Предмет: Технологія політичного процесу

Тема: Поняття політичного процесу і політичної діяльності: суб’єкти, рівні

Поняття політичного процесу

Структура політичного процесу

Класифікація політичного процесу

1. Класична політологія вивченням якою має бути власне: центр, де центр, м’яка жорстка. Сучасна політологія, як здійснюється пол. вл., наскільки поєднано професіоналізм і демократичність, чи ефект владних рішень. Велике значення процесуальному аспекту пол., який розкриває динаміку політичної системи і функціонування її інститутів.

Зміна політичного устрою чи інші зміни – це все автоматичні дії, які відрізнаються за суб’єктом створення, часом, масштабами, але в результаті різні політичні дії вз-дії пол. ін-цій, прийняття і реалізація політичних рішень формує і розвиває політичний процес. І саме багатоманітність політичних процесів характеризується політ. життя б-я суспільства.

У політичному процесі вирізняють суб’єктів (мотиваційний аспект), який складається з діяльності людини, індивіда та суспільних груп та об’єктів (глобальний) результат цієї діяльності. Суб’єкти (процес) аспект: ідеологія, політична доктрина, політична програма, система цінностей і норм, які поділ. люди, особисті цінності та емоції, знання ситуації в якій людина реалізує свої цілі. Наслідком політичної діяльності може бути зміна відносин політичної влади суспільства, міжкласових, міжнаціональних відносин або всередині цих спільностей.

Глобальні наслідки політичної діяльності часто не тотожні суб’єктним прагненням діючих суб’єктів, бо поряд з задуманими результатами, можуть бути і несподіваними. Це ускладнює можливості прогнозування політичного процесу. Рух політичного процесу здійснюється через різні канали зв’язку: зіставлення «входу» і «виходу» політичної системи. Якщо на «вході» найсуттєвішими з огляду на функціонування політичної системи виступає вплив на неї різних політичних сил, які ніби «завантажують» політичну систему, то на «виході» повною мірою виявляє себе владно-управлінська спрямованість політичної системи, її роль регулятора в суспільстві.

Політичний процес – це функціонування політичної системи у всіх її ланках від «входу» до «виходу» від формування інтересів і потреб до вироблення політичних рішень. Зараз політичний процес не уявляється без активної участі мас, які в різних формах домагаються вразування своїх вимог при прийнятті владних рішень. Таким чином, політичний процес – одне з найважливіших понять політологічного словника, хоча його не завжди наповнюють чітко означуваним змістом.

Т. «процес» (з лат. – рух вперед), політичний процес – динаміка політичного життя, розвиток політичних явищ. У ширшому розумінні – це функт. ха-ка політичної системи, зміст якої визначається виконанням суб’єктами політики своїх функцій.

Політичний процес – сукупніть видів і форм діяльності суб’єктів політики, що включені в динаміку практико-політичних відносин, охоплюють всі стадії, функціонування політичної системи: прагнуть реалізувати свої цілі в політичній сфері. Це і певна послідовність політичних дій і подій. Це як функціонування політичної системи суспільства, яка еволюціонує в просторі і часі. Політичний процес є одним з суспільних процесів, але відрізняється від правового, економічного, ідеал., духовного, культурного та інших процесів своїми якісними характеристиками, зокрема:

він є визначенням конкретного з кінцевим результатом, процесу певного масштабу (формування політичних партій, проведення виборів);

відображає реальну взаємодію суб’єктів політики, яка здійснюється не відповідно до намірів політичних лідерів, а в результаті дії багатьох різних факторів;

показує як індивід, соціальні групи, інститути влади з усіма своїми стереотипами, цілями, взаємодіють один з одним і з державою, реалізуючи свої ролі і функції;

є сукупністю дій інститут них та неінститутних суб’єктів політики (яка здійснюється не відповідно до намірів політичних лідерів, а в результаті дії багатьох різних факторів);

показує як індивід, соціальні групи, інститути влади з усіма своїми стереотипами, цілями, взаємодіють, щодо реалізації своїх функцій у сфері влади, забезпечують розвиток або занепад політичної системи.

Політичний процес проходить у різних напрямах, темпи залежать від вик. пол. часу. Зміст політичного процесу розкривається у фіз. ф. до політичної діяльності, фактично за змістом політичний процес – це технологія здійснення владних суб’єктів політики. Структура елементів політичного процесу, що визначають його зміст є: революція і реформа, політична криза, політичне рішення, політичний плюралізм, конфлікт і кооперація, заколот.

З точки зору просторового виміру політичний процес можна поділити на світові чи глобальні, регіональні, національні (державницькому розумінні). Світовий мі??????? Співдружність є системою де-в, діяльність яких є частиною світового політичного процесу. Регіональний – подібні проблеми дозволяє розглянути окремі регіони як системи незалежно від того наскільки тісна їх організація (ЛА, Західна Європа).

В однині мова йде про загальний систематичний процес, тобто функціонування політичних інституцій і сукупну діяльність суб’єктів політики в межах усієї політичної системи будь-якого рівня. В кожному суспільстві він має свою специфіку. Для У., поміркована політична діяльність важкість політичних перетворень.

У множині вживають коли в рамках даної політичної системи виокремлюємо різноспрямовані часткові (парцелярні процеси), тобто сукупність політичних дій і подій за допомогою яких суб’єкти прагнуть досягти певних цілей у певній сфері. В Україні чітко розрізняють державотворчий процес, економічні і політичні реформи. Такі процеси збігаються з окремими видами політичної діяльності спрямованої на отримання політичного результату.

2. Політичний процес має різні стадії, що змінюютья. Сума стадій і становить структуру пол. пр. елемен., (стадіями) структури політ. прав є:–

формування цілей і завдань політичних структур і інститутів;

конституювання і організація політичних інституцій;

прийняття і виконання управлінських рішень;

підтримка функціонування політичних інституцій і організацій;

контроль за функціонуванням їх і спрямування розвитку.

Швидкість стадій різна.

3. За значенням для суспільства: базові і периферійні. Базові характеризують способи включення широких верств населення у відносини з державою, функціонування перетворень інтересів і вимог населення в управлінські рішення. Типові прийоми формування політичної еліти, підготовка і висування лідерів – в цьому розумінні базові політичні