У таких умовах найкращою формою реклами та агітації у ЗМІ стали не ролики і «джинса» (замовні матеріали), а створення інформаційних приводів. На жаль, більшість учасників останніх виборів цього не усвідомили, а тому витрачали великі кошти на розміщення рекламних матеріалів, досягаючи при цьому мізерних результатів.

Справжнім «асом» у створенні потужних інформаційних приводів є Юлія Тимошенко, якій навіть заздалегідь програшну для себе ситуацію вдається обігравати на власну користь. Так, під час виборів 2006 року, випустивши лише один рекламний кліп, їй вдалося практично щоденно по- трапляти на екрани у випусках новин, часто абсолютно безкоштовно.

Підсумовуючи сказане, слід наголосити на наступних основних моментах[76,c.254] .

По-перше, якісний і різноплановий інформаційний супровід є необхідним елементом у будь-якій виборчій кампанії, однак, разом із тим, надмірна присутність кандидатів і партій у інформаційному просторі призводить до зворотного ефекту.

По-друге, потужний інформаційний ресурс та застосування ефективних інформаційних технологій жодним чином не гарантує перемоги на виборах, що підтверджують чисельні провали українських технологічних проектів. У нинішніх умовах жодна ефектна інформаційна кампанія нічого не варта, якщо вона не підкріплена щоденною активною партійною роботою. Сьогодні на перший план у політтехнологічному комплексі поступово виходять адресні технології, спрямовані на безпосередню комунікацію з виборцями: проведення зустрічей, мітингів, кампаній «від дверей до дверей» тощо. А повідомлення у ЗМІ повинні створювати тільки необхідне інформаційне тло для них[41,c.35] .

По-третє, в умовах демократичного процесу в Україні відбулись кардинальні зміни в політичній свідомості українських громадян, внаслідок чого маніпулювати ними стає дедалі важче. Тому старі маніпулятивні техніки жодним чином не дають змоги досягати вагомого результату. Альтернативою у цій ситуації стають нестандартні підходи до організації інформаційної кампанії з використанням сучасних комунікаційних і комп’ютерних технологій[77,c.89] .

По-четверте, політтехнологам не варто перебільшувати ролі політичної реклами та захоплюватись надмірним застосуванням методів психологічного впливу, які сьогодні не є достатньо дієвими. Набагато ефективнішою є тактика створення гучних інформаційних приводів, що дає змогу потрапляти в інформаційні повідомлення провідних ЗМІ, заощаджуючи значні фінансові ресурси та покриваючи інформаційним впливом значно ширшу аудиторію.

Маніпуляція свідомістю під час виборчих кампаній набуває все більшої ваги і практичного застосування. Яскравим прикладом можуть служити вибори 2004 року.

2.1 Президентські вибори 2004 року і використання інформаційних технологій.

Для розуміння масштабів застосування виборчих технологій в Україні спробуємо дослідити президентські вибори 2004 року.

Вибори Президента України у 2004 році по праву вважаються найзапеклішими за всю історію незалежної держави. Боротьба виявилася настільки гострою, що різноманіття передвиборчих технологій, які застосовувалися під час виборчого процесу, вражають навіть іноземних фахівців-політтехнологів. Помаранчева Революція – це не лише символ волевиявлення народу України, але і результат проведення вдалої передвиборчої кампанії та детально спланованих акцій масової непокори. Розглянемо один із аспектів даного феномену. Як саме вплинули універсальні технології шоу-бізнесу на хід подій в Україні? Що спільного та відмінного між кампаніями українських та американських політиків? [83] .

Отже, обмежимо поле дослідницької діяльності вивченням проведення передвиборчих кампаній двох головних кандидатів: Ющенка Віктора Андрійовича (лідера блоку „Наша Україна” – представник опозиційного руху) та Януковича Віктора Федоровича (Голови партії регіонів – провладний кандидат). Розділимо кампанії обох претендентів на 3 етапи: 1 етап - від початку кампанії навесні 2004 року до 31 жовтня, 2 етап – від 31 жовтня до 21 листопада, 3 етап – від 21 листопада до 10 січня 2005 року.

1) Технології іміджмейкінгу. Морально-етичний аспект. Імідж головних кандидатів зазнавав значних трансформацій за час проведення передвиборчої кампанії.

Команда Віктора Ющенка створила своєму кандидату імідж представника справжньої інтелігенції, сім’янина, патріота, який шанує культуру предків, захоплюється колекціонуванням старовинних предметів побуту, живописом, бджільництвом, спортом. Створений образ Віктора Ющенка – це втілення найкращих рис українського менталітету. Неодноразово на 1 етапі кампанії акцентувалася увага на статусі найсексуальнішого політика України.

Окрім морально-етичного іміджу опозиційного кандидата у позитивному висвітленні розглядалося минуле політика – чудова кар’єра банкіра, успішна діяльність у ролі прем’єр-міністра, активність на міжнародній політичній арені. Образ Ющенка подавався як уособлення сили і впевненості – реальна альтернатива діючій на той час владі.

Негативний образ Віктора Януковича, створений передвиборчим штабом Ющенка, здавався українським виборцям настільки правдоподібним, що цей факт відвернув прихильність значної кількості електорату від так званого провладного кандидата. Команда Ющенка асоціювала Януковича із старою владою, кримінальними зв’язками, корупцією, злочинними діями і неосвіченістю.

Для політтехнологів Януковича важливим було не лише створення позитивного іміджу своєму кандидату, але і достойно відповісти на звинувачення опозиційних сил. Невдачі команди Януковича розпочалися вже на початку політичних перегонів.

Янукович як людина не був органічним в образі, який розробили фахівці у галузі іміджмейкінгу: кандидат не виглядав природно у оточенні дітей, у колах мистецької еліти, навіть на спортивному майданчику, граючи в теніс. Політтехнологи розглядали доцільність кожного кроку політика окремо, не зважаючи на імідж Януковича як людини в цілому.

Образ Януковича як політика яскравіший і легший для сприйняття. Команда Віктора Федоровича асоціювала свого кандидата із вправним господарем, сильним, надійним політиком. Досягненням фахівців Януковича стало формування позитивного іміджу усієї команди політика, професійної і згуртованої.

Шукати слабкі сторони Ющенка було досить важко, тому головний акцент штаб Януковича робив саме на американізованості конкурента, а також некомпетентності більшості політичних партнерів.

Політтехнологи використали у кампаніях прийом „імідж ображеного”, який викликає співчуття загалу. Віктора Ющенка отруїли, а Віктор Янукович знепритомнів від