В пол. теорії такі ід. наз рев-ми, поділ на такі види:

1) ід. які витупають за крданальні зміни в су-ві, але в межах пр., різновиди Л.

2) передбач шв. радик. зміни в су-ві, не викл. застос. насильства: с-д

3) пропагують насилл. дії зруйнув старого ладу і встанов нового: більшовизм, ленінізм.

Теорію револ. ід. розробив Ф. Лассаль, анг фабіанським товаристом, а комун ід. започаткував Ф. Бабеф, К. Маркс, Енгельс спиралися на вч анг. пол. економ. і клас. нім. філос.

Ідеї приблизно до соц-му і комун, а саме ід. про сусп лад, за якими всі лю. дудуть рівними трудівниками і власниками сусп. багатства розробл ще в докап. період. Виник с. пов’яз з епохю зародж. капіталізму із нагромадж. капіталу.

В цей час дрібні під-ва об’єдн у великі і прикладом була Англія, де перше виник капіт відносини, тому в Анг. вперше виник с. ід. 16-17ст. Ці ідеї наз утопічним соц., теоретиками були Т. Мор, Т. Кампанелла)

Т. Мор. "Утопія"

висунуїі домарк соц. ідеї.

відносять Г. Маблі, морелі, Месьє, Уінстен. Наступним етапом розв. був критичний утопічний соц-зм, предст. які критик капіталізм, нележали Сен Сімон, Фур’є, Оуен. Вони усвідомлювали інтереси робітників, але не виділяли їх в окр. клас. Соціал-утопісти заперечував б-я свою партійність і говор., що виступ. від імені всього людства.

Саме в період критичного ут. С. з’яв. сам термін "С", вперше був вжитий у 1827р. в ам. журналі "Кооператив Мегезін", цим словом назвали вч. Р. Оуена. Поч.. С. засн. на колективіз. і товар. засадах, які були реакцією на білер. індивідуалізм. НА відміну від утопістів М. і Е. займ. чітку позицію зах.роб. класу, ств. сам ост. теорію С. і К. і назв. науковим соц-ліб або нац. К. Конц. "наук" к. розробл в. "маніфесті пошмун п" в цьому докум викладені найважл ідей К. Про роль роб. класу, що повалить кап. і побудує комун, ідеї про соц. револ., диктатуру пролетаріату, про утв. комун. п. Важл. зн. мали пр. Маркса "Критика Готської програми 1875р" в які був виклад прокт засн Нім роб. п., саме в цій пр. виділено 2 фази комун. су-ва, С. і К. Ці положення розроблені Енгельсом "Антидюринг", "Розв. с. від утопі до

За ним к. – це безкласове су-во, засн. на ід. колективізму, з лат. К. – спільник на сусп. власн. на засоби ви-во на плановій ек, на розподілі матер. благ за потребами – в цьому різниця ід К. Де-ва має зберіг. за С. за соц. вона зникне.

Ідеї продовжив Ульянов, саме на цих ідеях Ленін керував і заснував роб рос. п., осн. завд. якої

праці М. і Е. "Про дві фази комунізму" накреслена теор. схема провед. рев-ції, проте очолювана Л. більш п. немали конкретних уяви про шл. і методи побудови С. Про ідеї індутсралізації келктивіз, кул. револ. приписаної Л. не йшлося ні в 1-му його творі, крім заг. част. Жовтнева ре-ція була своєрідним експериментом в побудові с.

Після перемоги Ж.р. наступ. етапом побудови с. було здійсн. пол. воєнного комунізму. Суть поляг в тому, що за допом. продрозверстки в селян примус відбир залишки, ця політику поясн. наслідками гром. війни і ек. розрухи. Більшовики вв., що за доп. адм. ком. раходів можна виріш. пробл. Де-ва має втруч. в розви. ви-ва і розподіл. блага, всі під-ва поч. поч належати де-ві забор прив торгівля, на-ня перевед на карткову си-му, всі зрівняні в сплаті в рез. цієї пол. сокр обсяги ви-ва, обсяги с/г закрилися заводи, фабрики, на-ня голодує. Л. вчасно зрозумів помилку і на 10 з’їзді 1821р. замінив продрозверстку продовольчим податком, дозволив розв. кап. під-ств. оплата праці – грошовою, така нова ек. пол. поч. призводити до відродж кап. і дала позит екон результат. Після смерті Л. така пол. була згорнена Сталіним.

Внесок Л. в розв. С. був такий:

Л. підкреслив, що в центрі марксизму лежить клас. бо-ба

саме Л першим назвав С. і К. ід. а не наукою

сформ кнц. соц. рев-ції в окремо взятій кр.

Розв. ре-ції оеписав в пр. "Дит. хвороба лівизни в комунізму". Саме Л. сформ. конц. утв. п.п., яка би зах інтер. роб. класу. до авангарду такої п. відніс профес. революціонерів, Л. говорив про з’єдн пролетірату іселянства

утв. де-ви диктатури пролетаріату. Де-ва – рев. демокр., а класи існ. доти, доки не зникнуть ек. основи іст. класів. Всі вибрані особи в де-ві мали змін. і мали мати таку ж зарплату як роб.

розробив конц. класу, дав найкр. визн. цьому пон. в пр. "Всі почин", говорив про соц.-класову стру-ру су-ва

розробив пон. "де-тія" яка можлива при капітал. за умов його сприятливого розв. Проте побудув Д. може дикт пролетар, а це суперечило пон. Д.

Приділяв увагу нац. пит. Потрібно встановити пролетар інтернаціоналізм, в пролетар де-ві.

важливе зн. є те, що Л. оформив конц. утв. п.п. і її знач. для розв. де-ви, розробляв стратегію і тактику закор. пол. рад. де-ви.

Й. Сталін перетворив вч. М. і С., Л. у догму, а диктатуру пролетаріату, вивів у обов’язковість для кр., які готують К. Осн. метою соці.-го ви-ва є перевиховання мас, тому з розв. соц-му за С. буде загостр. клас. бо-ба, в рез. якої мають