3. Мова, як засіб маніпуляції

Викривлення інформації є одним із засобів м. Як приклад можна навести таке явище оруелізм – крайній приклад агрес.м. Основним проявом о. є мовний і псих.аспект. У мовному аспекті хар-ся термологізації лексики (уникнення багатозначності, збіднення словникового запасу, маніп, викрив змісту понять навіть до зміни на протилежне, ств ряд ново мов. (примітивних, спрощених пол заангажоване). В принципі, до мовн.особл. п.м. відносяться: лексичні особл, а саме навішування ярликів і викор евфемізмів. Навішування ярликів – б-я заг.прийн. словеснопол (особи кавказ нац. стос. всіх вихідців з Кавказу, це дозволяє дискримінувати всіх осіб, які походять з цього регіону, або мають подібну зовнішність. З іншої сторони – дозволяє відносити до вигаданої кавка.нац. предст.всіх народів Кавказу. Застосовування словоспол.є негатив. Це адє можливість звинуватити все населення Кавказу у злочинності. У контексті війни навіть до терористів. Т.ч., це призв до свідом розпалювання міжконф.і міжнац. Конфлікту.

Евфемістичні вирази – вживання ряду інших слів, які є синонімами в залежності від контексту. Н-д, замість сл. Партизани вжив повстан., револ., терористи, заість військ.опереція – акція, силове втручання.

Є певні струк.особл., характерні для які є ?????? З одного боку це використання кліше, які спир на стер.мисл, або мають бути нав’язані читачам.

В іншого – пост.повтор одного і того ж твердження так, що це не викл сумнівві, має безапеляц характер. Текст даного типу має читатись легко, м.легше, коли ауд.не задум. над змістом.

Особливо є сенсаційні заголовки. Є м.статистикою. Б-я факт можна підвести під статистику.

Також є плутання інформації про

розрах. на емоц.сприйняття тексту. Це досягається за допомогою використання метаформ спец.прийомів.

Мовою, опис вище можна мати вплив на б-я людину, навіть на найінтел., якщо вона не буде знати, що нею маніпулюють.

4. Соціальні міфи як основа маніпулювання.

Заг.техн. глоб., заг.держ.м. ґрунтується на систематичному впровадженні у масові свідомість соц.-пол. міфів, тобто ілюзорних ідей, що створюють відповідні цінності, норми і переважно сприймаються на віру без критичного раціонального осмислення. Міфи становлять фундамент ілюзорної картини світу ств.м-ми.

З т.з. амер.пол-га Міллера соц.міфи існують в США, розгл.їх як головні ідей, що ствердж.панування правлячої еліти. Таких соц.міфів Міллер виділяє 5:.–

міф про індик.св. і особ. вибір гр.-н;–

Про нейтралітет найважл.пол. ін-тів (суду, през.вл., ЗМІ)

Про егоїстичну природу людини, схильність до накопичення і споживацтва.

Про відсутність у суспільстві соц.конф. експлуат.і гноблення

Плюралізм ЗМІ, що вдійсн на незваж. на їхню велику кількість контрол. вел. рекламодав.ур., визн їх єдину індуст ілюзорної свідомості.

5. Межі політичного маніпулювання

Визнач.уже сформ.мас.св., певними стереотипами і поглядами людини. М. пов. спиратись на менталітет і існуюче уявлення населення для того, щоб бути ефективним, вони є взаємозв., бо під впливом пропаганди ці уявлення можуть змінитися.

Перешкодами п.м. є вл. досвід людини, системи комунік. не контр вл. (сім’я, друзі), але п.к. здатне обходити ці перешкоди.

Найскл.зах. мех. на-ня проти м. в сфері проблематики щодо якої ще не скл. певні погляди, думки.

Тема: Технології політичного маніпулювання.

Сутність політичного лобіювання

Соц.групова природа лобіювання

Методи та ресурси тиску на структури вл., групові інтереси. Пол-прав забезпечення лоб.д-сті.

1. В соц-пол мех. сучасного плюр.дем. важливу і своєрідну роль відіграють групові інтереси, що викор. тактику тиску – люб.угруп. Першими дослід.л. стали ам. Політолог Бентлі і Фр. Майно. Візначали спец.рису лобіювання, а саме практично відсутність прав реглам.даної діяльності. Тиск на парламент, адм.в.в., здійснення лобіювання з метою реалізації групових інтересів. Трумен диференціював групові інтереси як певні соц.субстати, називаючи їх вихідним суспільним матеріалом, а гр. тиску л., як пол-іниституціоналіз.відобр. вперше.

Лобізм – це система і практична реалізація інтересів різних груп союзів, об’єднань, корпорацій, шляхом організації впливу на закон і адміністративну діяльність державних органів. Статус лобіювання – нелегітимний мех.. їхньої діяльності не можна оцінювати негативно, бо вони є прир.інст-ми плюр.дем. і втілюють акт пол.техн., а аткож мех.обліку і реаліз. багатопланових соц.інтересів. Політичне призн.л. є здійсненням ф-цій соціального посередництва між г.с. і державою, а також сприяння спрямов обміну інформації в процесі законотв.

Дюверже: законодавці намагаються легалізувати л. і перевести його з крим.шл. на інформ. Маючи на увазі подолання підкупу і скупки голосів, за рахунок інформаційного впливу об’єкт.інф., яка би підтвердж. обгрунт інтер.і вимаг. щодо очікув рішень вл. Технологічний процес лобіювання здійснюється невеликою групою людей і має певну соціальну користь, бо врах груп можлив, наслідків дій вираж в пол ріш, де скл система струмувань і противаг між гр. і міжклас протиріч легалізована.

Оцінку людей слід відзначати соц. – прав аспект, л. допов конят си-му дем представ дозвол вплив на прийн і реаліз пол рішень тим ф., які позбавл можлив артикул свої інтер через св. депутатів.

Один з мех..л. – плюраліст., коли гр. інтер здійсн тактику тиску знизу-вверх на вл з метою закріп переваг, пільг, привілеїв. Плюр предст інтер організ спонтанно, не має пост інституц.форм, вису.св. лідерів, досяг.св. цілей у конкурентній боротьбі зі св..силами. На зап.процес л. вплив.через деп..ініціативи і позиції.

Ще один варіант л.поляг в тому що держава уклад.з певною гр..явну або патент.уч. в обмін.на привілеї вл.отримає лояльність і певні гарантії сприяння діям ур. це л. – корпоративіське, гр. інтер. нечислен., функт., впорядков., ієрарх.за статусами і соц.зорієнт на рубеліти. Держава, що йде на угоду з корпор.л. немов би визн за ними монопол.пр. на предст. певних інтересів. В обмін на право впливати на відбір лідерів і порядок задоволення вираж.л. вимог. Вн.мех. л. становить певний комплекс який включає моливісь донести