1. На відміну від інформації, яка міститься в повідомленні в явному вигляді, імпліцитна інформація, як правило, не усвідомлюється адресатом, вона діє в обхід аналітичних процедур обробки інформації. Тому, адресат не схильний піддавати її якій-небудь оцінці, відноситися до неї критично або сумніватися в ній.

2. Адресат сам виявляє цю інформацію при інтерпретації повідомлення, а не отримує її в готовому вигляді, тому, як правило, сприймає її такою, яка вона є, і не шукає їй підтвердження. Іншими словами, дієвість імпліцитної інформації заснована на складності її виявлення.

3. Фахівця з PR- важче притягти до відповідальності (наприклад, відповідно до Закону України «Про рекламу») за інформацію, яка не виражена в повідомленні в явному вигляді [37, 102].

Необхідно підкреслити, що мова є могутнім засобом комунікативної впливу. Вона дозволяє не просто описувати які-небудь об'єкти або ситуації зовнішнього світу, але і інтерпретувати їх, створюючи потрібне адресантові бачення світу, управляти сприйняттям об'єктів і ситуацій, нав'язувати їх позитивну або негативну оцінку. Тому, у сфері комунікації, метою якої її переконати інших, важливо враховувати і ті обмеження, які містяться в законах і етичних кодексах. Одне з сильних формулювань, що обмежують можливість мовного маніпулювання, тобто зловживання владою мови, представлене в Кодексі професійної поведінки та етики ІПРА, в якому говориться, що PR-спеціаліст повинен «за будь-яких обставин поважати правду, не поширювати брехливої або такої інформації, яка свідомо або несвідомо вводить в оману» [57, 14].

Отже, на основі вищесказаного, можна твердити, PR-діяльність сьогодні займає чільне місце в структурі комунікації і є важливою ланкою у забезпеченні ефективних зв’язків між організацією і громадськістю. Особливу роль в цьому відіграють повідомлення, які створюються з метою впливу на цільову аудиторію і є важливим способом донесення потрібної інформації про організацію. При цьому застосовуються позиціонуючі та оптимізуючі комунікативні стратегії, використання яких є особливо важливим для створення ефективних PR-повідомлень. Для текстів PR-повідомлень характерним є поєднання двох видів інформації - експліцитної та імпліцитної, які в своїй сукупності і становлять їх основний зміст. Тому, для правильного розуміння змісту повідомлення необхідним є вивчення як явно вираженої, так і прихованої його складової.

РОЗДІЛ 2

Аналіз експліцитної та імпліцитної інформації в PR-повідомленнях ГП «ПОРА»

2.1 Організаційна структура та особливості документування інформації в Міській організації ГП «ПОРА»

Громадянська партія „ПОРА” - є політичною партією, що об’єднує громадян України навколо ідеї втілення принципу верховенства права та проведення соціально-економічних і політичних перетворень для утвердження в Україні принципів громадянського суспільства та демократичної правової держави [52, 2]. Партія здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України, цього Статуту та Програми Партії. Партія функціонує на основі добровільності, рівноправності її членів, гласності, законності, відкритості, вільного вибору видів громадської (суспільної) діяльності, самоврядування, внутрішньопартійної демократії, відповідальності та патріотизму. Партія володіє відокремленим майном, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, у тому числі валютні, а також печатки, штампи, бланки зі своїм найменуванням та партійною символікою, що реєструється в установленому законом порядку. Відповідно до Статуту партії повне найменування партії Громадянська партія «ПОРА», скорочене – ГП «ПОРА» [52, 4]. Місцевими організаціями Партії є міські, районні, міжрайонні, районні в містах та інші, зареєстровані як місцеві, організації. Рішення про створення міської організації приймається відповідною обласною організацією (рівною до неї). Міська організація може створюватися лише в рамках окремого міста [52, 5].

Івано-Франківська міська організація ГП «ПОРА» була зареєстрована без статусу юридичної особи. Статус юридичної особи місцевій організації Партії може бути надано у встановленому законом порядку за умови прийняття відповідного рішення Обласною Політичною Радою Партії [52, 5]. Таке рішення було прийняте. Внаслідок цього Івано-Франківська міська організація ГП «ПОРА» отримала печатку з власним найменуванням, окремий баланс, рахунки в установі банку, штампи, бланки та інші необхідні реквізити, зразки яких затверджуються відповідною Місцевою Радою Партії [52, 10].

Міська організація обирає власне керівництво, кандидатів в депутати до міськради (за окремою процедурою), делегує депутатів на партійні конференції вищого рівня. Міська організація погоджує кандидатів в депутати представницьких органів нижчого рівня [52, 11].

Найвищим керівним органом місцевої організації є Місцеві збори (конференція) Партії, які скликаються Місцевою радою Партії не рідше одного разу на два роки. Керівним органом місцевої організації у період між Місцевими зборами партії є Місцева рада партії. Місцева Контрольно-ревізійна комісія (Ревізор) контролює використання майна та коштів Місцевої організації Партії [52, 12].

Очолює організацію Голова міської організації ГП «ПОРА». Він є постійно діючим керівним органом Місцевої організації ГП «ПОРА» і здійснює керівництво діяльністю місцевої організації, забезпечую виконання рішень Місцевих зборів Партії та Місцевої ради Партії, головує на засіданнях Місцевої ради Партії, розробляє план роботи місцевої організації Партії, представляє місцеву організацію Партії у стосунках з іншими керівними органами Партії, органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими об’єднаннями громадян, підприємствами, установами і організацями.

Івано-Франківська міська організація ГП «ПОРА» формує план розвитку (збільшення первинних осередків та розширення членства), затверджені Івано-Франківською обласною політрадою. Контроль за виконанням плану здійснює відповідна обласна організація та контрольно-ревізійна комісія партії, розглядає спори та приймає рішення в підзвітних їй первинних осередках партії [52, 13].

Організаційна структура міської організації ГП «ПОРА», поряд із органами управління, складається із декількох відділів, кінцевою метою функціонування яких є сприяти формуванню і вираженню політичної волі громадян та створювати на цій основі державну політику, яку зобов’язується реалізовувати у разі обрання до представницьких органів влади [51, 3] До них належать:

Аналітичний відділ, який