з урахуванням теоретичних засад щодо даного питання PR-матеріали Громадянської партії «ПОРА», засвідчили наявність відмінностей в способах впливу експліцитної та імпліцитної інформації при створенні PR-повідомлень. Приклади дають змогу твердити, що дана організація в рівній мірі використовує прямий і прихований смисл висловлювання, при цьому саме експліцитний смисл досить часто носить активну критику влади і опонентів, заклик до рішучих дій на відміну від PR-повідомлень інших партій, які все ж таки тяжіють до більшої коректності. Імпліцитна інформація зазвичай служить для виокремлення Громадянської партії «ПОРА» серед інших, для оцінки її високого потенціалу та бажання змінити щось на краще, показати її позитивні якості. Для неї характерним є використання семантичних та прагматичних пресубпозицій, умов успішності мовного акту, а також, текстового та під текстового смислу висловлювання. Отже, таким чином, можна говорити про використання позиціонуючих стратегій, що спрямовані на формування планового сприйняття об’єкта повідомлення. З іншої сторони, не варто применшувати важливість і оптимізуючих стратегій, про що свідчить використання неофіційної, ненав’язливої лексики, відсутність термінів і понять, застосування прийомів, які підвищують читабельність тексту та привабливість повідомлення, тобто спрямовані на оптимізацію дії самого повідомлення.
Загалом, як експліцитна, так і імпліцитна інформація в PR-повідомленнях Громадянської партії «ПОРА» спрямована на молодих людей, тобто саме вони є її цільовою аудиторією. Про це свідчить використання відповідної лексики, графічних елементів та елементів оформлення самих повідомлень, а також особистостей, які, перш за все викликають захоплення в молодих людей, і є новими у «великій політиці».
Для ведення ефективної PR-діяльності та створення дієвих PR-повідомлень, кожній організації, і Івано-Франківській міській організації Громадянської партії «ПОРА», зокрема, необхідно повсякчас удосконалювати способи подання інформації з урахуванням психологічних якостей одержувачів та способів їх впливу, винаходити нові способи подання інформації, опираючись на моральні та етичні засади використання експліцитної та імпліцитної інформації, намагатися якнайшвидше долати розбіжності між мовою комунікатора і аудиторії, сприяти покращенню якості і змісту повідомлень. Цей аспект PR-діяльності Громадянської партії «ПОРА» забезпечить її ефективне функціонування в громадському житті суспільства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Закон України «Про друковані ЗМІ» // Відом. Верх. Ради України. – 1993. - № 1. – С. 15 – 21.
Закон України «Про інформацію» // Відом. Верх. Ради України. – 1992. - № 8. – С. 17 – 24.
Закон України «Про рекламу» // Відом. Верх. Ради України. – 1996. - № 39. – С. 5 – 16.
Аникин Е. Е. Тактика имплицитного сопоставления в рекламном дискурсе США // Политическая лингвистика. – Екатеринбург, 2006. – Вып.20. – С. 175 – 179.
Багдасарян В. X. Проблема имплицитного (логико-методологический анализ). - Ереван, 1983. – 254 с.
Баранов А.Н. Спор метафор: языковая метафора как средство аргументативного воздействия // Рекламный текст. Семиотика и лингвистика. - М., 2000. - Вып. 21. - С. 132–135.
Баранов А.Н. Язык – инструмент лжи или средство прояснения истины? // Рекламный текст. Семиотика и лингвистика. - М., 2000. - Вып. 21. - С. 159–161.
Бахтін М.М. Естетика словесної творчості. - К., 1979. – 354 с.
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. –К.: Видавничий центр «Академія», 2004.- 343 с.
Бебик В.М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рілейшнз. – К.: МАУП, 2005 – 440 с.
Безуглая Л.Р. Пропозиция и прагматичепские импликации // Вісник Харків. нац. ун-ту. - 2003. - № 586. – С. 44 – 47.
Бернейз Е. Public Relations. - К.: Видавничий дім «Скарби», 2003. – 247 с.
Блэк С. Паблик рилейшенз. Что это такое? – М.: Новости, 1990. – 240 с.
Борисова Е.Г., Пирогова Ю.К. Имплицитная информация в рекламе и пропаганде // Имплицитность в языке и речи. - М., 1999. - Вып. 6. С. 145–151.
Ботан Р., Хазлтон Е. Управление маркетингом / Пер. с англ.; Под общ. ред. Ю.В. Шлёнова. – М.: Бином, 1998. – 556 с.
Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 712 с.
Городецкий Б.Ю. Компьютерная лингвистика: моделирование языкового общения // Новое в зарубежной лингвистике. – М., 1992. - Вып. 24. – С. 26 – 39.
Грайс П. Логика и речевое общение // Новое в зарубежной лингвистике. - М., 1989. – Вып. 16. - С. 217–237.
Гулак Т.В. Языковое манипулирование в предвыборном политическом дискурсе // Biсник Харкiвського унiверситету. – 2002. – № 557: Філологія. – Вип. 35. – С. 139-146.
Діденко А. Н. Сучасне діловодство: Навч. Посібник. – К.: Либідь, 1998. – 256 с.
Доценко Є. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. – Санкт-Петербург: Речь, 2003. – 304 с.
Ефективна інформаційна робота: Посібник. – К., 1998. – 98 с.
Зильберт Б. А. Социопсихолингвистическое исследование текстов радио, телевидения, газеты / Под ред. В. Г. Костомарова. — Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1986. - 137 с.
Имплицитность в языке и речи. / Отв. ред. Е.Г. Борисова, Ю.С. Мартемьянов. - М.: «Языки русской культури», 1999. – 257 с.
Кобозева И.М. Теория речевых актов как один из вариантов теории речевой деятельности // Новое в зарубежной лингвистике. – М., 1990. - Вып. 17. - С. 7–21.
Королько В. Г. Паблик рілейшнз. Наукові основи, методика, практика. Підручник, 2-е вид. доп. – К.: Видавничий дім «Скарби», 2001. – 400 с.
Кушнаренко Н. Н. Документоведение: Ученик. – 2-е изд., испр. – К.: О-во «Знання», КОО, 2003. – 459 с. – (Висщее образование XXI века).
Львов М. Р. Риторика. – М., 1995. – 265 с.
Мойсеев В. Паблик рилейшнз – средство социальной коммуникации (теория и