На думку К. це поліцейський, який зах. інтер. капіталістів, нав’яз. свою волю трудящим в разі необх. жорст. засобів. К. прогол. жорстоку пол. де-ви. і ця ідея запоз. фаш. Після поразки фаш. К. ід. була підірвана, К.вв., що лю. є злою і діє тільки за інстинктами, тому лю. має бути підпор. порядку встанов. Богом у вигляді де-ви на чолі з монархом. Де-ва і су-во даровані лю. від Бога лю. отрим цінності у спадщину від минулого, тому де-ва є вічною, а лю. має їй коритися. Найкр. Фомою прав. є монархія. У сфері моралі К. прог. вірність, дотрим. заповідей, порядок, принцип заслуг, реліг, віру, прог. патріарх. родину, і шинув. владики.

В. ек. К. запереч. конкур. проголош. ієрархію, трад, порядок, обмеж. діяль. де-ви в. ек., всіляке скорочення соц. витрат. де-вою. В умовах ек. кризи за к. соц. витрати мають бути перек. на ви-во і держ бюджет. Саме така пол. буде ефект. сприятиме екон. зрост., тому що кошти вклад. у ви-во, а не в соц. сферу. Така пол. може породити бідність і соц невдовол. Після Д.с.в. К. ідеї зосередж. у США, центром К. ідеї стають США, К. ід. зближ з Л.

Про попул. К. напри. 20ст. свідчить 2-х разове обрання Рейгана, ко-ри переваж у порл. ФРН, Іт, Фр.

Для ід. К. характ. є: 1) уявлення про су-во як живий організм, який функт сам по собі 2) переконання, що справжній зміст лю. ж. надає не пол. а христ смиренність і покора. В. осн. К. лажела і., що лю. у своїх діях пов. керув. не власн. бажаннями, а звичаями су-ва. Су-во дане від Бога баз на мор, реліг. доктринах, вище від де-ви, пол. пов. коритися моралі. В су-ві осн. є з. звички і емоції. Права лю. підпор її обов.

К. запереч. де-тію, тому що маси завжди є іррац. і пов. коритися еліті, яка має павити на основі трад. В. 20ст. К. трансформ і поч.. визнавати ліб. дем. форму. прав., проте запереч вл. народу, відстоює ієрах і винятковість еліти К. завжди обережно ставл. до змін, поч.. зах. те, що запер. вільний ринок, особ.св., приватну Влас. Виступ проти розподілу доходів серед незаможних верств на-ня. Осн. К. цін. сім’я, релігія, мораль. трад. В. б-я. су-ві повинен станов. універ. мор. порядок. За цивілізз повед. лю. ховається гріховність не досконалість, нерозумність. Щодо фіз.. інтелект. розв. лю. є нерівними, тому вони мають бути поділені на класи. Прив. вл. пов. за без. лю. св.. і гром. порядок, ууправ. де-вою мають арист. К. запереч. прогрес, а важл. вв. забобони, ритуали, трад. і встан. в су-ві ін-ти. Суч. К. поділ. на різновиди: Неок., традиціоналізм.

Неок – це суч. пол. течія, яка пристос. трад. ц. К. до релій пост. індустр. су-ва. Визнає пол. курс. багатьох кр. світу. Неок є такі т. як тетчеризм, рейганоміка. НЕок наголош., що су-во це скл. цілісніст, а зміна одн. част. підірве (цілісність) стаб. всього су-ва. Ост. в пол. є досвід. Су-во має вдосконалюватися лише через самовдоскон лю.

Неок є прих елітарної де-тії. Виступ проти багато парт. і пол. бо-рби оск це призводить до непослуху гр.-н. Вистп за централ. де-в, зародж. в США, заснов. стають комун. ліберали, які зневірились у можлив. соц. пол. ур. заснов у США вв. – Белл, Крістов, Дарендорф. Неок зах соц. пол. і ек. нерівність лю. і ті мех., які забпез це прив. власн., соц. розшару., провідна роль аристократії.

Традиціоналізм – спри. на фунд. цінності К. як повага до автор., суспі ієрархія, мораль, дисцип, обов. Інд перед су-вом і врівноваж пр. лю. Т. спир. на сім’ю, релігію, громаду.

Лібертаризм – своєрідна вимога поверн до вільного ринку та св.. розпор. своєю вол. до невтрч в ек. де-ви. Л. наз. ек. К., оск. він викор ек. ідеї клас. лібер. в консер. ф-ції. Різновидом К. на сьогодні є христ. – дем. ідеологія, розпов. в Зх. Євр. і ЛА, ця ід. пов’язує дем. розв. із діяльністю вільних і рівноправних гр.., які керуються законами релігії. І відстоює цінність існ. лю., зміцнення де-ви, св.. гр.-н, благополуччя кожної лю. залежть від проц. де-ви.

На думку су. К. має бути ієрарх, але допуск рівність лю. перед пр. Предст К. Липинський, Кучабськи, Томашіівський.

Су. К. партії: УРП, УКРП.

Тема: Ідейно-політична доктрина робітничого руху

Маркс. конц. со-му

С-д конц. соціалізму.

Л-ра:

Даниленко. Сталінізму в Укр..

Звєрєв. Істоки Сталінізма

Бердяєв. Стоки и смысл рус. комун

До логіки теор. становл. суч. соц-му // Поліс. 1996 №4

Якушик. Соц.-реформізм в совр. миру.

Ловрем. С-д. Словар / под. ред.. Галки

1. Соціалізм (з лат. су-ний) – пол. вч. і теорії, які утвердж. ідеал. сусп. устрою засн. на сусп. вл. на відсутн. експлуат., справед. розподілі матер. благ, дух цін. залежно від затраченої праці. На осн. соц. забпез. св.. і особ.

Гол. ідеєю су. рівності "рівності лю." за її станов. в су-ві. С-найп. ід. в 19-20ст. сформ і пош. у 19 ст. як реакція на ідеї Л., який ігнорував зрост соц нерівність та проблеми незаможних верств на-ня. С. виник тому що зрост. кі-сть бідних верств на-ня.

С.-ти під крес. необх. виріш. важл. соц. пит, а саме зах. прав труд. на-ня, С. у 19 ст. поділ на багато течій, найважл: револ. марксизм, с-д Марксизм