Іншими словами, пресубпозиції можуть використовуватися як спосіб впровадження в свідомість адресата потрібної фахівцям з PR думки без побоювань, що ця думка буде сприйнята адресатом з сумнівом.

Іншим різновидом імпліцитної інформації є умови успішності мовного акту. Створення умов успішності мовного акту є ще одним ефективним способом створення повідомлень, що несуть в собі імпліцитне порівняння і що володіють могутнім потенціалом. Даний тип імпліцитної інформації заснований на створенні таких комунікативних умов, при яких необхідна адресантові імплікація з більшою вірогідністю актуалізується в свідомості адресата, ніж інші можливі імплікації [14, 146].

Один з найбільш поширених способів його реалізації - це експліцитне вираження в PR-слогані банальних і всім відомих істин щодо категорії, до якої відноситься об'єкт повідомлення, елементарних правил його виробництва. Подібні повідомлення несуть імпліцитний натяк на некомпетентність, пожадливість і інші негативні якості конкурентів: «ПОРА – громадянська партія, яка обслуговує інтереси звичайних громадян» (додаток Н). Здавалося б, само собою зрозумілим, що політична партія повинна відстоювати інтереси звичайних громадян, але експліцитне твердження містить натяк на те, що в сучасних умовах всі інші партії (чи, принаймні їх більшість) обслуговують інтереси професійних політиків і олігархів. Таке повідомлення дозволяє виділити дану партії серед інших і, водночас, дискредитувати опонентів. Створені PR-фахівцями комунікативні умови дозволяють імпліцитно виділити рекламований об'єкт і побічно дискредитувати конкурентів. При цьому експліцитна частина вислову - абсолютно легальна і не викликає підозр в нечесній конкуренції.

Велику кількість прикладів використання умов успішності мовного акту можна знайти в текстах SMS-повідомлень, які використовувалися партією «ПОРА» в передвиборчий період 2006 року. При цьому використовувався такий прийом, як початкове припущення питання. Прикладами можуть служити повідомлення типу: «Рік тому ми дали їм владу. ПОРА їх спитати: Чому бандити не сидять у тюрмах?», «Рік тому намагались розколоти країну. ПОРА їх спитати: Чому федералісти на свободі?», «Рік тому вони обіцяли вступити в Євросоюз. ПОРА їх спитати: Чому українці їдуть на заробітки в Європу?». Початкове припущення таких питань створює такі умови, за яких відповісти «Вони сидять», «Вони не на свободі», «Вони не їдуть» фактично не можливо. Крім цього, імпліцитно вводиться думка про те, хто винен цьому, адже не важко пригадати, хто прийшов до влади рік тому, хто виступав за федеральний устрій в державі, хто обіцяв вступити в Євросоюз. Дані приклади яскраво демонструють використання текстової імпліцитної інформація. Завдяки контексту і ситуації можна зрозуміти, про кого йдеться. При цьому, використання лише експліцитного змісту інформації не дає змоги зрозуміти, що малося на увазі. Наведені повідомлення також показують, як за допомогою меншої кількості слів можна передати більше інформації саме завдяки використанню імпліцитного змісту висловлювання.

Ще один вид імпліцитної інформації, який використовується в PR-повідомленнях ГП «ПОРА» - це прагматичні пресубпозиції, тобто пресубпозиції, що стосуються знань і переконань адресанта і адресата. Думка Р є прагматичною пресубпозицією думки S, якщо, висловлюючи думку S, адресант вважає Р само собою зрозумілим і відомим адресатові [36, 23]. Найчастіше прагматичні пресубпозиції знаходять свою реалізацію через алюзії, а також знаки повсякденного життя. Алюзії, які використовуються в PR-повідомленнях вражають різноманіттям сфер-джерел (донорів): релігія, антична міфологія, усна народна творчість, мистецтво, наука.

Прагматична пресубпозиція, на відміну від семантичної пресубпозиції, виявляється неспроможною, якщо адресат нічого не знає про Р. Але її неспроможність може ігноруватися і не приводити до комунікативної невдачі [36, 24].

Прикладом використання прагматичних пресубпозийцій може бути повідомлення, яке було проголошене на одній із акцій перед виборами: «Приведи з собою когось на вибори» (додаток Л). Можна твердити, що використання прагматичних пресубпозицій може мати неоднозначний характер, адже, навіть дане повідомлення можна трактувати по-різному залежно від того, як його інтерпретуватимуть потенційні виборці. Можливою інтерпретацією даного повідомлення може бути: прийти проголосувати і заохотити своїх друзів зробити те саме, щоб не втратити свій голос. Саме така інтерпретація і була метою такого повідомлення. З іншого боку, можлива інша інтерпретація: прийти на вибори із кимось, щоб було веселіше або прийти на вибори із кимось і разом зайти в кабіну для голосування, щоб висловити своє волевиявлення, що заборонено законом. Дане повідомлення якраз і наочно ілюструє, як одне і те ж експліцитне вираження може мати декілька імпліцитних залежно від того, наскільки обізнаним є адресат щодо об’єкта повідомлення. Отже, можна сказати, досить часто необхідно бути досить обережним із використанням імпліцитної інформації, необхідно проаналізувати всі можливі інтерпретації повідомлення.

Використання прагматичних пресубпозицій можна знайти і в повідомленні: «Час довести їм – наш час настав» (додаток Л). Адже, з однієї сторони, можлива така інтерпретація: прийшов наш час розпочати свою діяльність, прийти до влади, що і було метою створення даного повідомлення. Саме такий імпліцитний зміст цього повідомлення. Однак, не можна не погодитись, що таке повідомлення можна використати і з іншою ціллю, якщо другу частину повідомлення трактувати не як «прийшов час розпочинати свою діяльність», а як «прийшов час припиняти свою діяльність», що досить часто зустрічається в сучасних умовах, в час існування «чорного PR-у».

Крім текстових, у діяльності ГП «ПОРА» широко використовуються і зображальні матеріали – різноманітні малюнки, карикатури, фотознімки.