поглядів, яка передбач посил. ек. і соц. ролі. де-ви. К. на поч.. ХХст. виступ з т. регул. капітал. згідно з якою де-ва пов. відмов від ролі. сторожа і поч. втруч в ек. і соц. сферу. Пов. вт сан. пр. конкур. на ринку, обмеж. монопол. ви-ва, підтримувати дрібні і сер. під-ва, допом. найбідн. верствам на-ня. Насе за доп. ідей лібер. К. США змогли подолати в 30-х рр.. велику кризу.
Де-ва пов зменш. соц. нерівність шл перерозподіл. доходів за без. зайн на-ня, розв. си-му охорони зд., освіти. В 2 пол. ХХст. після Д.с.в. поч.. розв. новий етап – суч соц. Л., який служив для обгрунт пол. держ. заг добробуту. Теор. соц. Л.: К. Попер, Дж Роуз, Л. Туров, Дж. Гелбрейт, Л. Шлезінгер, Суч. Л. не є однор. пол. вченням. Суч. Л. поділяється на такі різновиди:–
лібертаризм (з фр. – свобода) – крайній вияв ідеології лю. Для нього є ха-ним прихильність до вільного ринку.
У США Л. така наз ід. монетарзиму, тому що в центрі Л. ідея вільного ринку Дж. Кейнса. В США прдест: М. Фрідмен, Ф. Гоєк. Вони вв., що саме грошовий обіг і його закони і є осн. осн.
Л. Наз ек. консерватизмом, який повтор ідеї клас. л. у крайніх виявах–
соц. л. – займ проміжне становище між к. і с-д. Соц. Л. грунт на таких цін. як св.., вл., втруч. де-ви в ек. і соц. відносини, говорить про за без. соц. пр. лю. Сильною рисою суч. Л. є те, що він легко трансф., модер. і пристос. до наук-тех прогресу
інформац. су-во розроблена То флером, Бжожин, які розгл. су-во, як зміну стадій і зверт увагу на перевагу інфор. сектора в ек.
2. Консерватизм (зберігати, охороняти) таке пол. ід., яка оірєнт. на збер. і підтрим. існ. форм соц. стр-ри, трад. цін. і мор-прав. засад. К. – бурж і, яка вин. в епоху Просв в рез. ВФР. Якщо Л. це і. бурж, капіт. то К. – ід. феод. су-ва. Це пон. виник після зарод. самої і після вперше вжито у фр. Ф. Шатобріаном, наз. цим сл. свій журнал, в якому виступ. з ідеями консер. романтизму і оспівує арист. су-во. В пол. Ш. виступ. за реставр. монархії, тому пон. К. на поч.. озн. феод. реакцію – на фр. ре-цію. К. виник як критика ліб ідей. У пол. думці Фр. ідейї К. розв. Ж. Деметр, Л. Бональт. У США з К. вист Гамільтон, Адамс. В Анг. теор. К. був Е. Берк. Його відома пр. "Роздуми про загрози розв. ек. призв. до агресії, саме в таких випадках виник ід. екстремізму
Пол. рухи, які апелюють до цін. праці, запереч. експлуатацію і прагнуть до соц. рівності назив. правими. Це ід. роб. класу.
Рухи які адресуються вл. засобів ви-ва і орієнт. на прив. вл. і соц. нерівність назив. правими. Різновидами лівих рухів є анархізм, трацкізм. Різновидом пр. ек. є фашизм.
Фашизм – озн. вербові гілки, обгорнені навколо лікторської сокирки, яка вв. символом вищої вл. в Ст. Римі. Ф. – право-екс. пол. рух. який виник в кр. Зх. Євр. після П.с.в. і після жовт. рев. в Росії.
У ХІХст. цей термін поч. активно викор авндекалістами, для того щоб ідрізн св.. об’єдн. від ін. пол. п. того часу. В Іт. виник пол. рух, який об’єдн. в організацію під назвою "Союз бо-би" 1919р. 1921р. цей союз націон гр.. Іт. організ. в нац. фаш.п. (Мусоліні). Назва ф. викор для познач і цієї партії. Найб. впливу на пол. ід. Ф. справив Нам. ф. – такий пол. режим, який об’єдн пол. рухи і орг-ції панівного порядку. Найб. розквіту ця і набув в Іт. 1022-43 і Нім 1935-1945р. Під час Д.с.в. ця і. була попул. в Румунії, Словаччині, Угорщ, Хорватії.
Як і б-я і. ф. виник завдяки св.. теоретикам: Дж. Джонтіле, Б. Мусоліні, А. Рокк.
Дж. Джантіле 1875-1944 іст. філ, держ діяч, який св.. ід. виклав у працях "Си-ма лайи як теорії пізнання", "Ґенеза, та стр-ра су-ва, "Вступ до ф-ії". В. що в 20ст. найвищою і найкращою і є ф. В осн. якої має бути відновлення реліг. почуттів у населення.
Де-ва має бути корпорант. поєдн. в свобі синдикати. Фаш. де-ва має провод. реліг. по-ку з0асн. на само вряд. виробників, а не індивідів, фаш. де-ва пов. вихов. гр.-н, її повнов. не можна обмежув. Особа пов. була діяти не як індивід, а як предст. певного колективу, вона не пов. бути парламентською, а має орієнт. на авторитет лідера, необх. повер. до монархії. Заперечував ді-сть законів в де-ві і виправ. насильство режиму Мусоліні, воно було необх для станов. сильної де-ви в якій гр.-ни пов. бути фанатиками св.. правителя на чолі де-ви вождь. Описав осн. риси італ. фашиста:
ідеаліст
працелюбна і віруюча лю. віддана певному ідеалу, має відчув приналежн. до св.. нації.
Б. Мусоліні (1885-1945) "Доктрина фашизму" Ф. виник не на осн. якоїсь певної ід., виник для потреби в ді-сті, це певна дія а не партія. Осн за ф. – є бо-ба. Прирівнював ф. до Н. і футуризму. Важл. є роль де-ви. В. де-ві пов. одна часто існ. респуб і монарх форма правл. Фаш. де-ва пов. бути свідомою і вольовою, вихов. св.. гр.-н пов. бути релігійною, панув. катол.