Його основу складають активна участь в НАТО і відповідні союзницькі зобов`язання‚ широке політичне‚ економічне і військове співробітництво з США‚ а також з ведучими західноєвропейськими країнами‚ підтримання нормальних стосунків з Радянським Союзом.

Пріоритетними напрямками політики уряду Брундтланд були скорочення ядерної зброї‚ заборона ядерних випробувань‚ ліквідація хімічної зброї і заборона її виробництва.

Треба віддати належне Брундтланд і її кабінету: вони зуміли достатньо далеко продвинутися у питанні щодо ядерних випробувань‚ запропонувавши надати в розпорядження глобальної системи контролю свої сейсмічні станції. Вона також неодноразово підіймала питання стосовно встановлення без`ядерного статусу Норвегії‚ але їй довелось протистояти своїм союзникам в НАТО‚ а також і з буржуазною більшістю в парламенті‚ тому розв`язання цього питання було відкладено.

Не менш складною для Брундтланд стала проблема участі Норвегії в Європейській економічній співдружності. Загалом‚ більшість норвежців відкидало ідею вступу до «Спільного ринку». Соціал-демократи також не належали до прихильників ЄЕС. Проте‚ Гру Брундтланд знов проявила свою здатність відчувати зміни і виробила чітку лінію свого уряду‚ яка полягала у поступовому пристосуванню до майбутнього єдиного ринку з ЄС.

Значним є також внесок Брундтланд у розвиток демократизації в світі. На сесії Ради НАТО в травні 1989р. вона розвивала думку щодо «мирної структури» в Європі‚ говорила про необхідність перегляду традиційних підходів до Східної Європи. Під час парламентських дебатів з питань зовнішньої політики в 1990р. вона так охарактеризувала зміни‚ що відбуваються:» Початок 90-х років став історичним переворотом в нашому столітті ... ми стоїмо на порозі нової Європи і нової ери співробітництва між СРСР і США».

Г. Брундтланд також схвально ставилася до процесу об`єднання Німеччини. Вона відмітила‚ що «він не має призвести лише до зміни колишніх «ліній фронту». Вони мають бути ліквідовані взагалі. Вона також підкреслила необхідність змін стратегії НАТО і дислокації сил‚а також скорочення залежності від ядерної зброї.

Конкретною дією Брундтланд на шляху до демократизації відносин з соціалістичним табором став її візит у 1986р. в Москву. Це був перший візит на високому рівні за останні 15 років. Хоча візит і не носив офіційного характеру (вона приїздила на сесію міжнародної екологічної комісії)‚ він дав свої результати. Вже через рік в Осло відбулася зустріч Брундтланд з Н.І.Рижковим. У зв`язку з трагедією, що відбулася в Арменії‚ Норвегія надала їй допомогу у розмірі 17млн.дол. Крім цього направлялися дитячі посилки‚ а також приймалися постраждалі діти зі Спітака.

Однак‚ двосторонні відносини Норвегії і СРСР не були лише райдужні. Уряд Брундтланд доволі жорстко ставив питання про розмежування континентального шельфу та економічних зон в Баренцевому морі. Ця проблема обговорювалась під час офіційного візиту Рижкова в січні 1988р.‚ але вирішити її не вдалося.

Стоячи на позиції нової епохи міжнародного співробітництва‚ Брундтланд особливо відмічає внесок в її розвиток М.Горбачова. Його кандидатура тричі висувалась в Норегії на присудження Нобелівської премії (Власне я вважаю‚що така симпатія не є дивною‚адже весь Захід вітав його політику «розвалу СРСР»).

Останнім ж часом політична діяльність Гру Х. Брундтланд стає все більш багатосторонньою. Проте‚ найбільше уваги вона приділяє роботі безпосередньо в партії‚ керівництву норвезькою соціал-демократією‚ оновленню її ідеологічних поглядів.

Загалом‚ діяльність Брундтланд оцінюється її співвітчизниками позитивно. Норвежці вважають її найбільш яскравим політичним діячем свого регіону. В 1988р. жюрі у складі представників найбільш крупних газет Скандинавії назвало її «скандинавом року». Її діяльність у Міжнародній комісії з навколишнього середовища була охарактеризована в газеті «Арбейдербладет» таким чином: »Очоливши Міжнародну комісію ‚ Гру Х. Брундтланд значно сприяла висуненню екологічних питань на одне з перших місць на порядку денному світового співтовариства. Таким чином‚ вона стала‚ так би мовити‚ міжнародним міністром з охорони навколишнього середовища‚ з її іменем асоціюється образ Норвегії ».

Приватному життю Брундтланд в засобах масової інформації не приділяється багато уваги. А якщо така інформація з`являється‚ то акцент робиться на її «близькості з народом » і скромності. Підкреслюється також і те‚ що у вільний час вона займається спортом і родиною - власне те‚ що зараз найбільше хвилює норвежців (загалом у високорозвинених країнах більшість політичних партій‚ також і соціал-демократичні‚ формують свою програму на захисті сімейних цінностей‚ проблемах дозвілля‚ освіти).

Як висновок можна сказати‚ що такі риси як сильна воля‚ емоційність‚ логіка‚ здатність швидко реагувати на зміни‚ енергійність‚ вміння підкоряти аудиторію‚ а також високий професіоналізм допомогли Гру Харлем Брундтланд завоювати довіру свого народу‚ світового співтовариства і зайняти поважне місце серед видатних політиків світу.