А. Рокко (1875-1935) – іт. держ діяч Ф. для Рокко – це підтвердж. автор де-ви, реаліз. нац ф. має грунт за Р. на пр. ієрарх і дисципл. Прихід ф. до вл. є справжн. рев., бо вона змінила режим і менталітет на-ня, запереч. ліб ідеї демокр., парламентаризм. Ф. – це не партія, а спосіб існ. нації.

На поч.. св.. розв. Ф. проголош. соціаліст. гасла і викор невдовол. сусп масовим без роб.

Першими прих. ф. – дрібна міська берж., селянство, роб. Зміцнив ф. монополіст розвиток, який прагнув придушити повт. роб. і допоміг прийти фаш. до вл. В. осн. ф. лежать ідеї соц. дарвінізму про бо-бу видів і рас. Нація – найв ц. засн. на спільності крові, завд. ф. збереж. чистоти крові і раси. У світі вищі раси пов. панув. над нищими. У міжн. пол. ф. задові. інтер.вел. імперій.

Ф. – відстоював утв. сильної арміїі. в де-ві, яка може знищити противника, пол. фірмою фаш. де-ви є тоталітаризм. Фаш. де-ва пов. покласти край посяганню на єдність нації. Має бути сильна вл. засн. на автор. єдиній п., яка в св.. чергу засн. на культі вождя.

Запереч класову бо-бу говорить про об’єдн. кл. у корпорант. співтов. Забор. рухи. п. стайки, знищив всі дем ін-ти. Контроль за су-вом – армія. Під час Д. с.в. для тотального панув. ф. викор концтабори, геноцид, масові злочини проти лю-ва, знищенням цієї ідеології була поразка у Д. с.в. Проте ф. у деяких кр. поч.. відродж. як неоф., пропов. тіж пол. ід. і пол. погляди, що і ф. Неоф. притаман для США, ВБ, Фр., Нім. Осн. різновидами ф. були:

іт. етатиський ф. з культом де-ви

нім, гітлерівський нац.соц., який возвеличував нім націю і спирався на расизм.

Ці дві течії мають такі спільні риси:

сильна держ. вл.

відстоювали ідею вищості держ інтер, над інтересами особи

вождізм

нетерпимість до інакодумців

велич нації, де-ви, народу як найв мета

силові методи досягн цілей

здійсн про вокативних акцій.

Суч. різновидами неоф:

неонацизм, грунт. на ідеях гітл. нац. – с.

нац.-лібер., який тепимо ставиться до індивідуалізму.

Неофаш., який висуває ідеї патріотизму расової де-ви висув ідеї досягн. рівн. і справед. через насил. знищення де. – її на підставі авторитету провідних наці.

Реліг. фундамент – ґрунтується на вірі в буквальний зміст священних текстів Біблії, Корану, Талмуду і необх. впов. їх в життя. Після Іранської ре-ції вплив стає іслам фунадментлізм, пропов., що іслам це не тільки реліг, це пол. си-ма, яка відзнач. фанатизмом, войовн. силою нав’яз свою віру ін. народам.

Ісламізм і суч. ф. мають спільні риси:

антикому

нетерпимість і пол. тероризм

перевага колект. над індик, поєдн реліг. фундамент з нац.

запереч. св.. лю. і Лібер

диктатор методи правл.

фанатизм, агресивність.

2. Анархія з гр.. безвладдя ідейно-пол. течія проголош. св.. метою знищення де-ви і заміну б-я форм примусової вл. вільною добров. асоціацією гр.-н. Найважл. цін. для су-ва є своб. кожної лю., рівність. Вв. що лю. від. св.. прир. є вільною і рівною, втратила св.. свободу через осіб, які організ. і утв. де-ву. Запереч. всі ін-ти де-ви, і навіть її культ. осв. установи. Для того аби встанов. А. в де-ві пропов. такі методи самовдосконалення лю. жорст. терор щодо держ діяч. і утв. ор-ції. Союзу егоїстів, поч.. а ідеї містилися в пр. ант. мислителів, а як пол. течія а. виник у 40-70рр. 19ст. в Зх. Євр.

А. близький до ідей комунізму.

За методами досягн. св.. цілей розріз. 3 напрями а.:

анархо-індив

а.-комунізм

а.-синдекалізм

рев-цію у Фр. У цій пр. Берк засуджує Фр. рев., говорить, що лю. пов. жити згідно прир. плином іст. і нічого не змінюв. Су-во це живий орг., який сформ. протягом віків, тому його не можна змінюв на догоду пол. діячам. Потрібно шанув. трад., не поруш. к., бо вона є гарант. св.. гр.. Су-во нее можна будув. без певного фунд., не можна все райнув. існуючі в су-ві ін-ти і ц. Критик. партію якобінців, через їхню револ. п., яка засн. на жорстокості і безжальності долю. Потрібно проводити реф., але як такі, що не поруш. трад. і попер. рев. Справжній дерр. діяч. має відчув. відпов. перед народом. і вище за все має ставити мор. традиції. Держ. діяч пов. дотрим. при.: схильність до збереж і здатний до поліпшення.

Деместер Л. Бональ вв., що поверн. до револ. часів неможливо. ВФР – була своєр. карою арист., яка морально розклалася. Шл. до спасіння лю-ва лежить у посиленні раолі реліг. де-ви. Запереч. республіку, зразок – феод. су-ві що порібно спир. на авторитет, зміни завжди прив до смутку. К. на поч.. свого існ. зах. інтер. феодалів, згодом цю І. поч.. викор буржуазія, для зах. св.. інтер. Це чітко прояв. в пол. О. Бісмарка і при ВБ засн консер. п. Б. Діраєлі. Б. совю пол. вбачав в тому, аби спир. на такі соц. верстви, як селяни, ремісники, торговці, вел. землевласн. вв. їх союзниками в бо-бі проти буржуазії.

Дізраелі висунув ідеї панув 1-ї нації в де-ві, яка в об’єдн предст. усіх сусп. класів і які б утворили в державі констит. п. Державі потрібні реформи.

На поч.. заснув. дял К. осн. рисою було взин. соц. і прир. нерівності лю., яка