Важливою проблемою соціального захисту населення на всіх рівнях державного управління є недосконалість існу-ючої системи соціального страхування, що обумовлена, на-самперед, відсутністю законодавче встановленої прямої за-лежності між страховими внесками та виплатами з них, функціонуванням переважно державної системи соціального страхування. Згідно з Основами законодавства України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” має бути здійснений перерозподіл відповідаль-ності за соціальне забезпечення громадян між державою, роботодавцями та працівниками. В цьому напрямі першочер-говим завданням у сфері соціального страхування є прий-няття нових законів України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, створення сучасної нормативно-правової бази, яка б визначала їх пра-вові, економічні та організаційні засади, та відповідної сис-теми управління соціальним страхуванням.

Для зміцнення правової і фінансової основ усієї систе-ми охорони здоров'я населення дуже важливим кроком до підвищення ефективності соціального захисту найбільш уразливих верств могло б стати прийняття закону, що б стосувалося соціально-медичного страхування.

Важливою проблемою регіональної соціальної політики є розробка і запровадження єдиних мінімальних соціальних стандартів соціального захисту населення незалежно від еко-номічних можливостей регіонів.

З посиленням відповідальності регіонів за стан соціаль-ного розвитку необхідним стає удосконалення фінансово-го забезпечення здійснення регіональних соціальних заходів (стимулювання інвестиційної діяльності, формування ре-гіонального соціального бюджету, підтримка підприємниц-тва тощо).

Однією з першочергових проблем соціального захисту є реформування системи соціального обслуговування та на-дання допомоги малозабезпеченим верствам населення. Воно має спрямовуватися на розроблення нових механізмів реалі-зації чинних законодавчих актів з питань соціальної політи-ки, послідовне здійснення заходів щодо розвитку та зміцнен-ня системи соціального захисту, вдосконалення механізму фінансування надання державної соціальної допомоги, що за-безпечить гарантований рівень соціального захисту малоза-безпечених прошарків населення.

Найбільш важливою проблемою соціального захисту сім'ї, жінок, дітей і молоді є законодавче забезпечення створення сприятливих умов для розвитку сім'ї, ефектив-ного виконання нею репродуктивної, виховної, економіч-ної, соціальної функцій, дотримання на практиці консти-туційного принципу рівності прав жінки і чоловіка, здійснення цілеспрямованої політики щодо працевлаш-тування молоді, профілактики дитячої та молодіжної зло-чинності, наркоманії, алкоголізму, дитячої безпритуль-ності тощо.

Виходячи з цілої низки сучасних проблем соціального захисту, головною метою соціальної політики є забезпе-чення гідного рівня життя як працюючого, так і непрацю-ючого населення. Вона може бути реалізована шляхом за-безпечення максимального позитивного впливу національ-ної системи соціального захисту та попередження її нега-тивних наслідків. Основою управління цими процесами є наявність прогнозних розрахунків соціальних витрат у відповідності із встановленими державою пільгами та га-рантіями, збалансованими з їх фінансовим забезпеченням.

У цьому зв'язку дуже важливою проблемою соціально-го захисту населення є прогнозування соціальних витрат, яке передбачає визначення на перспективу тенденцій ство-рення сприятливих умов для поліпшення добробуту гро-мадян, які у відповідності з чинним законодавством мають потребу у державній підтримці. Це дає можливість здійснювати загальний аналіз зворотних зв'язків між со-ціальним сектором та економікою, враховувати зміни у за-конодавчо-правовому полі, розглядати вплив різних сце-наріїв розвитку економіки, характеризувати потребу у коштах, призначених для компенсації соціальних витрат, виходячи з економічних перспектив та життєвих реалій, як тенденцію розвитку соціального захисту населення у даний період. На цій основі можна створити сценарій май-бутнього розвитку соціальної сфери та мати ключову інформацію для планування соціальної політики, врахо-вувати їх при розробці консолідованого бюджету України та окремих регіонів.

У теперішній період низький рівень соціального захи-сту населення обумовлений відсутністю ефективної сис-теми управління цим складним та багатофакторним яви-щем. Отже, вирішення проблеми удосконалення соціального захисту населення, перш за все, необхідно шукати у площині взаємовідносин між керованими та керуючими структурами. Первинною ланкою визначеної соціальної системи будь-якого порядку є звичайна людина, а мета управління полягає в поліпшенні умов її життя. Але механізм прийняття рішень з соціальних проблем не є достатньо прозорим. При цьому управлінським апаратом не завжди прогнозуються результати тих чи інших заходів та не аналізуються їх соціально-економічні і соціально-психологічні наслідки, незважаючи на наявність підходів та моделей прогнозування соціальних витрат з урахуванням різних сценаріїв розвитку економі-ки. Тому важливою проблемою соціального захисту насе-лення є гармонізація управління всією соціально-еконо-мічною сферою, тобто забезпечення адекватності та збалан-сованості роботи всіх її структурних елементів на основі використання системних методів формування та реалізації політики в галузі економіки. Головним інструментом вирі-шення цієї проблеми може стати ринкова самоорганізація з державним регулюванням. Отже, сьогодні якість управ-ління визначає якість життя.

Процес управління залежить від життєво важливих скла-дових: керівників, процесів та організацій. Обов'язки керів-ника – створити атмосферу, за якої люди будуть вірити в стра-тегію, рішення керівництва і свою роботу. Потрібно чітко вста-новити і розподілити три елементи системного управління: відповідальність (обов'язки), повноваження і взаємодію. При-чому відповідальності повинно бути стільки ж, скільки і по-вноважень.

Очевидно, що на межі зміни суспільно-економічних фор-мацій — в розумінні структур, соціуму, стосунків між людь-ми, економіки — нас чекає глобалізація ринку як всепроникаюче явище. Цей чинник і надалі диктуватиме свої умови, з якими доведеться рахуватися всім учасникам ринку.

Виходячи з пріоритетних національних інтересів і завдань соціальної політики, найважливішою проблемою для держа-ви є створення громадянського суспільства. Для цього по-трібно мати відповідне законодавство, яке захищає права гро-мадян і громадських організацій. Державним органам влади треба забезпечити здійснення ефективного контролю вико-нання зобов'язань стосовно соціальних гарантій, формуван-ня у суспільстві механізму цивілізованого захисту наданих прав і свобод. Вказане потребує змістовної програми дій пред-ставників усіх гілок влади, громадських об'єднань, засобів ма-сової інформації, кожної людини,