Найбільш характерним моментом може слугувати ситуація, коли серед потоку інформації потенційний виборець просто не в змозі вибрати правдиву, так як інформаційний простір був настільки перевантажений «замовними» статтями та матеріалами загалом.

2007 року найбільш яскраво можна прослідкувати застосування такого комплексу технологій, який дістав назву «інформаційна війна». ЇЇ ведення супроводжувалося інтернет-атаками, контратаками та іншими не менш цікавими явищами. Заручниками таких воєн були не лише ті, хто ї ведуть, а я й усе суспільство.

Було проаналізовано саме явище «інформаційної війни», засобів і методів її ведення і визначено, що попри складність і не завжди етичність такої технології, від неї ніхто не буде відмовлятися, а навпаки політтехнологи удосконалюватимуть методи її застосування, тому потенційному виборцю необхідно перш за все розуміти та вміти не потрапляти під її вплив.

Кандидати на ту чи іншу посаду вже просто не мають права ігнорувати інтернет-технології, а їх застосування є прямопропорційне одержаній кількості голосів. Політики розуміють що за допомогою інтернету можна легко, швидко і дешево зруйнувати чиюсь долю або вознести подію чи людину на престол слави.

Веб-простір є віртуальним світом, у якому точилися як дискусії так і справжні війни. В цьому контексті варто зауважити, що використання інтернет технологій зачасту є позаетичними, що проявляється у масовому застосуванні так званих «брудних» технік.

Стосовно ролі ЗМІ в контексті інформаційних виборчих технологій то варто відзначити, що сьогодні в постіндустріальних країнах світу все впевненіше стверджується модель інформаційного суспільства, в якому інформація все більше підкоряє силу та багатство й стають визначальним фактором функціонування влади.

Звичайно, такі традиційні ресурси влади, як сила і багатство, не зникають з політичної авансцени, але вони все більше поступаються такому новітньому ресурсу влади, як інформація. А безпосередні носії й розповсюджувачі інформації - ЗМІ, підсилені капіталом, все більше перетворюються з влади четвертої в першу.

Вирішальне значення ЗМІ в передвиборчих перегонах сьогодні ні в кого не викликає сумнівів. Соціологічні дослідження переконливо доводять, що більшість виборців своїм політичним уподобанням та вирішенням проблеми вибору кандидата зобов'язані саме засобам масової інформації. Особлива роль ЗМІ у виборчих кампаніях в Україні полягає ще й у тому, як стверджує теорія і досвід підтверджує, що чим більша чисельність виборців з неусталеними політичними позиціями, тим більше є можливість впливу на них ЗМІ.

Отже, тенденція використання політиками новітніх комунікаційних технологій, вже є не просто закономірністю –це продиктована часом необхідність без якої виборча кампанія є практично наперед програною.

Список використаної літератури:

Джерела:

Вершинин М.С. Политическая коммуникация в информационном обществе. – СПб.:Изд-во В.А.Михайлова, 2001.

Винников О., Чорній Л. Прозорі вибори та ЗМІ і Україні: правове регулювання. – К.: Укр. незалеж. центр політ. дослідж., 2003.

Ганжуров Ю.С. Парламент України в політичній комунікації. – К.:Вид-во «Україна»,2007.

Дашутін Г.П., Михальченко М.І. Український експеримент на терезах гуманізму. – К.: Парлам. вид-во,2001.

Діденко Н.Г. Управління, влада, держава: філософські аспекти взаємодії: Монографія. — Донецьк: ДонДУУ, 2005.

Зинин Д., Лутченко В., Савенок В. Колыбель политики или паранойя избирательных кампаний— Чернигов: Изд-во “Чернигов. обереги”, 2004.

Зирка В.В. Манипулятивные игры в рекламе: лингвистический аспект: Монография. — Д.: Днепропетров. нац. ун-т, ИМА-пресс, 2004.

Иванов В.Н., Матвиенко В.Я., Патрушев В.И., Молодых И.В. Технологии политической власти: зарубежный опыт . – К.: Вища шк., 1994

Ильясов Ф.Н. Политический маркетинг. Искусство и наука побеждать на выборах. – М.: ИМА-пресс, 2000.

Каптерев С.Е. Политическая коммуникация: основы управления избирательным процессом. – Н.Новгород: ННГУ, 2003.

Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. — К.:»Оріяни»,2003.

Карнышев А.Д., Жуков К.С., Шестак В.Ф. Психология и технология политического соперничества. – М.,2001.

Кін Д. Мас-медіа і демократія / О.Грищенко, Н.Гончаренко (пер. з англ.). — К.:К.І.С, 1999.

Королько В.Г. Паблик рілейшнз. Наукові основи, методика, практика: Підручник. – К.: Вид. дім "Скарби", 2001.

Куліш А., Самолевська Н. Вибори, агітація, медіа: Практичні поради. – К.,2005.

Лігачова Н., Черненко С., Іванов В. та ін. Телебачення спецоперацій. – К.: ТелеКритика, 2003.

Лісничий В., Грищенко В., Іванов В. та ін. Сучасний виборчий PR. — Сєвєродонецьк: Вид. дім “ЕВРИКА”,2001.

Малкин Е.Б., Сучков Е.Б. Основы избирательных технологий и партийного строительства. – К:Осн. Цінності, 2005.

Московичи С. Век толп: Ист. трактат по психологии масс / Т.П.Емельянова (пер. с фр.) – М., 1996.

Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания. – М.:Изд-во Ифра-М,1996.

Ольшанский Д. Политическая психология. – СПб:Питер, 2002.

Поплавський М. Азбука паблік рілейшнз. – К.: Вид-во «Дельта»,2007.

Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. – М.:Рефл-бук; К.:Ваклер,1999.

Почепцов Г.Г. Имидж и выборы. - М., 2004

Почепцов Г.Г. Избирательные технологии ХХ века. - М., 2004

Слісаренко І.Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління. – К.:МАУП, 2001.

Шиллер Г. Политическое манипулирование. - М., 2005

Довідкова література:

Виборче законодавство: українська практика, міжнародний досвід та шляхи реформування / За заг. ред. Радченка Є.В. – К.: Факт,2003.

Действующее международное право: В 2 т.: Учеб. пособ. / Моск. гос. ун-т междунар. отн. – М.: Междунар. отнош.,2002. – Т.2.

Избирательные технологии и избирательное искусство: Сб. статей / Под общ. ред. С.В.Устименко. – М.: Рос. полит. энциклопедия, 2001.

Автореферати:

Аналіз політичних технологій та особливостей їх застосування в транзитивному суспільстві 2004 года. Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Д.Ю. Наріжний; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2004.— укp

Статті:

Агуреев А. Использование негативной рекламы в предвыборной борьбе в США  // Компас. - № 51.

Бабич-Декань О. Проблема використання політичного Паблік Рілейшнз у системі технологічного забезпечення сучасної соціальної політики // Вісн. УАДУ. - 1999. - № 2.

Бабич-Декань О. Політична підсвідомість. Якщо технологи влади не