ек. відстала аграрна Росія в короткі строки перетвор в індустр де-ву, ліквідовано без роб. і неграмотність, введено безоплатну освіту, держ за без. житлом, ох.зд.

Коли ід. вел. знач. набула в період ВВВ, після чого в кр. Жвр. і Азії були в баг. кр. Євр. і Азії встанов. комун. режими, утв. світова соц. си-ма. Провідну роль в цій си-мі відігравали КПРС, які рівнялися ін. п. світу. З 1919-1943р. діяла ком. інтернаціонал. якка об’єдн всі комун п. св.. 1951р. на між нар. нараді комун. роб.п. прийн. р. Декларація, щодо уз. досвіду побудови К. і пазвали осн. ідеї ком. су-ва. У 1961р. КПРС прйн. 3-тю програму побудови ком. су-во: до 1980р. буде встановлений комунізм, нереальність такої програми була зрозум у 70-хрр. Осн. ідея соц. рівність вияв. утопічною, а ідея комун., ї крах, зумовили пол. кризу ідеології розпаду.

На поч. 80-х рр.. в усіх кр. діяло приблизно 100 комун. п. у 15 кр. були правлячі, вони об’єдн. приблизно 100 млн. чол.

На сьогодні жодна КП, яка діє не висуває ідеї побудови комунізму, більшість перейшли на с-д. позиції, які вияв. більш стійкими.

Тема: націоналізм та його форми

Походж. та риси Н.

Теорії виникн. Н.

Типологізація Н.

Доктринальні різновиди Н.

1. Перше понятт загд. в 15 ст. в Лейпцер у-ті. Цей термін. вперше з’яв. на реліг. диспуті в Празі між проф. чеської наики ті її опонентами. Пон. Н. на той час ототожн. з пон. "нація" під якою розум універ. спільноту ств. для зах. вл. інтересів. Націями у 15 ст. наз студен. об’єд. 2землянства".

У 17 ст. цей термін взагалі не з’яв. в наук обігку серед освітч. лю. № 18ст. в Нім під Н. розумілося певне піднесення і захоп. вл. ку-рою. Саме в в Нім. виник негат. зна. певного терміну, тому, що нації поч. вогоувати між собою і ненавидіти одна одн. Позит зн. Н. набув. тоді коли нації поч. виріш. пробл самотужки. В 19ст. Н. стає непопул. ідеологією і тільки на поч. 20 ст. Н. отож із становл. нац. де-в. Тому Н. в Нім – це певні відносини між націями. У Фр. в 19 ст. Н. озн. шовінізм і ступінь єдності певної нації В Анг. Н. з’яв. в 17 ст. і озн. доктрину згідно з якою нації є божвтсв і це пон. вжив як синонім патріотизму.

у 19ст. Європ. мовами Н. озн. бо-бу нації за свої права.

Виникн максизму в Євр. загостр міжнац конф., бо-ба між передовими де-ми за вплив у св.. призвели до негатив. трактув Н.

Взагалі визн. Н. є стільки, скільки в вч. Вебстерів між словни. дає кілька визн. Н.

Н, - це нац. хар. "почуття" це ха-на риса певної нації.

Н. – це нац. незал. Н. – самовідданість вл. нації, патріотизм. Н. – фаза в розв. соціалізму (націоналіз. промисл.)

Е. Сміт: Н. – процес форм. і утвердж. нації і де-ви. Н. – усвідомл. приналежності до певної нації. Н. – певна ідеологія, яка наз. націю культ. спільнотою. Н. – сусп. –пол. рух завд. якого є досягн. нацією своєї мети.

Деякі досл. вв. Н. – пол. рухом діяльн. пол.п., процесом істор змін, в рез.ч ого виник. д-ва.

К. Тонгейз – Н. має такі компоненти: процес перетвор. етн. і культ спільнот на пол. спільноти. Це почуття само усвідом. нації, це ід., це пол. рух.

Ганс Кот доводить, що Н. колектив св.. в осн. якої лежить почуття відданості певній спільноті. Н. пох. це з Стар. Гр.. був відновл. в часи Ренесансу і Реформації. Най актив. Н. був в часи бурж. револ.

Е. Гелнер: Н. – це явище ха-не для перехідного стану від трад. аграр. до модерн. індуст. су-ва.

Л. Вірт: Н. – це рух нації спрямов, на досягн. певного становища в світі

Л. Снайдер: Н. стан. свідомості, почуття гр.. лю., які живуть на чітко окресленій тер, мають спільну лі-ру, мову, релігію.

Б. Шейфер наз 10 ознак присутність яких говорить про Н.:–

наявність тер, яку певний народ вв. своєю

наяв. народу зі спільною ку-рою, комунік, звичаями і назвою

наявн. панівних сусп і ек. ін-тів, які відобр. спільні інтер

незал. супевр. де-ви

колектив. уявл. про спільну іст., спільне іст. походж.

позитив ставл. до предст своєї нації

почуття гордості за досягн в мин і в су.

почуття ворожості до ін. націй, які загрожують вл. безпеці

почуття відданості спільності, яка має спільну тер., ку-ру, інти

надія на те, що нація матиме щасливе безпечне майб.

Всі ці озн. не обо. мають бети присутніми одночасно.

Осн. рисою Н. є почуття приналежності до певної спільноти. З цих озн. можна вивести 3 функціон озн. Н.

це почуття

ідеологія

пол. рух

Л. Грінфхлд наз іст. етапи найінтенсивнішого розв. Н.

І. 16 ст. Анг – виник клас. Н. з народж. анг нації

ІІ. 1715-1789 Н. в Фр.

ІІІ. 2 пол. 18 ст. – Росія

ІV. кін. 18 поч. 19 ст. – Німеччина

V. кін. 18 І пол. 19ст. – США

VІ. кін. 1980 – поч. 1990р. – Україна

Виділила 3 фази формув. Н.

1. Структурна – в сер. якоїсь сусп. гр.. відбув структурні зміни, які призводять до кризи її ідентичності і пошуків новхи форм самореаліз

2. культурницька –