З огляду на вищезазначене можна тільки підкреслити нагальність та доцільність даного дослідження – в період, коли PR набуває все більшого значення як спосіб покращення іміджу організації, зростає необхідність у вивченні прийомів, які використовуються при цьому.

Наукове та практичне значення. Вже сьогодні в Україні точаться суперечки про “чисті” та “брудні” технології – але суперечки викликані власне відсутністю ґрунтовних праць з цієї проблематики. Цю ситуацію можна виправити лише підведенням наукової основи до проблематики співіснування PR, суспільства, держави та корпорацій, до проблематики скритого впливу на одного із суб’єктів діалогу заради досягнення не завжди суспільно корисної мети. Тому, дослідження способів подачі інформації в PR-повідомленнях може мати важливе значення як для людей, які безпосередньо займаються вивченням теорії public relations, так і для PR-спеціалістів, які власне і здійснюють PR-діяльність і потребують певної теоретичної бази щодо даної проблеми.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, предмет та об’єкт, наводиться мета, завдання та методи дослідження, коротко описується ступінь розробленості теми, подається структура роботи.

Перший розділ роботи присвячений власне public relations. Визначається саме поняття, завдання та функції PR, суть PR-повідомлень та їх роль у налагодженні ефективних зв’язків з громадськістю, описуються комунікативні цілі і стратегії впливу, які є дуже важливими при створенні PR-повідомлень.

У цьому розділі розглядається поняття експліцитної та імпліцитної інформації. У ньому міститься визначення, різні підходи до трактування поняття, джерела, подаються приклади застосування такої інформації в PR-повідомленнях, які дають змогу стверджувати, що явна і прихована інформація дійсно по-різному впливають на формування громадської думки.

Другий розділ – це практична демонстрація теоретичного матеріалу, описаного в попередніх пунктах. В ньому подається організаційна структура Івано-Франківської міської організації Громадянської партії «ПОРА», описується робота усіх відділів організації і відділу зв’язків з громадськістю, зокрема, розглядаються способи документування інформації в даній організації. Також подається аналіз експліцитної та імпліцитної інформації, відмінності і способах впливу на адресата. Для наочності тут застосовані PR-повідомлення, які використовувались Громадянською партією «ПОРА» на різних етапах її діяльності. Цей розділ дає можливість побачити, використовуючи реальні приклади, як залежить думка цільової аудиторії залежно обраного способу подачі інформації, чи є вона імпліцитною чи експліцитною, як одне і те ж повідомлення може по-різному впливати на адресата залежно від того, наскільки розкритою є прихована інформація. Також пропонуються шляхи удосконалення роботи під час створення PR-повідомлень організацією.

У висновках подається загальна оцінка проведеного дослідження, наголошується важливість існування зв’язків з громадськістю та, власне, PR-повідомлень.

Для кращого сприйняття і розуміння подаються графічні матеріали та зразки PR-матерівлів Громадянської партії «ПОРА», які поміщені в додатки.

Під час дослідження використані загально-наукові методи дослідження: аналізу, синтезу, порівняння.

РОЗДІЛ 1

Характеристика інформації в PR-повідомленнях

1.1 Public Relations: походження, поняття, зміст і функції

Абревіатура PR (від англійського Public Relations — зв’язки з громадськістю) міцно ввійшла у вжиток не тільки фахівців, а й простих громадян. Часто вона сприймається в політичному контексті з епітетом «чорний». Однак є менш акцентований, але не менш цікавий і важливий сегмент діяльності PR-фахівців: створення і просування позитивного іміджу компаній [43, 32].

Дослідники нараховують до п'ятсот визначень поняття «public relations» (українською «зв'язки з громадськістю»), більш чи менш складних за науковістю викладу.

За визначенням Джеймса Грюніга: «PR – управління спілкуванням між організацією та громадськістю» [48, 21]. Згідно із визначенням нового міжнародного словника Вебстера: «Зв'язки з громадськістю – це сприяння встановленню взаєморозуміння і доброзичливості між особою, організацією та іншими людьми, групами людей або суспільством у цілому за допомогою розповсюдження роз'яснювального матеріалу, розвитку обміну інформацією й оцінки реакції громадськості» [50, 403]. Дещо відмінний підхід до визначення PR запропонував ще на початку XX століття Едвард Бернейз, один з перших американських фахівців у галузі зв'язків із громадськістю: «Паблік рілейшнз - це зусилля, направлені на те, щоб переконати громадськість змінити свій підхід або свої дії, а також на гармонізацію діяльності організації відповідно до інтересів громадськості і навпаки» [12, 44]. Схожий підхід до визначення статусу паблік рілейшнз демонструє Британський Інститут суспільних відносин: «Зв'язки з громадськістю – це заплановані, тривалі зусилля, спрямовані на створення і підтримку доброзичливих стосунків і взаєморозуміння між організацією та її громадськістю» [60, 13].

Принципово відмінним від вищезазначених є визначення, дане відомими американськими теоретиками паблік рілейшнз Е. Хазлтоном і P.Ботаном: «Паблік рилейшнз - це наукова дисципліна, що швидко розвивається, належить до соціальних наук» [15, 34].

PR - не тимчасова примха суспільства, не мода, не штучна теорія. Хоча ми дізналися про цю галузь діяльності недавно, та все ж вона, по суті, давня, як світ. Хоча не завжди називалася так, як сьогодні. Едвард Бернейз знаходить вияви PR ще за часів стародавніх Шумерії, Вавілона, Сирії та