідуалізм лю.
Л. перех. в етап неоліт.
Це проміжний етап між клас. Л. і суч Л. Неал. – це суч. пол. течія, різновид ліб. і. який сформ. як відображу. транс. бурж. су-ва від вільного під-ва до держ. рег.ек., це статський різновид л. На початку ХХст. наступ. етап монопол. розв капіталізму.
Вел. кап. об’єд поч. витісняти дрібні і сер. під-ва, т.ч. поч.. банк тур. ці під-ва, зарост. без роб. і загостр. класова бо-ба між роб. і власн. моноп. під-в. Тому ідеологи клас. Л. поч.. переглядати свої ідеї і виступ. за здійсн. реформ для полегшення становища роб. Т.ч. сформ. нові ідеї, які і об’єдн. в пон. суч л. або неол. А саме неол були: форм. власні. Н. пропов. втілення соц. ідей, право на працю, відпоч, освіту, ох, зд. Для того, щоб прибор. свавілля монопол., Л. пропон. втруч. де-ви в ек. і соц. відносини. Найважл. теоретиком Н.вв. Дж. Кейнса – си-ма ек.
