робота з пресою;

реалізація рекламних кампаній;

здійснення соціальних і культурних програм;

вивчення досвіду інших організацій [29, 134].

Відділ зв’язків із громадськістю посідає гідне місце в організаційній структурі організації, його функціональні обов’язки відокремлюються від обов’язків інших відділів організації. Це допомагає чітко розподілити діяльність відділів, визначити функціональне навантаження всередині організації. Однак, досить важливим є узгодження дій із ідеологічним відділом, адже необхідно, щоб різноманітні PR-матеріали відповідали ідеологічним засадам і програмам партії. Діяльність цих відділів тісно пов’язана.

Крім цього, даний відділ займається, також, задоволенням потреб, які виникають всередині самої організації з боку керівництва чи з боку інших відділів організації. Ці потреби можуть стосуватися широкого кола питань, починаючи з того, як краще оголосити майбутню акцію, що готується, і закінчуючи тим, як радикально змінити спрямованість політики організації і наблизити її до інтересів громадськості.

Важливим є також забезпечення інформаційних потреб самої організації, а саме, виявлення, оцінку й узагальнення інформації про зовнішній світ для потреб самої організації. Для цього відділом зв'язків із громадськістю проводиться своєрідна «розвідувальна» діяльність щодо стану навколишнього середовища, без чого немислимою є ефективна діяльність компанії.

2.3 Відмінності в способах впливу експліцитної та імпліцитної інформації в PR-повідомленнях організації ГП «ПОРА»

Інформація, закодована у повідомленні|висловлювання| за допомогою мовних засобів, неоднорідна за ступенем|міра| легкості і усвідомленості її декодування. Частина|частка| інформації у повідомленні|висловлювання| виражається|виказується,висловлюється| експліцитно|, тобто за допомогою мовних засобів, спеціально призначених для її безпосереднього виразу|вираження|. Саме на цій частині|частка| змісту|вміст,утримання| вислову|висловлювання|, за задумом його автора, повинно зосереджується свідомість адресата. Експліцитна інформація усвідомлюється адресатом як та думка|гадка|, заради вираження|вираження| якої і було створено повідомлення|висловлювання|. Але,|та| крім експліцитної| інформації, практично будь-яке висловлювання|висловлювання| містить|утримувати| імпліцитну| інформацію, яка характеризується зниженою комунікативною значущістю. Ця інформація теж|також| передається адресатові, але|та| на відміну від експліцитної| вона у меншій мірі контролюється його свідомістю, яка зосереджена на експліцитній| інформації. Ця властивість імпліцитної| інформації часто використовується з метою маніпулювання свідомістю: сумнівні ідеї «протягаються» саме в цій, менше|слабіше| контрольованій частині|частка| змісту|вміст,утримання| висловлювання [24, 51]|висловлюва.

Для текстів PR-повідомлень ГП «ПОРА» характерним є використання як експліцитної, так і імпліцитної інформації. Експліцитне вираження забезпечує формулювання думки за допомогою мови, кодування інформації мовними знаками. Це те, що виражено зовні і, зазвичай не потребує особливих зусиль для правильного розуміння написаного чи зображеного. Використання імпліцитного вираження забезпечує передачу більшої кількості інформації меншою кількістю слів, допомагає бути більш оригінальним і експресивним, часто допомагає кращому запам’ятовуванню повідомлення, оскільки в більшості випадків виводиться адресатом самостійно і не потребує підтвердження. Використання такої інформації, з одного боку, є позитивним, а з іншого - може трактуватись як негативне явище, оскільки, часто сприяє неправильному трактуванню повідомлення і може використовуватися з метою маніпулювання людською свідомістю [21, 71]. Наприклад, повідомлення: «Основу ПОРИ складає молодь» містить експліцитну інформацію, що більшість виборчого списку партії становлять молоді люди (додаток Е). Імпліцитно ж вводиться інформація про те, що молодь значно більше зацікавлена в тому, щоб щось змінити, в тому, щоб майбутнє держави було кращим. Така імпліцитна інформація наштовхує на думку, що саме в списках партії «ПОРА» є люди, які здатні щось зробити, щось змінити на краще.

Однією із причин використання імпліцитної інформації є привласнення об’єкту оцінних значень та підвищення цієї оцінки [4, 176]. Прикладом може служити повідомлення ГП «ПОРА», поміщене у Листі свободи і солідарності: «Ми знаємо, що вибір українського народу є очевидним. Українці втомились від років корумпованого і ненадійного правління, від постійної брехні і беззаконня. Вони прагнуть добробуту і стабільності для своїх дітей. Вони хочуть жити в демократичній країні. Вони цінують свободу слова і свободу преси. Вони прагнуть приєднатися до Європейської спільноти. Вони вимагають, щоб їх вибір почули і поважали» (додаток Ж). Експліцитний зміст цього повідомлення містить критику тодішньої влади, її неможливість забезпечити своїх громадян вищезазначеними потребами. Імпліцитно ж тут міститься інформація про те, що саме ГП «ПОРА» (адже це від її імені прозвучало таке повідомлення) знає, як забезпечити зазначені вимоги, володіє конкретною програмою дій, знає, як досягти поставлених цілей. Якщо б дане повідомлення мало вигляд: «Ми знаємо, як забезпечити стабільність і добробут. Ми знаємо, як забезпечити свободу слова і свободу преси», то таке повідомлення могло б бути сприйняте з недовірою, бо в той час дуже багато політичних партій виголошували схожі обіцянки і люди ставились до них з підозрою.

Оцінне значення можна знайти і в повідомленні, яке містилось в одному із буклетів партії: «Звичайно, жодна з політичних сил не стояла і не стоїть на місці. Але українська політика в основній своїй масі орієнтована на минуле. Партії і блоки затято змагаються за право бути спадкоємцем якоїсь історичної традиції, або за право засуджувати іншу». Знову ж таки, експліцитно в цьому повідомленні міститься критика тодішньої влади, а імпліцитно вводиться висока оцінка партії «ПОРА», яка не орієнтується на вчорашнє (минуле), вона знає, як покращити життя в майбутньому.

Ще однією причиною використання імпліцитної інформації в повідомленнях є підвищення привабливості, адже досить часто розкриття прихованої інформації сприяє кращому сприйняттю і запам’ятовуванню і, відповідно, більшій довірі [4, 178]. Наприклад, у передвиборчий період ГП «ПОРА» випускала буклет для студентів «Залікова книжка», в якій містилося таке повідомлення: «Тебе обрала доля. ПОРА жити по-справжньому. Досить себе дурити. Все має бути справжнім. Справжнім має бути життя. Життя вільної людини в справедливій країні. ПОРА – це наш залік на вміння