Відомо, що головними суб'єктами міжнародних відносин та творцями їх системи і структури виступають дер-жави. Саме вони є безпосередніми носіями вироблених та прийнятих ними конкретних формаційних та цивілі-заційних цінностей. При цьому полюси лише розширюють сферу застосу-вання та посилюють дійовість політики держав, передусім - провідних.

Соціальні, економічні, політичні та інші об'єктивні і суб'єктивні характе-ристики впливу зовнішнього середо-вища на міжнародні відносини визнані аксіоматичними. Однак навряд чи виправдано жорстко обмежувати їх рамками однієї формації. Необхідно розглядати їх також у площині за-гальноцивілізаційного процесу, що увібрав у себе весь історичний досвід.

Британський історик А.Тойнбі у стислому вигляді так визначив причини великих історичних трагедій: "Війна та класи супроводжують нас з тих часів, коли перші цивілізації піднялись над рівнем примітивного людського буття, а було це близько п'яти-шести тисяч років тому, і з того часу ці дві категорії завжди являли собою серйозну проблему. Із приблизно двадцяти цивілізацій, відомих сучасним західним історикам, усі, крім нашої, теперішньої, вже мертві або відживають свій вік, і коли ми ставимо діагноз будь-якій з них, чи у кінці буття, чи посмертно, ми незмінно знаходимо, що причиною загибелі є або війна, або класова бо-ротьба, або комбінація обох причин". Загроза тоталітаризму, війни та класової боротьби багаторазово під-силилась тим, що вона нависла над сучасною цивілізацією тоді, коли, за висловлюванням А.Тойнбі, відбулась "уніфікація світу" . Справді, якщо раніш лихо спіткало лише окремі краї-ни та народи, а інші залишались осто-ронь від потрясінь, то в умовах гло-бального взаємозв'язку під ударом опинилось усе людство [ 63, С. 11- 13]. Зобов'язана своєю появою пози-тивним процесам, глобальна система стала зручним полем для застосування та здійснення гегемоністичних задумів тоталітаризму. Шлях до досягнення світового панування повинен почи-натись зі знищення багатополюсності та завершитись встановленням тоталітарної однополюсності. Для просування від вихідного до кінцевого пункту передбачалась проміжна стадія - двополюсне протистояння та протиборство або силовими, військовими засобами, або шляхом політичних чи соціальних переворотів, або тим і іншим чином. Такою була тоталітарна модель структурної перебудови світу.

Повністю поглинувши суспільство у власних країнах, тоталітарні над-держави намірилися поглинути весь світ, що залишився. У тоталітаризму усіх мастей схожими були не тільки кінцеві цілі, але й головний засіб їх досягнення - необмежене насильство.

При всьому цьому вочевидь недо-статньо уваги приділяється аналізу тих аспектів тоталітаризму, котрі свідчать про його природжені потреби у зов-нішній експансії та нестримне праг-нення до встановлення свого повсюд-ного однополюсного контролю.

Під час розгляду проблем структуризації міжнародних відносин колишній державний секретар США Генрі Кіссінджер дійшов такого висновку: "...імперії не зацікавлені у тому, щоб підлагоджуватись у своїх діях до міжнародної системи, вони претендують на те, щоб самим бути такою системою" . Інший амери-канський теоретик Джеймс Розенау, торкаючись структурної тріади, назвав її компонентами багатополюсність та двополюсність, а третю складову час-тину - однополюсність - охарактери-зував як "гегемонізм тоталітарного типу" [ 65, С. 4-6] .

У XX столітті стрижнем політичної історії світу стала дихотомія: демо-кратія - тоталітаризм. Вона ж справила рішучий вплив на трансформацію гло-бальної структури міжнародних від-носин. Саме протистояння демократії й тоталітаризму додало двополюсності якісно нові риси, котрі свідчили про перетворення із плинного відхилення від багатополюсності у відносно само-стійну, стійку структуру міжнародних відносин антагоністичного типу. Вона монополізувала формування світової політики та спрямувала її у річище силової конфронтації, витиснула бага-тополюсність з глобального рівня міжнародних справ, перекрила шляхи до її відновлення та створила загрозу встановлення однополюсності тота-літаризму у разі його перемоги.

На трансформацію глобальної структури міжнародних відносин учас-ники двополюсної конфронтації впли-вали з протилежних напрямків (най-частіше схожими методами). Кожний у кінцевому підсумку прагнув до влас-тивої йому форми організації світоупорядкування: західні демократії - до встановлення багатополюсності, ра-дянський тоталітаризм - до насадження однополюсності. Але при цьому не можна сказати, що все Добро виходило від одного полюса, а все Зло - від іншого. Поведінка на світовій арені найсильніших держав того часу - США та СРСР - була далеко не бездоганною [ 62, С. 14-16] .

Обидві держави сповідували чітко визначений месіанізм, що спирався на тверде переконання, що саме їхня модель у кінцевому підсумку переможе в усьому світі. Різниця полягала у тому, що за американським месіанізмом стояла природна схильність всякого капіталізму до економічної експансії в силу дії законів ринку, тоді як радян-ський месіанізм годувався ідеоло-гічними розумуваннями та спирався переважно на воєнну силу .

Стосовно ж глобальної структури міжнародних відносин можна конста-тувати, що внаслідок зіткнення демо-кратії з тоталітаризмом - у "холодній війні", як і раніш - у "гарячій", Другій світовій війні - був перекритий шлях до однополюсності. Замість "структур-ної тріади" реалізувалась лише "структурна діада". Відбувся перехід від багатополюсності до двополюс-ності та від двополюсності - знов до багатополюсності.

Друга двополюсність, яка про-існувала більше чотирьох десятиліть, зненацька зруйнувалась. Причому не внаслідок перемоги або поразки тієї чи іншої сторони у війні, а внаслідок історичної неспроможності однієї з них - СРСР і всієї системи "реального соціалізму".

Дезінтеграція соціалістичного по-люса позбавила структуру міжнарод-них відносин, яка склалася, однієї з її головних складових. Такий факт справ-ді всесвітнього значення неминуче повинен був викликати радикальні зміни у міжнародних відносинах між державами та народами. Настав новий етап трансформації глобальної структури міжнародних відносин.

Новий етап трансформації гло-бальної структури міжнародних