На практиці часто використовується механізм компрометації суб’єкта конфліктної ситуації. Він ефективний за умови, якщо в основі компрометації лежать реальні факти з метою стабілізації може використати силовий метод при умові, що інші методи не дали результату, але обов’язково треба врахувати, що використання силового тиску призводить до загострення ситуації. Не дивлячись на різноманітність методів нейтралізації суб’єктивних чинників в конкретних умовах сьогодні доцільно керуватись суб’єктивними конфліктними принципами вищості інтересів країни, народу за корпоративні інтереси партії, рухів, народу.

Важливо скласти технологію запобігання конфлікту, яка є розробкою дій, наступним кроком стають конкретні дії щодо реалізації цієї програми. Успіх залежить від особистості, кому довірена справа. Якщо ця особа займає високе становище, але не користується довірою хоча б 1-го суб’єкта ситуації, то досягти мети практично неможливо. Має зн. наст.особа, гр.проф. підгот., володіє умовами вислухати, психологічно здатна на контакт з лідерами погляди яких не поділяє.

3. Технологія розв’язання конфлікту в своїй сх. відпов. її запобіг., це отримання інформації, щодо об’єктивних умов, її аналіз, розробка дії програми, і власне дії.

Специфічний розвиток конфлікту в тому, що вона пов’язана з пошуком виходу з існуючої ситуації при чому цей вихід має влаштовувати конфліктуючі сторони, інакше розвитку конфлікту не буде. Способи розвитку конфлікту різноманітні. Світовий досвід включає відступ, предушення, перемога – програм, перемога – п. В разі перемоги першої сторони конфлікту заганяється в середину, боротьба не припиняється. Розв’язання конфлікту можливе шляхом загальної згоди конфліктним методом консенсусу, цей метод дає можливість взаємовиграшу сторін, не обмежуючи інтереси більш слабкої сторони (в його основі – націлений на позитивний результат консенсус має перевагу, сприяє прямій дії суспільної думки на політичний процес, формування суспільної думки. Для сучасного суспільства характерна диференціація інтересів, з ін.переплетіння інтересів різних соціальних і політичних груп. При розв’язанні конф. сил диктату більш або сильнішої сторони обидва попер.фактори будуть діяти дестабілізуючи і призводять до формування до існ. крайніх точок зору. Установка на згальну зоду на пр.перемога – п. виключає непримеренників, осн.з. консенсусу є визнання чужих інтересів як гарантії для здійснення владних інтересів.

Дана технологія актуальна в Україні на перехідному етапі. Досягення консенсусу залежить від позиції правлячих сил, від розуміння того, що створюють демократичні структури мають ефект.діяти при уряді будь-якої політичної орієнтації.

Нав’язування інституціональної структури зверху не є розумно і ефективно, бо в такому разі вона буде не легітимною і конфлікт не зникне. Практика багатьох країн ХХст. свідчить, що конфлікт розв’язується 2 способами:

переговорним способом

силовим

Переговорний спосіб є більш ефективний але треба володіти технологією застосування. Досвід ведення переговорів осмислювався багатьма вченими.

Такий підхід розробив Шеллінг в загальній системі конфлікту взаємовідносин акцент.роб. на силовому факторі і на досягнення однобічної перемоги, тому переговорам надається місце запасного виходу, коли продовж.к. силовим методом, або невигідне. Переговори є оповн. у боротьбі за перемогу і не беруть на себе тягар пошуку регулювання спорів. При цьому не потрібна довіра, чесність, взаєморозуміння. Перегов.залиш.к., хоча і вир????? ін.з. Саме таке розуміння переговорів, як тимчасове перемир’я було пануючим не лише в пол.практ. США, але і інших держав. Поступово відбувся перегляд переговорів у яких цінується ?????? «згода», а на ворога дивляться як на партнера. Відпов.зміна парадигми відбувається завдяки науковим розробкам Рапорта, Райфа, Фішера, їхні погляди, ефективна стратегія переговорів, стратегія згоди, пошуку загальних інтересів і вміння їх поєднати так, щоб потім не виникнуло бажання порушити угоду. Оптимальність такої методики визначається 3 критеріями:

ця методика повинна привести до розуміння угоди якщо це можливо;

повинен бути ефект

пов.покращити або не зіпсувати відносини сторін, розумною, можна ????? таку угоду, яка відповідає законним інтересам кожної із сторін, справедл.регул. інтер., що стикаються, є довготривалою і бере до уваги інтереси суспільства

Існує 2 методи ведення переговорів

позиційни торг – суб’єкт конфлікт.си-ції займ. відпов. позиції і відстоюють їх, щоб досягти компромісу змушені робити певні поступки, це призводить до нерозуміння угоди, оскільки суб’єкти суперечки повинні своєю позицією цей торг є не ефективним.

Для досягнення своєї вигоди конфл.сторони роблять спроби вести ін.стор. в оману відносно своїх дійсних поглядів і цілей, роблять невеликі поступки, необхідні для продовження переговорів. Можливість досягти угоди проблематична, відбувається затягування їх. Альтернативою позц.є принципові переговори (переговори по суті). Цей метод Фішер і Юрі зводять до 4 основних пунктів:

люди – необх.розмежувати між уч.переговорів і предметом переговорів

інтерси – доцільно зосередитись на інтересах, а не на позиціях

треба накреслити поле можливостей

критерії – треба наполягати на тому, щоб результати ґрунтувалися на певній об’єктивній нормі.

Щодо сьогодення України в умовах перехідного періоду, скільки б не шукали узгодження, завжди є суперечність інтересів. В умовах позиційного торгу їх задоволення відбувається на вольовій основі і вихід саме в тому, щоб вести переговори на основі об’єктивних критеріїв (належна наукова оцінка, рішення суду, певні традиції, затрати).