Прикладом використання малюнків може служити логотип та емблема партії. Логотипом партії є стилізований надпис ПОРА з літерою О у форма годинника, який зображається на жовтому фоні. Літера О виконана у формі годинника, що і може служити джерелом імпліцитної інформації. Дуже важливо, щоб громадськість правильно розуміла, що зображення літери О у формі годинника означає «час щось робити», «час діяти», «пора діяти», адже вважається само собою зрозумілим, чому годинник порівнюється саме із часом. Отже, тут використовується такий вид імпліцитної інформації, як прагматичні пресубпозиції. Таким же чином, як емблема ГП «ПОРА» використовується сокіл, який теж може бути джерелом імпліцитної інформації, а саме – прагматичних пресубпозицій залежно від того, як сприймається він громадськістю, наскільки зрозумілим є таке зображення (додаток П). Імпліцитна інформація, яку намагалися донести до адресата створювачі цієї емблеми – по-перше, це гордість і безкомпромісність, по-друге, це далекоглядність, по-третє, це швидкість реакції і швидкість руху і по-четверте, це сокіл – це український національний символ, що означає, що члени «ПОРИ» дуже уважно ставляться до історії України. Саме з такими якостями і повинна асоціюватись партія «ПОРА». В цьому випадку прагматичні пресубпозиції знаходять свою реалізацію через алюзії, пов’язані із історією і народною творчістю.
Іншим різновидом імпліцитної інформації, яка використовується в PR-повідомленнях ГП «ПОРА», є комунікативні імплікатури, що створюються відповідно до так званих постулатів мовного спілкування і принципів ввічливості.
Одним із видів комунікативних імплікатур є асоціативна семанитка слів. Насправді досить важливо, які асоціації викликає у адресата те чи інше повідомлення, адже від цього залежить, чи виконає воно своє призначення – вплинути на цільову аудиторію. Наприклад, повідомлення типу: «Кучма за Януковича. А ти?» або «Медведчук за Януковича. А ти?» спрямоване на те, щоб викликати у адресата негативні емоції, пов’язані із представниками «старої» влади (додаток Р). Імпліцитний зміст такого повідомлення – «якщо ти не такий, як вони, то підтримаєш нових молодих людей». Схожі асоціації викликали у виборців об’єднання партії «ПОРА» із партією «Реформи і порядок» і, зокрема, емблема «ПОРА+ПРП», яка використовувалась в передвиборчий період 2006 року. Досить часто ПРП асоціювалось із представниками «старої» влади і, на думку фахівців, це і стало поштовхом до того, що даний блок не набрав необхідної кількості голосів для проходження до Верховної влади. Хоча, з іншої сторони, досить розумним рішенням з боку PR-спеціалістів було поміщення назви партії «ПОРА» на першу позицію, «ПРП» - на другу. Це сприяло тому, що виборці, помічаючи назву партії «ПОРА», вже не цікавились, що саме означає абревіатура «ПРП» і, тому, не пов’язували її із «старою» владою. В цьому випадку важливу роль відіграла саме комунікативна організація повідомлення.
Прикладом створення позитивних емоцій у потенційних виборців є використання на своїх агітматеріалах і в своїх повідомленнях зображення Віталія Кличка, який, як відомо викликає в більшості українців саме позитивні асоціації. Такий крок був важливим для підвищення рейтингу партії «ПОРА». Імпліцитна інформація таких повідомлень – «Кличко сильний. Він підтримує ПОРУ. Він знає, що робить». Саме такі асоціації намагалися викликати PR-спеціалісти при їх створенні.
При створенні повідомлень використовуються певні прийоми, які сприяють підвищенню його потенціалу впливу на адресата [46, 103]. Їх легко продемонструвати на прикладі такого повідомлення:
«Досить себе дурити! Ти мусиш зробити свій вибір між страхом і гідністю. Не бійся страху. Він є у кожного. У нас, у тебе, в бандитів, президентів і міліціонерів. Чи страх вище твоєї гідності ?Прийшла пора приймати рішення. Якщо ти віриш – приєднуйся! Система дала збій…Пора» (додаток С).
В цьому повідомленні використаний «ефект краю». Інформація, донесення якої до адресата було основною ціллю PR—спеціалістів, розміщена на початку і наприкінці повідомлення. При цьому імпліцитно створюється прив’язка «Досить себе дурити - ПОРА», тобто це і є та партія, яка більше не дозволить вводити в оману людей. Крім цього, тут використовується прийом прив’язки об’єкта до емоційного поняття, якими є страх і гідність («Якщо в тебе є гідність, ти обереш ПОРУ»). Прийом впливу на короткочасну пам'ять проявляється у використанні невеликого заголовка (три слова). Такий заголовок дозволяє одразу ж розкрити зміст і заінтригувати одержувача повідомлення. Ненав’язливість, неофіційність, відсутність термінів і понять, розкриття наболілої проблеми підвищують читабельність тексту.
Крім асоціацій, джерелами комунікативних імплікатур можуть служити також метафори, епітети, аналогії. Метафора нав'язує певний тип сприйняття об'єкта і спосіб дій при вирішенні проблем. При цьому нав'язування відбувається непомітно, поволі [6, 133]. Це дозволяє розглядати метафору як джерело імпліцитної інформації. Комунікативні імплікатури породжує і такий прийом, як аналогія. Прикладом використання аналогії може служити повідомлення «Сучасна Україна – Матриця, де все несправжнє…Ти можеш залишатися частиною матриці або змінити місце проживання, аби потім все життя бути несправжнім американцем, німцем чи португальцем… Потрібне твоє втручання. Деякі файли можуть бути знищені. ПОРА» (додаток К). В цьому повідомленні сучасна Україна прирівнюється до Матриці, де все несправжнє, де тобою керують, як хочуть, де нав’язують своє бачення справедливого і несправедливого, штучного і справжнього. «ПОРА» - партія, яка може це зробити. Крім цього експліцитне вираження «Деякі файли можуть бути знищені» містить імпліцитний зміст: «Саме ти можеш не допустити повернення до влади колишніх чиновників і олігархів, проголосувавши за нових людей».
Конструкції із запереченням також можуть служити джерелом комунікативних імплікатур. Висновки, що спираються на конструкції із запереченням, зустрічаються в PR-повідомленнях часто. Це вигідний для фахівців із PR спосіб виділити об'єкт