складова знань про об’єкт умови і розклад пол сил на певній тер щодо впливу реху гром об’єдн., п. на ті чи ін гр. населення. Існ пол си-цію різні пол сили викор у своїх власн інтересах провокують перерост ситуації у реальний конф треба проаналізув їхні програми, зал?????, що дасть про уявлення цих сил, конкретні прояви соціальної невдол напруги, призвести до конкр розкладу сил.

Вплив на розв конф си-цій сприяють ЗМІ, тому необхідно мати інф про те, чи перебувають ті чи інші ЗМІ під впливом певних сил. Якщо – ні, то яким ідеолог поглядам вони симпатизують. Потрібно мати інф регул аналізу матер преси стосовно реал подій, особливо тих подій, які віддзеркалюють інтереси протидіючих сторін. Це дасть змогу визначити антипатії, симпатії відносно різних газет, журналів, дасть можливість прогнозувати реакцію населення на матеріали ЗМІ щодо конкретної конфліктної ситуації.

Необхідно знати про об’єкт умови обов’яз потреб, залуч матеріалу іст характеру. Бо вони дозволяють прослідкувати генезис певної ситуації, часто конфлікти мають глибоке коріння (міждержавні, міжконфесійні відносини).

Часто конфліктні ситуації переростають в конфлікт, тому що причини, які створюють її визначені не точно, згідно з конфліктною теорією витоки конфлікту вкорінені у нерівності стосунків влади, нерівність статусу, власності це на певному етапі виклик.усвідомл тією чи іншою несправедливістю конфліктного способу розподілу матеріальних і духовних основ. Конфлікт не рідко виникає з об’єкт., а з суб., пов’язаний з амбіційністю політичних лідерів, несприйняттям поглядів політичних супрників, тому інформація щодо причин конфлікту має бути об’єктивною і обов’язково інформація про можливий привід, який стає останньою крапкою, що призводить до вибуху подій.

Дає змогу уникнути к.вивч. внутрішні особливості відносин конфлікту, які пов’язані з діючими особами і викон.

Суб’єктивний фактор відіграє велику роль переростання іст.конф. ситуації в реальний конфлікт.

Найчастіше на практиці як посередник виступає державний орган або держава є причини, які визначають саме дрежав.орг. є посередником конфлікту.

державні органи мають у розпорядженні матеріальні блага, а їх використання можуть вплинути на хід конфліктної ситуації;

державні органи мають законне право використати сили: ґк санкації, адміністративний вплив

концентрують в своїх руках велику частку інформації це дає можливість впливу

можливість державних органів спиратись на традиційний авторитет законної влади, послуху і громадянської покори.

Уряд визнається необх.інс-том підкоренням якого розгл. Як нормальне явище і не викл прихов почуттів, помстви, якщо це випадок підкорення переможців. Але дані причини дієві при певних умовах. І в першу чергу державна влада, її представники повинні користуватись достатньою довірою населення, мати необхідний авторитет, уряд повинен проводити стабільну політику. Якщо належні умови відсутні в суспільстві, то доцільно знайти посередника в запобіганні конфлікту в інстанціях недержавного характеру.

Треба володіти інформацією щодо поведінки конфлікту дійових осіб.

Рапорт виділяє різні типи також поведінки:

бойовище, єдина настанова учасників як найбільше зашкодити учасникам, нераціональна модель загальні цінності відсутні. При даному типу поведінки можлива або поразка або перемога.

Раціональна модель поведінки-ігри. Учасники розраховують свої ходи, діють правильно, приймають загальні правила гри, гострота відн.згладж., незмінність пріоритетів, цінностей, і при такій поведінці практично розв’язати конфлікт не можливо. Конфлікт може бути знятий, але ціною однією із сторін.

Дебати в ході яких головний наголос робить ся на розв’язанні конфліктної ситуації пошуком спільних цінностей. Цей тип поведінки передбачає уміння аналізувати модиф., а не тільки приймати правила гри, відповідно співвідноситися з інтересами опонентів–

потрібно певні витрати матеріального чи нематеріального характеру для запобігання конфлікту. Тому потрібно інформація щодо фінансів, мат., люд.особл., який має у своєму розпорядженні регіон чи країну, чітке усвідомлення, що можна зробити своїми силами, а що ні, дає реальна можливість побут., і вплинути на недопущення конфлікту. Якщо сил недостатньо, то треба шукати додаткові ресурси, але робити це треба на ст.зародж. конфлікту. Отже, це перший і найбільш важливий елемент технології запобігання конфлікту, що основні складові знання щодо об’єктивних умов. Спираючись на них, можна не допустити прямої конфліктної ситуації у реальний конфлікт.

Наступний елемент технології запобігання конфлікту розробка конкретної програми дій. В основі цієї програми закладаються першочергові дії спрямовані на нейтралізацію чи ліквідацію головних причин, що можуть призвести до реалізації конфлікту. А ці причини можна визначити як всебічний аналіз об’єктивної інформації. Причини конфлікту мають як об’єктивний так і суб’єктивний характер. Об’єктивне незадоволення потреб, інтересів, національних груп.

Тому програма має передбачити заходи по їх задоволенню. Якщо це неможливо, то потрібна широка робота серед груп, які невдоволені і для цього потрібно використати всі методи: зустріч депутатів з виборцями, підготовка цілеспрямованих матер.радіопередач, програм, теле., повноцінне використання ЗМІ. Треба нейтралізувати ідеологічний фактор. Ці заходи зможуть збільшити рівень довіри населення до владинх стуктур, бо сам факт спілкування владних структур з населенням це своєрідне маніпулювання яке має і негативну сторону, але дар результат. Тож має бути нейтралізована соціальна база конфлікту.

Значну роль у запобіганні конфлікту відіграє суб’єктивний фактор, необхідно точно визначити, які суб’єкти зацікавлені в конфлікті, або беруть участь, на яких учасників вони розраховані, чи існує 3 сторона зацікавлена в конфлікті, навіть якщо вона знаходиться в тіні. Треба знати, хто з лідерів конфліктних сторін за своєю природою, біологічними особливостями є конфліктна особистість і хто міг би бути посередником, якому довіряють всі сторони. Володіння даною інформацією дає змогу розробити ту частину, яка пов’язана з ліквідацією суб’єктивних чинників конфліктної ситуації.

Шляхи розв’язання

якщо конфліктна ситуація склалася між владними структурами і по позиційними партіями,