Зміст

Вступ_____________________________________________________________3

Розділ 1. Поняття громадянського суспільства___________________________5

1.1. Історія розвитку ідей та концепцій_________________________________5

1.2. Поняття та основні принципи громадянського суспільства____________12

1.3. Структура громадянського суспільства____________________________ 16

Розділ 2. Співвідношення громадянського суспільства та держави_________20

2.1. Спільні та відмінні риси громадянського суспільства і держави________20

2.2. Взаємодія громадянського суспільства і держави____________________22

Розділ 3. Проблеми та перспективи взаємодії громадянського суспільства і держави в Україні__________________________________________________24

Висновки_________________________________________________________27

Список використованої літератури___________________________________ 29

Вступ

Проблема громадянського суспільства відноситься до числа найбільш фундаментальних наукових проблем, яка хвилювала протягом багатьох віків кращі уми людства. Вона з`явилась з появою держави і поділу суспільства на державну і недержавну сферу життєдіяльності. З тих часів питання взаємодії влади та суспільства було в центрі уваги всьго людства, воно часто приводить до конфліктів, політичних переворотів та революцій. Зараз ця проблема знаходиться в основі глобальних суспільних змін, які відбуваються в багатьох країнах світу і будуть визначати перспективи розвитку світового суспільства.

Взаємовідносини держави і громадянського суспільства виявляються найбільш важливим фактором розвитку організму вцілому. Розуміння комплексу відносин цих контрагентів означає пошук можливостей трансформації суспільної системи, її здатності до оновлювання і розвитку. Задача такого роду набуває великої особливості саме в Україні, котра переживає перехідний період, коли і формування нової державності, і становлення повноційного державного суспільства найбільш залежать від вдалого функціонування і взаємодії цих основних суб`єктів соціального і політичного процесів”.

Словосполучення “громадянське суспільство” фіктивне, так як “негромадянського”, а тим більше “антигромадянського” суспільства не існує. Будь-яке суспільство складається з громадян і без них не може існувати.

Тільки нецивілізоване суспільство, котре не мало державності, не можна назвати громадянським. По-перше виділяємо його незрілість, примітивність; по-друге, це суспільство не мало таких понять, як “громадянин” або “громадянство”.

Рабовласницьке суспільство не могло бути громадянським, так як воно не визнавало значну частину своіх членів вільними і рівноправними. Раби були не суб`єктами, а об`єктами вимог зі сторони собі подібних. Теж саме можна сказати про феодальне суспільство.

Метою курсової роботи є дослідження історії розвитку вчень і концепцій громадянського суспільства у зв`язку з правовою державою, а також взаємовідносин громадянського суспільства і держави, перспективи і перешкоди розвитку громадянського суспільства в Україні.

Головними завданнями роботи є наступні:

- дослідження поняття громадянського суспільства;

- вивчення співвідношення громадянського суспільства і держави;

- виявлення проблем та перспектив взаємодії громадянського суспільства і держави в Україні.

Розділ 1. Поняття громадянського суспільства

1.1. Історія розвитку ідей та концепцій

Становлення і розвиток громадянського суспільства є особливим періодом історії людства, держави і права. Суспільство відмінне від держави, існувало завжди, але не завжди воно було громадянським суспільством. Останнє виникає в процесі й у результаті відділення держави від соціальних структур, відокремлення його до відносно самостійної сфери громадського життя й одночасно «роздержавлення» ряду суспільних відносин. У процесі становлення і розвитку громадянського суспільства складалися сучасне право й держава.

Формування і розвиток громадянського суспільства зайняло кілька століть. Цей процес не довершений ні в нашій країні, ні у світовому масштабі.

Окремі елементи громадянського суспільства існували в деяких країнах античного світу (Греція, Рим), де розвиток ремесла і торгівлі породило товарно-грошове виробництво, що одержало оформлення і закріплення в ряді інститутів приватного права (особливо римська частка право). Але це були тільки елементи, вогнища громадянського суспільства, що існували лише в окремих регіонах і, що сполучалися з вертикальними структурами станово-кастових суспільств.

Формування громадянського суспільства в масштабі цілих країн, великих регіонів Європи й Америки, почалося в Новий час. У розвитку громадянського суспільства можна позначити три етапи, перехід від кожного з яких до наступного знаменувався істотними змінами суспільного і державного ладу, соціальними потрясіннями, масовими рухами, зіткненнями класів, корінними перетвореннями суспільної ідеології.

На першому етапі (приблизно ХVІ-ХVІІ вв.) складалися економічні, політичні й ідеологічні передумови громадянського суспільства. До них відносяться розвиток промисловості і торгівлі, спеціалізація видів виробництва і заглиблений поділ праці, розвиток товарно-грошових відносин.

За підтримкою міст і міського стану в ряді країн виникали централізовані національні держави, що володіли поруч ознак сучасних держав (суверенітет, державна скарбниця, професійний управлінський апарат і ін.). До цього ж часу відноситься переворот у суспільній ідеології, бурхливий розвиток мистецтва і культури, широке поширення протестантської буржуазної етики, оформлення в «теорію природного права» основних загальних ідей, зв'язаних із представленнями про громадянське суспільство як про соціально-політичний ідеал. На чолі боротьби пригноблених станів проти феодальної нерівності і привілеїв стояли городяни. Від початку буржуазної революції в Англії (1640 р.) ведеться відлік Нового часу.

На другому етапі (приблизно кінець XVII — кінець XIX вв.) у найбільш розвитих країнах сформувалося громадянське суспільство у виді первісного капіталізму, заснованого на приватному підприємництві.

В основі будь-якого громадянського суспільства лежать ряд найбільш загальних ідей і принципів, незалежно від специфіки тієї чи іншої країни.

До них відносяться:

- економічна воля, різноманіття форм власності, ринкові відносини;

- безумовне визнання і захист природних прав і воль людини і громадянина;

- легітимність і демократичний характер влади;

- рівність усіх перед законом і правосуддям, надійна юридична захищеність особистості;

- правова держава, заснована на принципі поділу і взаємодії влади;

- політичний і ідеологічний плюралізм, наявність легальної опозиції;

- воля слова і печатки, незалежність засобів масової інформації;

- невтручання держави в приватне життя громадян, їхні взаємні обов'язки і відповідальність;

- класовий світ, партнерство і національна згода;

- ефективна соціальна політика, що забезпечує гідний рівень життя людей.

Становлення громадянського суспільства в Україні – магістральна і довгострокова задача, рішення якої