центрального представництва української еміграції в Німеччині» зазначається, що „під час побуту наших правозахисників в Німеччині для них зібрані певні суми, зокрема ...для Л. Лук’яненка 2992 н.м...” [22, 78]. Також існують свідчення про факти популяризації діяльності та перебільшення досягнень УГС/УРП західними ЗМІ [52, арк.7–8].
УРП висловилася проти референдуму щодо збереження СРСР [36, 243]. Л.Лук’яненко наголошував на тому, що проведення референдуму є незаконним з двох причин: по-перше, немає закону України про референдум, а, по-друге, ця пропозиція про проведення референдуму апелює до громадян України. Але таким чином вона виходить з висновку, що Радянський Союз – це унітарна держава, а не союз республік. Тому він незаконний [3, арк.26; 56, арк.58]. Таку ж точку зору було висловлено на засіданні Секретаріату УРП [61, арк.14]. Разом з тим, висловлювалися думки про можливість підтримки республіканського бюлетеня [62, арк.11]. М.Горинь: „Ми хочемо мати незалежну державу” [63, арк.7], і далі: „Союзний договір – наша трагедія. Як його не допустити, ми мусимо постійно думати” [63, арк.9–10].
Чітку позицію УРП зайняла під час спроби державного заколоту 19–21 серпня 1991 р. [35, 319]: УРП закликала все населення республіки до акцій громадянської непокори [42, 188]. Л.Лук’яненко: „Верховну Раду треба негайно скликати. Треба приймати закон про незалежність України. В цих умовах ця Верховна Рада могла б на це відважитися” [4, арк.62зв.; 59, арк.11].
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що УГС/УРП належить вагомий внесок у боротьбу за незалежність України у 1988–1991 роках. Із самого початку свого існування ця політична структура виступала за її повну державну самостійність.
Література
1. Архів Верховної Ради України (АВРУ). – Ф.1. – Оп.42. – Спр.3. – 253арк.
2. АВРУ. – Ф. – 1. – Оп.42. – Спр.7. – 205арк.
3. АВРУ. – Ф. – 1. – Оп.42. – Спр.24. – 305арк.
4. АВРУ. – Ф. – 1. – Оп.42. – Спр.39. – 112арк.
5. Батенко Т. Опозиційна особистість: друга половина ХХ століття. Політичний портрет М.Гориня. – Львів:Кальварія, 1997. – 352 с.
6. Білоус А. Політичні об’єднання України. – К.:Україна, 1993. – 108 с.
7. Бойко О. Загострення політичної конфронтації в Україні: атака опозиції та контрнаступ консерваторів (серпень–грудень 1990р.)//Сучасність. – 2003. – №1. – С.82–87.
8. Бойко О. Загострення політичної конфронтації в Україні: атака опозиції та контрнаступ консерваторів (серпень–грудень 1990р.)//Сучасність. – 2003. – №2. – С.67–76.
9. Бойко О. Політичне протистояння офіційної влади та опозиції в Україні: основні прояви, характерні риси та особливості (літо 1989р. – лютий 1990р.)//Людина і політика. – 2003. – №2(26). – С.48–62.
10. Бойко О. Політичне протистояння офіційної влади та опозиції в Україні: основні прояви, характерні риси та особливості (літо 1989р. – лютий 1990р.)//Людина і політика. – 2003. – №3(27). – С.35–47.
11. Бойко О.Д. Україна 1985–1991рр. Основні тенденції суспільно-політичного розвитку. – К.:ІПЕНД, 2002. – 303с.
12. Гарань О. Від створення Руху до багатопартійності. – К.:Знання УРСР, 1990. – 48 с.
13. Гарань О. Підеш ліворуч – вийдеш праворуч?//Слово. – 1991. – №10(32). – Травень.
14. Гарань О.Убити дракона: з історії Руху та нових партій України. – К.:Либідь, 93. – 200 с.
15. Горбачова О.Відображення проблеми консолідації української нації в статутних документах загальноукраїнських громадських організацій (кінець 80-х – початок 90-х рр. XX ст. )//Часопис української історії. – 2006. – Вип.4. – С.118 – 122.
16. Камінський А. “На перехідному етапі. “Гласність”, “перебудова” і “демократизація” на Україні”. – Мюнхен: УВУ, 1990. – 624 с.
17. Киричук Ю. Нарис історії УГС-УРП. Ч. 1 // Республіканець. – 1991. – № 2. – C. 80–95.
18. Кривдіна І.Б. Гельсінський рух та його вплив на політичні процеси в Україні (1976 – поч. 1990-х рр.):Автореф. дис...кін.: 07.00.01. Історія України/Одеський національний університет ім. І.Мечнікова. – Одеса, 2001. – 20 с.
19. Кривдіна І. Дисиденти-правозахисники в боротьбі за незалежність України (остання чверть ХХ ст.)//Записки історичного факультету. – Одеса, 2001. – Вип.1. – С.292–298.
20. Кривдіна І. З історії правозахисного руху в Україні//Наукові записки Ізмаїльського державного педагогічного інституту. – 2001. – Вип.10. – С.11–13.
21. Кривдіна І. Опозиційна діяльність Левка Лук'яненка (1959–1991рр.) // //Бористен. – 2001. – №3. – С.24.
22. Литвин В. Українська Республіканська Партія (УРП)//Політика і час. – 1991. – №7. – С.74–78.
23. Литвин В. Політична арена України: дійові особи і виконавці. – К.:Абрис, 1994.
24. Ловицька Г. Передвиборчий мітинг і демонстрація у Львові 12 березня 1989 року//Визвольний шлях. – 1989. – №7. – С.818–821.
25. Лук'яненко Л. Вірую в Бога і в Україну. – К.: Пам’ятки України, 1991. – 538 с.
26. Лук'яненко Л. Двічі – «Ні»!//Голос України. – 1991. – №52. – 16 березня.
27. Лук'яненко Л. Де добрий шлях? – К., 1994. – 64 с.
28. Лук'яненко Л. За Україну, за її волю/Літ. Запис С.Галябарди. – К., 1991. – 64 с.
29. Лук'яненко Л. На землі клинового листка: спогади і роздуми посла. – К.: Гарт, 2002. – 560 с.
30. Лук'яненко Л. Національна ідея і національна воля. – К.:МАУП, 2003. – 293 с.
31. Лук'яненко Л. Не дам загинуть Україні. – К.:Софія, 1994. – 510 с.
32. Лысюк А. Двуликий Янус, или Кое-что об УХС//Львовская правда. – 1989. – №119. – 23 июня.
33. Мыколышин М. Булыжником по демократии?//ЛП. – 1989. – №228. – 4 октября.
34. Русначенко А.М. Національно-визвольний рух в Україні середини 50-х – початку 1990-х років. – К.: Вид-во О.Теліги, 1998. – 720 с.
35. Семененко А.