компетент. аналіз владо поєдн. і узгодж. з вимогами населення;

своєчасно приймати і впроваджувати запобіжні заходи щодо небажаного розвитку суспільних подій;

повне володіння інформацією між суспільствами;

добре знання сучасних гуман. техн.

привальне визн. меж діяльності та засоби її реалізації;

вміння приймати рішення

вироблення політичної стратегії.

Політична стратегія – визнач. перспект. завд. економічного, соціального, духовного розвитку, послід. ст. пол.д., її принц., пріор. форми, метод організації і управління, утвердж., орієнт. на використання певних ресурсів влади, вказує на шляхи і способи моб-ції і розподілу, здійснення стратегічного забезпечення грунт дії: кадр., аналі., інформ., техн.

2. Для ефект. пол.д. використовуються спеціальні техн. існ. пон. пол. техн. і пол. антитез.

Політична технологія – система прийомів, технік послідов. досягн. бажаного результату і тій чи іншій сфері політичної діяльності.

П.д. властиві такі ф. як:–

діагностична (аналітична)–

директивна (прийняття і впровадження рішень)–

?????? їй відпов. певні техн.

аналіт техн (техн збору і аналізу політичної інформації)

директивні т (т прийн політичних рішень які поділяються на техн визнач змісту політичних рішень, способу прийняття рішення)

мобілізуюча (т. формування, підтримки пол ріш значними масами населення, поділ на раціон., іррац. т., м’які (спир на перекон), жорсткі (примус); іррац виділ як посилання на авторитет та погляди більшості або меніпулювання

Класифікація раціон і іррац включ в пон політ ма.

В суч пол потрібні знання не лише теоретичних підходів, але й практичного застосування якими методами, засобами реаліз пол. На ці питання відповідає прикладна або практична по-гія, яка безпосередньо стос процесів практичного здійснення політики. Виділ прикл по-гії є пит дискусійним, оскільки теор і практ засади пол становлять органічну єдність, але зх вчені більш схильні до трактув пол як емпір за своєю суттю науку, а теор аспекти пол відносять до філос науки. Практ.-прикл аспект по-гії поєдн пол на може діяти. Вив пол техн їх порів, пошук ?????? підвищення їх ефект. в свою чергу на ?????? узагал, які включ в теоретичний аналіз пол. ж. Прикладна п. займається дослідж прог конкр пол подій надає суб пол діяльності за допомогою техн досягти намічених цілей.

Термін «технологія» - з гр. мистецтво в загальному розуміння – пол. т. – сукупність методів і систем послідовних дій спрямованих на досягнення необхідного пол рузльт.

Ще одне визн як техн реаліз влади. Саме в цьому сенсі різном вл породж безліч пол техн спрямив і утрим пол і дух.вл., вл. над громадською думкою. Пол.вл. і політична система в цілому реаліз сутнісні власт вираж інтер., ор-ції, підпор., як через відпов. ф-ції і через техн., вони не є сталими, підляг роз трансформації з урахування конкретно історичних обставин, з’являються нові, відмирають старі, вони перебувають постійно в динаміці.

Політична технологія – сукупність найдоцільніших засобів, прийомів, процедури реаліз, ф-цій пол с-ми, спрям на підвищ ефект пол процесу і досягн бажаних рез в сфері пол

П.т. включ. тактику і стратегію.

Тактика – прийоми досягнення негайних, локальних, короткочасних результатів.

Стратегія – отримання глибинного, глобального тривалого ефекту.

Використання п.т. визн. ефект. пол. управ., руглюв пол. процесів, стійкість політичної системи.

П.т. визнач. типом суспільного розвитку, еволюційні чи революційні переважають в суспільства, характером режиму. Н-д: в нашій іст. серед універсальних засобів завоювання і утримання влади переважають насильницькі технології, техн евол вивч мало ніж револ техн.

На існує абстрактних пол.т., кожна т. унікальна, конкретна, оскільки пов. забез. взаємодію різних пол. сил та структур для вирішення конкретних питань, з іншого боку, кожна технологія має багато аспектів, за умовами здійснення. За скл виконавців, за видами політичної діяльності, за пробл., що потребують вирішення.

Тема: Політичне рішення: сутність, технологія прийняття і впровадження.

1. Вузловими моментами політичн проц, що вплетені у види політичної діяльності – є політичні рішення. Прийняття політичних рішень багатоступеневий процес, що залучає значну кількість суб’єктів пол. Прийняття політ. ріш. – це організація техн перетвор пол вл в управ соц процесами. П.р. являє собою свідомий вибір одного з декількох, але не менше 2 можливих варіантів пол дій. Процес прийн п.р. присутній як на вході і на виході системи, якщо вимоги населення збільшуються, якщо сер в більшій мірі здатне до пош соц обурення, то це пошир і масштаб управ і підвищує його роль в орг пол.ж.

З іншої сторони, настільки реаліз прийн ріш, наскільки змінюється ступінь підтримки режиму правл і його автор.

Існує 2 підходи до розуміння процесу політ.ріш.

нормативна т. – процес раціон вибору пол цілей в складних ситуаціях засобами оптимізації такого вибору виступають різі математичні моділе, інстр прийоми

біхевіористична – спец взаємодію лю. і орієнт на опис фактів і факторів, які впливають на п.р. в конкр. Ситуаціях. Саме ці 2 теорії відобр подвійний характер управ процесу його рац і іррац аспекти.

Пол вл реаліз через особ вплив управляючих, неваж на регламентуючу роль правил

Вносить в цей процес не прогноз і не передбач. Отже, п.п.р. являє собою поєдн рац. організ взаємодії структур та інт-тів вл і значного суб’єктивізму управ. Ці 2 озн співвідн і взаєм на різних етапах прийн ріш.

Фази процесу прийняття рішення:

вивчення проблем

аналіз вихідної інф

оцінка альтернатив, вибір оптим віранту

прийн ріш

реалізація

контроль викон і оцінка результ.

Розроб моделі процесу прйн ріш, цим займ якісна теорія рішень (саме такі моделі містять вказівка, як здійсн роботу на кожній фазі, забезп взаємозв’язок фаз. Тому знання і дотримання тех. Дозволяє раціоналізувати проц прийн ріш.

Першим етапом п.р. є підготовчий е. – на цьому етапі із за соц контексту вибир вимоги та конф пол характеру,