Використання інформаційних технологій в українських виборах 2004-2007 років: політологічний аналіз
ЗМІСТ
Вступ * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * |
3
Розділ I. Інформаційні виборчі технології як чинник впливу на масову свідомість. Теоретико-методологічна база. Підходи до розуміння* |
7
Розділ II. Роль інформаційних технологій в українських виборчих кампаніях 2004–2007 років. * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * |
22
2.1 Президентські вибори 2004 року і використання інформаційних технологій. * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * |
36
2.2 Особливості застосування інформаційних технологій на виборах до Верховної Ради у 2006 році. * * * * * * * * * * * * * * * * * |
46
2.3 Тенденції та основні інформаційні технології у виборчому процесі 2007. Інформаційна війна. * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * |
55
2.4 Особливості використання Інтернету у виборчій кампанії * * | 61
Розділ III. Засоби масової інформації у виборчому процесі в контексті інформаційних маніпулятивних технологій * * * * * * * * * * * * * |
67
Висновки * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * |
83
Список використаної літератури * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * |
87
Вступ
Виборчі технології завжди були важливим предметом дослідження вчених. Необхідно відзначити, що правильне використання технологій завоювання влади давало змогу не лише перемагати у виборах, а й змінювати хід історії і сутність виборів як таких. Сучасний період розвитку людства став на новий щабель свого розвитку, в якому нема місця «грубим» технологіям, а все більшу роль у ніші людського життя ( в тому числі політичного) віддається інформації. Кожні наступні вибори стають все більш «цифровими», переходять у поле підсвідомості і застосування найновітніших досягнень як технологічних так і психологічних.
Актуальність тематики нашого дослідження полягає у виявленні новітніх інформаційних виборчих технологій, що застосовувалися на виборах в Україні різноманітними політичними силами у 2004-2007 роках. Доцільність такого дослідження є необхідним перш за все для науки практичної політології, а також для самих громадян нашої країни, які за часту не володіють інформацією про сутність виборчих технологій, що застосовуються у виборах і які наслідки ці технології можуть спровоковувати і успішно провокують протягом останніх років.
У сучасних політичних процесах надзвичайно важливою є роль засобів масової інформації. ЗМІ інформують громадськість про події і явища політичного життя, формують громадську думку та значною мірою визначають політичну поведінку індивідів і соціальних груп. Це дає підстави говорити про високий рівень «інформатизації» або навіть «віртуалізації» сучасної політики. І найяскравіше ця риса простежується у виборчих процесах, коли політики намагаються максимально використати ресурси впливу мас-медіа на електорат для досягнення власних політичних цілей, застосовуючи при цьому весь комплекс політичних технологій інформаційно-комунікативного типу[39,c.44].
Широке використання засобів масової інформації, особливо телебачення, в українських виборчих кампаніях почалося з парла ментських виборів 1998 року. До цього часу національний інформаційний простір уже встиг достатньо структуруватися, і політики, побачивши у ЗМІ ефективний інструмент впливу на виборців, почали активно його використовувати. Застосування інформаційних технологій ставало все більш витонченим та професійним з кожною виборчою кампанією і досягло свого апогею спочатку на президентських виборах 2004 року, а згодом і парламентських 2006. Одночасно ці дві кампанії змусили політиків шукати нові підходи до побудови комунікацій з електоратом.
Використання інформаційно-комунікативних технологій у виборчих кампаніях досить глибоко досліджене вітчизняними і зарубіжними науковцями та аналітиками. Ці дослідження охоплюють широке поле проблем теорії політичної комунікації маніпулювання громадською думкою та політичної реклами. Чимало публікацій присвячено аналізу використання інформаційно-комунікативних технологій у конкретних виборчих кампаніях в Україні, але відчувається значний дефіцит наукових праць порівняльного характеру, в яких на основі попереднього досвіду були б окреслені загальні тенденції та перспективи застосування медіа-технологій в українських виборчих кампаніях.
Це дослідження має на меті проаналізувати досвід використання інформаційних технологій у виборчих кампаніях 2004 -2007 років в Україні, дослідити їх ефективність та роль, яку вони відіграли для досягнення результату ключовими політичними гравцями, а також визначити сучасні тенденції та особливості їх застосування.
Одразу слід підкреслити, що в даній роботі не розглядається весь комплекс виборчих технологій інформаційно-комунікативного типу, до яких належать не тільки всі методики, пов’язані з оптимізацією впливу на виборців через ЗМІ, а й технології роботи прес-секретарів, ефективної організації публічних виступів тощо. Йдеться тільки про ті технології, які передбачають використання засобів масової інформації з метою цілеспрямованого впливу на