| 1 січня |
| | | 2010 р.,|
| | | гривень |
------------------------------------------------------------------
Усього 2220 138750 2784 363961,5
Автономна
Республіка Крим 122 7625 2632 20069
Область:
Вінницька 136 8500 2551 21683,5
Волинська 30 1875 2590 4856,2
Дніпропетровська 64 4000 2797 11188
Донецька 146 9125 2791 25467,9
Житомирська 122 7625 2507 19115,9
Закарпатська 26 1625 2783 4522,4
Запорізька 34 2125 2808 5967
Івано-Франківська 36 2250 2553 5744,2
Київська 152 9500 2618 4871
Кіровоградська 58 3625 2471 8957,4
Луганська 48 3000 2602 7806
Львівська 60 3750 2605 9768,8
Миколаївська 92 5750 2586 4869,5
Одеська 64 4000 2641 10564
Полтавська 94 5875 2423 14235,1
Рівненська 54 3375 2575 8690,6
Сумська 86 5375 2486 13362,2
Тернопільська 38 2375 2412 5728,5
Харківська 256 16000 2695 43120
Херсонська 54 3375 2469 8332,9
Хмельницька 66 4125 2413 9953,6
Черкаська 118 7375 2588 19086,5
Чернівецька 28 1750 2445 4278,8
Чернігівська 86 5375 2451 13174,1
м. Київ 118 7375 3049 22486,4
м. Севастополь 32 2000 3031 6062
У цілому ситуація, що склалася у сфері забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей житлом, потребує вжиття невідкладних і неординарних заходів. Держава накопичила перед військовослужбовцями житлові зобов’язання, які вже неможливо виконати традиційними методами.
Звідси варто було б розробити на загальнодержавному рівні Програму забезпечення житлом військовослужбовців, метою якої повинно стати розв’язання проблеми забезпечення житлом цих категорій працівників та членів їх сімей шляхом вдосконалення механізмів його будівництва (придбання).
Основними завданнями такої Програми повинні стати: удосконалення порядку надання житла військовослужбовцям з урахуванням вислуги років за рахунок коштів державного бюджету, а також створення фонду службового житла; застосування фінансово-кредитних механізмів державного довгострокового пільгового та іпотечного кредитування, залучення додаткових джерел фінансування, використання потенційних можливостей вторинного ринку житла з метою здешевлення його вартості та збільшення за рахунок цього кількості отриманих квартир; посилення контролю та нагляду за порядком надання приватного та службового житла військовослужбовцям; зняття соціально-психологічної напруженості у трудових колективах військовослужбовців.
До перспективних напрямків удосконалення житлового забезпечення військовослужбовців ми відносимо такі:
1. Розроблення відповідних нормативно-правових актів, які передбачали б механізм залучення державних пільгових довгострокових та іпотечних кредитів, страхових резервів та кредитних ресурсів комерційних банків для будівництва (придбання) житла військовослужбовцями. Нормативна база у цій сфері повинна бути спрямована на недопустимість нецільового використання коштів, отриманих на будівництво чи закупівлю житла, створення правових механізмів захисту від усталених у цій сфері зловживань.
2. Спрямування фінансових джерел, насамперед, на добудову незавершених об’єктів житла як приватного, так і службового.
3. Посилення контролю за укладенням договорів на будівництво або придбання житла за рахунок коштів державного бюджету з комерційними структурами, а також за дотриманням умов та порядку закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.
4. Забезпечення постійного контролю за роботою відомчих житлових комісій, дотриманням ними вимог чинного законодавства при формуванні квартирних черг, веденні квартирного обліку та розподілі житла серед військовослужбовців.
5. Враховуючи факти численних зловживань та фальсифікацій у питаннях взяття на квартирний облік, дотримання черговості й руху квартирних черг та розподілу житла, провести за участю представників ветеранських організацій та громадських організацій перевірки виконання вимог житлового законодавства за останні 3 роки.
6. Надання у позачерговому порядку лише службового житла.
7. Запровадження механізму кредитування військовослужбовців для будівництва та придбання житла, аналогічного механізму пільгового молодіжного кредитування.
8. Створення єдиної бази даних з квартирної черги військовослужбовців.
9.Впровадження надання іпотечних житлових позик військовослужбовцям з терміном виплати до 25 років.
10. Участь у будівництві житла черговиків, які сплачуватимуть певний відсоток витрат.
На нашу думку, вище приведені заходи, які пропонуємо взяти за основу удосконалення правових, організаційно-управлінських, фінансових та інших аспектів житлового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України за умови їх втілення у практичну діяльність позитивно відобразяться як на іміджі (престижі) служби в Збройних силах України, що дозволить залучити до їх лав найбільш підготовлених осіб, так і на ефективності їх службово-трудової діяльності, що дозволить на високопрофесійному рівні виконувати поставлені завдання щодо охорони та захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
3.2.2 Соціальна професійна адаптація військовослужбовців звільнених з військової служби
Військова служба є особливим видом державної служби, вона покладає на громадян ті чи інші обов’язки, визначені чинним законодавством права і свободи та їх обмеження. Відповідним чином врегульовані і терміни перебування ні військовій службі. Зрозуміло, що як початковий етап служби, так і її закінчення суттєво впливають на соціальне самопочуття людини, її психологічний стан тощо. Тому соціальна адаптація, тобто пристосування людей до нового соціального середовища, нових соціальних умов, є одним із основних в ряду завдань, які вирішують військовослужбовці після звільнення із військової служби. Від вірності оцінки цих соціальних умов, формування цілей і перших кроків, спрямованих на їх досягнення, залежить благополуччя і самого військовослужбовця, і його сім’ї. І наріжним тут є визначення свого соціального положення, правового статусу в нових, змінених умовах[1, с.21].
Важливою складовою соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил є право певних категорій на безоплатну соціальну і професійну адаптацію протягом останнього року перед звільненням з військової служби та після звільнення.
Військовослужбовцям, які мають вислугу військової служби не менше 10 років та позитивні службові характеристики, дозволяється, починаючи з 1 січня 2005 року, протягом останнього року перед звільненням з військової служби проходити професійну перепідготовку (тривалістю не менше 500 годин), без стягнення з них платні за навчання та із