3 психологічна – оформ. конкретної нац. іде і відпов. рівень само усвідом. призводять до дискомформу, який наступає врез. порівн.. вл. нації з ін. націями більш розв.

Саме таке є головним стимулом віднов. вл. трад., яке наз. нац. відорожденнями.

Е. Сміт назив. осн. складові пол. доктрини Н.:–

поділ лю-ва на нації є приодні

кожна нація має свій спец ха-р

джерелом б-я пол. вл. є нація

якщо лю. хоче бути вільною і самореалізув., вона повинна ототожн. себе з певною нацією.

н. можуть самореаліз. у вл. де-ві

відданість нац. де-ві понад усе

всесвітня св.. – це зміцнення нац де-в. Щодо ек. Н. – доктрина яка одночасно прагне організувати масштаб держ контроль за ек. ді-стю і заохочує різні форми прив. ек. діяльн. Саме це гарантує працевлаштув. освічених верств на-ня в сфері держ уп. і дає можлив. здійсн. контроль за тим, щоб переваги у працевлашт мали предст вл. ж: На поч. ст.

Матер. прибуток має розподіл на користь сер. класів, це є умовою стаб. су-ва.

Згідно Н. у малорозв. кр. перевага у процевлашт. сер. класу пов. надав. у сфері бюрок. обслугов. де-ви. У розв. кр. сер. кл. має прцевлашт. у сфері освіти, ох. зд. менедж, юриспруденції.

Найрозв. кр. пов працевлшт сер. кл. у сферах вищої освіти і науки. Осн. зн. в ек. Н. надає утв. сер. кл., який сформ за рах ресурсів більшості.

2. Основні теорії–

модернізацій на (Е, Гелнер) Н. – цивілізац. феномен пов’яз. з глоб. зрошеннями в житті лю-ва. Н. – сукупність таки полн як ку-ра, ек., де-ва.Н. – необхд феномен, який руйнує старі суспі стр-ри і форм нові з високою ку-рою і вищим рівнем розв де-ви. Н. виник. об’єкт. і незалл від волі тих, хто бере уч. у переході до модерного су-ва.

марксистка (К. Каутський, Багер, Ленін) Н. і нац. де-ва з’яв як наслідок конф. бурж з феод аристокр, як наслідок бо-би бурж за вл.. Виник. Н. є наслідком егоїст класових інтер. бурж. М. вв. що Н. – це перехідний ступінь в еволюції лю-ва до ко-му.

консервативний (І. Кедорі) Н. – ств. що Н. – це штучне явище, яке вигадали мислителі 18ст. Це дострукт. сила спрямов. на дестабліз усталеного пол. устрою. Н. породж екстремістку пол. конф., підсилює напруженість в су-ві, запереч. мир, св.., процвітання де-в. Н. суперечить реальності, бо не існ. жодної де-ви з озн. Н., саме з одн. мовою, релігією, єдиними пол. традиціями. одн. расою, тому Н. – це абсурд, негат штучне явище

психологічна (ам. соц-ги у-ту Берклі) які в 1950-50рр. поводили опитування серед студентів і в рез. описали образ Н. Н. – вияв патолог схильностей це риси лю. нутрни. Н. – це етноцентрична та авторитарна особа, яка критично ставиться до інозем. до їх звичаїв, вірувань. Н. – прих. сили, для досягн незал вл. нації. Н. – впевнений, що ін. де-ви, потрібно контр. за доп. військ могутності, де-вою мають керів. автор. лідери

нацистко-фаш. екстреміськими формами Н. є іт. фаш і нім. нацизм.

Між 3 пон. є такі риси

для них нація – головна спільність

апеляція до емотивної сфери

однакова символіка і міфологія одержавлення

Відмінності

для Н. нація – це етн. спільноста, з вл. іст, мовою, чл.. якої мають однакові пр. і обов.

для фаш Н. – це засіб, знаряддя щодо ін. націй

для нациста лю-во поділ на раси, які перебув в стані війни одна з одн і раз таш за ієрарх. крові і вл.

для на-стів насильство і війна є засобом досягн незал, самості

для нацизму, війна – самеореаліз лю., прир. вияв її інстинкту

расистська в сер. 19 ст. в Анг. гарй. Артур Бобіно опуб. Ессе про нерівність лю. рас" де обгрунт особи права біолої раси як вищої . Чорна раса- нездатна утвор цивіліз. су-во бо має обмежені розумові здібності. Біла раса є обдарованою і інтелект. Расова чистота є передумовою віності народу, змішув. рас призведе до смерті народу. Ци-ція існ. доти доки в св.. панув. арійська раса. Одночасно з Г. пропагув. Р. Нокс, в ам. Нот і Гід ден, в Нім прих Вагнер. У 19 ст. расизм і Н. існ окремо, тільки на погч 20ст. расизм чоч. викор дял нац. рухів. Анг і США, Нім викор верх своїх рас для пол. легітимізації пр. відпов. націй. Вищі нації, раси, розгул як нації прогресу.

На поч. 20 ст. виник ідея, що пошир. серед нищих рас має вищі нації (США). Н. на певному ст. св.. розв. адаптував расові теорії дял св.. потреб.

3. Класифікація

Клас. типологія. Н. (Гейс) у 18 ст. Н. пройшов декілька етапів св.. розв

гуманістичний (належ. націоналіс. доктр. епохи Просв.)

якобінський револ. тип Н., який проповідував заст.. сили в досяг. св.. мети

традиційний Н. європ. арист., яка 1789р. виступила проти револ. за збереження гуманізму

ліберальний Н. (Е. Бентом, Мадзіні) кожна нація має пр. на вл. назал де-ву а пр. пов. ставити на 1 місце св..лю. Лібер Н. визнавав пр. народу на нац. визвол.

інтегральний проповідував принцип повного підкор інтер особист інтересам де-ви. Це фанатична відданість власній нації. Запереч. ліб ідеї з’яв на поч 20 ст. у Фр. Найвищою цінністю нації – нацсова вищість.

за Лія Грінфела "Н. 5 шляхів до модерності" 1905р. виділила типи Н. за таким озн.:

за співвідн Н. з Д.індивідуаліст ліберальної ідей якої