Потрібно зауважити, що в той же час прибалтійські народні фронти теж замінили положення про конфедерацію на відновлення незалежності своїх держав.

Радикалізації гасел УГС і народних фронтів республік Прибалтики сприяли політичні зміни, що відбувалися в Східній Європі, де комуністичні режими втрачали контроль над ситуацією в країнах т. зв. Варшавського договору. Зокрема, у Польщі на літніх виборах 1989 р. опозиційна організація „Солідарність” здобула переважну більшість мандатів у сеймі й сенаті, а у вересні 1989 р. був сформований коаліційний уряд на чолі з Т.Мазовецьким, якого висунула „Солідарність”. Крім того, під час свого візиту до Польщі у липні 1989 р. Президент США Дж.Буш непрямо заявив про підтримку політичних змін в Україні, сказавши: „Без вільної України не може бути вільної Польщі” [28, 27].

Таким чином, ідею незалежності України, яка була зрозумілою і прийнятною для діячів УГС, офіційно оприлюднили як позицію УГС в слушний для цього час. В цьому плані діячам УГС не довелось переживати еволюцію поглядів. Її переживало українське суспільство – і досить швидко. В результаті ця ідея з’явилась у програмі УГС саме на виклик суспільства, а невдовзі стала невід’ємною програмною засадою масштабної всеукраїнської організації – Народного руху України.

Література

1. Бойко О. Україна в 1985–1991 рр. Основні тенденції суспільно-політичного розвитку. – К., 2002; О. Гарань.Убити дракона. З історії Руху та нових партій України. – К., 1993; Кафарський В. Комунізм і український національно-визвольний рух. – Івано-Франківськ, 2002; Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х – початок 1990-х років. – К., 1998.

2. Горинь Б. В’ячеслав Чорновіл – ініціатор створення УГС // Чорноволівські читання. – К., 2003.

3. Хейфец М. В’ячеслав Чорновіл – зеківський генерал // Українські силуети. – Нью-Йорк, 1983.

4.Давимука С. Незабутній народний голова: Львівський період державотворчої діяльності В’ячеслава Чорновола 1990–1992 років // Молодь України. – 2003. – 11 квітня; Василишин Г. Призначено дійти. В. Чорновіл. Політика та правда життя: У 3 Ч. – К., 1998–1999; Капелюшний Л. Без Чорновола. – К., 1999 та ін.

5.Чорновіл В. Відкритий лист до Генерального секретаря ЦК КПРС Горбачова М.С. // Український вісник. –1987. – Вип. 7. – С. 16–17.

6. Декларації принципів УГС // Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х – початок 1990-х років. – К., 1998. – С. 636.

7.Гарань О. Від створення Руху до багатопартійності. – К., 1992. – С. 4.

8.Гарань О. Убити дракона. З історії Руху та нових партій України. – К., 1993. – С. 42.

9. Загальна програма Народного фронту Естонії // Вісник Народного фронту. – 1988. – № 5. – С. 4.

10. Підсумкова заява львівської наради представників національно-демократичних рухів народів СРСР // Український вісник. – 1990. – № 13. – С. 7.

11. Хартія свободи поневолених народів СРСР // Визвольний шлях. – 1989. – № 5. – С. 565.

12. Бойко О. Україна в 1985–1991 рр. Основні тенденції суспільно-політичного розвитку. – К., 2002. – С. 65–66.

13. Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х – початок 1990-х років. – К., 1998. – С. 263.

14. Чорновол В. Воспоминание украинского федералиста // Век ХХ и мир. – 1992. – № 12.

15. Листок прес-служби УГС. – Ч. 70. – 1989. – 20 лютого.

16. ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 32. – Спр. 2642.

17. Мельник І.А. Міжнаціональні відносини: радянський експеримент та історичні реалії. – К., 2006.

18. Сапеляк С. Хроніки дисидентські від головосіку. – К., 2003.

19.Барладяну В. Інтернаціоналізація – мета і методи // Український вісник. – 1988. – № 13.

20. Лук’яненко Л. Не дам загинуть Україні. – К., 1994.

21. Шевченко О. Перший постріл переможної революції // Київська весна. – К., 2005.

22. Капіані В. УГС: політичні дискусії та долі лідерів // http://kipiani.org/gulag/index.cgi?115.

23. Батенко Т. Опозиційна особистість: друга половина ХХ ст. Політичний портрет Б.Гориня. – Львів, 1997.

24. ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 32. – Спр. 2577.

25. Білоус А. Політичні об’єднання України. – К., 1993.

26. Обіжник виконавчого комітету УГС. – Ч. 5. – 1989. – 14 квітня.

27. Виступ В.Чорновола на Установчому з’їзді НРУ 10 вересня 1989 р. // Визвольний шлях. – 1989. – № 12.

28. Левицька Г. Місяць у Польщі // Львівські новини. –1989. – Ч. 6–7.

Державнiсть, Демократiя, Реформи!

Народний Рух Украiни

"Роль Вячеслава Чорновола у становленні української державності" (ІІ частина)

25 березня 2003 року

25 березня 2003 року в Україні закладено традицію - "Чорноволівські читання".

Народний Рух України, Міжнародний благодійний фонд Вячеслава Чорновола започаткували цю довготривалу акцію з метою зібрання матеріалів про національного Героя, поширення спадщини його державотворчої, публіцистичної діяльності.Нинішньої весни Народний Рух України, Інститут історії НАН України, Міжнародний благодійний фонд Вячеслава Чорновола провели науково-практичну конференцію на тему "Роль Вячеслава Чорновола у становленні української державності"

Осип Зінкевич,

голова видавництва “Смолоскип”

Світова преса

про Вячеслава Чорновола

Після десятиліть замовчування українського питання світовою пресою, поява книжки Вячеслава Чорновола "Лихо з розуму" англійською мовою під назвою "The Choornovil Papers" стала переломною подією у ставленні цієї преси й Західного світу до українського питання.

Коли для багатьох пресових органів Заходу справа самостійності України після Другої світової війни трактувалася як внутрішня російська, то після книжки Вячеслава Чорновола це питання вирвалося з внутрішніх російських рамок і стало окремою проблемою,