Важливе місце займає організація психологічних і правових консультацій і допомог як у військових частинах, так і в центрах адаптації, проведення розширених співбесід безпосередніми начальниками, командирами із військовослужбовцем перед направленням його на військово-лікарську комісію та заповнення відповідних аркушів. Відповідно до рішень Міністра оборони України із 2004 року всі, хто підлягає звільненню заповнюють соціальні картки, ця робота має набути практичного спрямування.

Використання цих форм і методів необхідно спрямувати на формування активної життєвої позиції у військовослужбовців після їх звільнення з лав Збройних Сил України, яке має бути спрямоване на усвідомлення необхідності перепідготовки або перекваліфікації, готовність брати участь у діяльності громадських організацій, які опікуються їхніми проблемами.

Окремо необхідно зупинитись на методичному забезпеченні функціонування системи соціальної адаптації. Актуальною є підготовка методичних розробок, які були б спрямовані на різних суб’єктів процесу скорочення та реформування Збройних Сил України: військовослужбовців; осіб командного складу Збройних Сил України; фахівців, які працюють у центрах зайнятості, центрах перепідготовки, працевлаштування та адаптації військовослужбовців, інших агенціях, що вирішують питання працевлаштування та фахової перепідготовки; працівників відділів кадрів підприємств та організацій; державних службовців, які за функціями можуть опікуватися питаннями соціальної політики та соціального захисту.

Зокрема, для офіцерів необхідні інформаційні матеріали з питань законодавства, діяльності служб працевлаштування, закладів соціального захисту та інших організацій та установ, які надають соціальні послуги. Для командного складу військових частин необхідні посібники, які б включали питання законодавчого забезпечення як процесу звільнення, так і адаптаційних механізмів. Для фахівців центрів зайнятості – окрім вищезазначеного в нагоді були б матеріали соціально-психологічного характеру, рекомендації, засновані на вивченні побажань та професійних орієнтацій військовослужбовців.

Викладені завдання мають бути визначені Державною програмою соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку у зв’язку з реформуванням Збройних Сил та інших військових формувань, на період до 2011 року, мати на меті створення і забезпечення надійного функціонування системи соціальної адаптації військовослужбовців на різних етапах їхньої служби, осіб, звільнених із військової служби і потребують зосередження зусиль всіх заінтересованих органів державної влади, органів місцевого самоврядування та неурядових організацій.

Заходи з професійної і соціальної адаптації, що вживаються Міністерством оборони та його партнерами, створюють для звільнених військовослужбовців більш сприятливі можливості переходу від військового до цивільного життя та досягнення успіху на ринку праці, а отже – і життєвого успіху загалом.

3.3 Пропозиції щодо вдосконалення соціально-правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей

Реалізація принципів та основних напрямів соціальної політики здійснюється через соціальний захист, що являє собою систему гарантованих Конституцією України економічних, соціальних та правових заходів щодо забезпечення особам, які потрапили в складні життєві обставини, умов для подолання цих обставин та можливості рівної участі в житті суспільства.

Реалізація основних напрямів посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей потребує розроблення механізму їх фінансового, правового та інформаційного забезпечення.

Ефективність функціонування соціального механізму безпосередньо залежить від наявності належного фінансування, необхідної нормативно-правової бази та підготовлених високопрофесійних кадрів.

На-лежний фінансовий ресурс — го-ловний важіль впливу на темпи розв'язання соціальних проблем військовослужбовців і членів їх-ніх сімей, запорука оновлення за-старілих озброєнь та військової техніки.

Економічними важелями реалізації соціального механізму захисту військовослужбовців в нашій державі повинно бути:

- державне бюджетне фінансування;

- позабюджетні кошти;

- позики та кредити фізичних і юридичних осіб;

- створення кредитних спілок у військових колективах; - розвиток особистого страхування, особливо медичного;

- житлово-будівельні кооперативи.

Фінансове забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей передбачає:

раціоналізацію структури витрат бюджетів усіх рівнів, спрямування бюджетних коштів на реалізацію пріоритетних заходів щодо соціального захисту військовослужбовців;

удосконалення механізмів витрачання бюджетних коштів, залучення інших джерел фінансування з метою поліпшення соціального захисту військовослужбовців;

забезпечення гарантій безоплатного медичного та побутового обслуговування, здобуття освіти;

розроблення механізму залучення інших джерел фінансування для створення нових перспективних виробництв на території військових частин, що реорганізуються або ліквідуються.

Правове забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей передбачає:

розроблення та запровадження державних соціальних стандартів і нормативів для військовослужбовців;

подальше вдосконалення процесу соціального управління, зокрема законодавче визначення механізму компенсаційних виплат.

врахування при прийнятті закону України про Державний бюджет на відповідний рік конституційних гарантій соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей і вимог законодавства про надання їм пільг, гарантій і компенсацій як або ж скасування зазначених пільг, гарантій і компенсацій з відповідною компенсацією втрат від їх скасування у вигляді підвищення грошового забезпечення цієї категорії пільговиків.

запровадження інституту конституційної скарги, коли будь-яка особа у встановленому законом порядку може особисто звернутись до Конституційного Суду України щодо розгляду питання конституційності законів і нормативно-правових актів, зазначених у п. 1 ст. 13 Закону України “Про Конституційний Суд України”.

Важливою умовою ефективного впливу на соціальні процеси у вій-ську є якісний аналіз поточного соціально-економічного стану військовослужбовців та членів їх-ніх сімей. З цією метою налагоджу-ється регулярний моніторинг із соціальних питань. Це дозволить вносити необхідні зміни у норма-тивно-правову базу, що регламен-тує військово-соціальні питання, та приймати оптимальні рішення. Отже, інформаційне забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей передбачає:

подальше вдосконалення статистичної звітності з питань соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей;

проведення моніторингу реалізації основних напрямів.

Враховуючи різносторонність здійснення соціального захисту громадян, основними напрямами вдосконалення соціально-правового захисту військовослужбовців має стати:

- забезпечення соціальних прав і гарантій військовослужбовців як рівноправних громадян українського суспільства;

- поступове збільшення реальних доходів військовослужбовців, працівників