Одягайте ті речі, у яких ви почуваєтеся комфортно, які не відволіктимуть вас своєю незручністю.У вас жодного разу не має виникнути думки: «Як він на мені сидить?». Краще не користуйтеся зовсім новими речами, які одягаєте вперше. Одяг і взуття не повинні доставляти вам внутрішній дискомфорт і відволікати вашу увагу. У офіційних випадках ліпше використовувати темний костюм, білу чи кольору слонової кістки сорочку і елегантну виразну краватку. Контрастні кольори, хороший костюм допоможуть сформувати позитивне ставлення до вас і посприяють успіху публічного виступу. Краватка не повинна мати яскравого малюнка, яка буде лиш відвертати увагу від особи, водночас, вона повинна бути одноколірною. Найкраще підходять краватки з матової тканини, темно-синього кольору, кольору червоного вина, бордо з ледь помітним малюнком. Довжина краватки повинна бути такою, щоб її кінець ледь прикривав пряжку на поясному ремені. Якщо ваш піджак має два гудзики, потрібно застебнути лише верхній, якщо три — лише середній. Якщо немає дуже великої необхідності, не слід вдягати окуляри при публічному виступі, ювелірні прикраси також непотрібні. Якщо оратор — жінка, її одяг повинен мати довгий рукав, довжина спідниці — середня (до середини коліна), вона не повинні бути надто вузькою. Щодо кольорів, то тут вимоги є значно ліберальнішими, ніж до чоловіків: колір просто має личити жінці. Жінки також мають уникати яскравих масивних прикрас. Взуття найкраще темних кольорів з непомітними бантами; панчохи однакового із взуттям кольору. Окуляри повиннні мати простий дизайн і оправу під колір волосся. При виступі у неформальній обстановці (дружні вечірки тощо.) вимоги до одягу не грають великої ролі. Можна вдягатися, як завгодно, проте пам’ятайте, що якщо у вашому зовнішньому вигляді буде якась еклектична деталь(яскрава брошка, краватка кислотного кольору, оригінальний фасон костюма з незвичними візерунками), вона відволікатиме від змісту ваших слів. Публіка запам’ятає саме її й не зверне увагу на те що, що ви говорили.

4. Успішний публічний виступ — кілька секретів  

Коли ж ви заходите до аудиторії, рухайтеся впевнено, не робіть метушливих рухів. Йдіть своєю звичною ходою, цим ви переконаєте присутніх, що ви не хвилюєтеся і нікуди не поспішаєте. Коли вас представили, підведіться, обов’язково подаруйте аудиторії легку посмішку і зважте на безпосередній зоровий контакт з аудиторією.  

А щоб показати своє значення і викликати повагу аудиторії, необхідно максимально   контролювати наявний простір. Не намагайтеся себе показати маленькою людиною і не ховайтеся десь у кутку сцени. Обов’язково займіть місце у центрі або ж хоча б направляйте до центру свій особливий погляд раз у раз. Розправте плечі, підніміть голову і трохи нахиліться вперед, демонструючи щось на кшталт уклону перед аудиторією, можна цей жест кілька разів потім повторити. Коли ж ви піднялися на подіум, сцену, трибуну чи зайняли інше місце для виступу, не поспішайте відразу ж починати говорити. Обов’язково зробіть паузу. Можете скористатися першою-ліпшою нагодою — попросіть склянку води, розкладіть папери, щось пересуньте. Використовуйте паузу настільки, наскільки ви вважаєте необхідним, щоб самому підготувати себе психологічно і налаштувати аудиторію на спілкування із вами. Якщо ви сильно хвилюєтеся, зробіть кілька глибоких вдихів і видихів до початку промови. Пауза також вам допоможе, щоб протягом кількох секунд вивчити простір навколо вас, прикинути, як ви вже його використовуватимете. Пам’ятаєте театральну аксіому: що талановитіший актор, тим більшу паузу він уміє тримати. Далі не просто охопіть очима, а уважно огляньте зал, придивіться до всієї аудиторії. Зупиніться поглядом на кількох із присутніх, що стануть зоровими точками опори, маяками у вашому виступі. Потім, у разі потреби,  ви їх можете змінити. Спробуйте подарувати вашуперсональну увагу якомога більшій кількості людей, але пройдіться поглядом по всьому залу — зліва-направо, від першого до останнього ряду. Не затримуйтеся довго в задніх лавах і знову переведіть свій погляд на передні місця. Пам’ятаєте, що їх завжди займають найбільш зацікавлені, в їхніх очах ви знайдете собі підтримку. Зафіксувавши собі кілька таких зорових «якорів», починайте говорити. Ваша міміка і жести дають людині значно більше вражень, ніж те, що ви вимовляєте. Жестами ви сконцентруйте увагу до важливості інформації. При жестикулюванні існує три правила: перше — не кладіть руки до кишень; друге — не ховайте за спину; третє — не займайте їх сторонніми предметами. Руки — це помічники, що завжди повинні бути вільними і готовими об’єднатись у єдине ціле з вашими думками. Не можна вживати «оборонні» чи «захисні» позиції тіла, наприклад, схрещування рук на грудях, закладання за спину. Схрещування рук демонструє невпевненість у тому, що людина каже. Найкраще зайняти відкриту позу і час від часу демонструвати посмішку. Постійно контролюйте свою поставу, спину тримайте прямо, голову піднятою, рухайтеся природно. Під час публічного виступу не застигайте, ніби пам’ятник, і відкидайте голову назад, тому що цим ви відштовхуєте аудиторію і затримуєте потік психологічної енергії, який має динамічно охоплювати присутніх. Обов’язково рухайтеся. Потрібно себе показати живим, енергійним, динамічним. Ваші рухи повинні бути короткими, точними і переконливими. Коли ж ви хочете щось підкреслити, подайтесь тілом назустріч аудиторії чи скористайтеся жестом наближення вашого тіла до присутніх. Якщо є можливість наблизитися до аудиторії, то зробіть це тоді, як ви хочете повідомити їй щось важливе донести й запевнити присутніх у вашій правоті. Постійно утримуйте зоровий контакт з аудиторією. Досвідчений оратор завжди стежить за увагою слухачів, переводячи погляд з передніх