Зміст

Вступ

Розділ І. Політична свідомість: теоретичний аспект

Поняття та зміст політичної свідомості

Структура, функції, типи та рівні політичної свідомості.

Розділ ІІ. Особливості формування політичної свідомості в Україні

2.1. Становлення державної незалежності України як умова

формування нової політичної свідомості

2.2. Проблеми формування нової державницької свідомості в Україні.

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми дослідження. Процес державотворення в Україні є складним і неоднозначним. Адже він потребує не лише адекватного розуміння процесів об’єктивної трансформації політичної системи, а й теоретичного осмислення тих закономірностей, на основі яких відбувається перехід держави тоталітарного типу політичного режиму до демократичного. Побудова демократичної, суверенної, незалежної держави потребує певної перебудови. Насамперед, докорінної перебудови сутності, змісту та форми державного правління, системи політичної влади, політичних відносин. Але, наскільки б досконалими не були механізми реалізації політичної влади, якими б демократичними не були політичні інститути, наскільки б людські закони не відповідали їх природним правам, без врахування такого важливого фактору як рівень політичної свідомості, процес прогресування неможливий. Тому що весь політичний процес відбувається через людину. А саме, через активні суб’єкти та генератори всіх поступальних процесів, яким є еліта. Адже формування еліти – це формування її свідомості і, в тому числі політичної свідомості.

Політична свідомість відіграє у суспільстві дуже велику роль. Тим більше, коли мова йде про той перехідний період, в якому зараз знаходиться Україна. Тут політична свідомість виступає засобом, який може вплинути безпосередньо на прискорення або ж навпаки – уповільнення процесу трансформації держави. Тому проблема дослідження місця, ролі, змісту, форм та рівнів політичної свідомості є досить актуальною як для самої практики, так і для теорії політичної діяльності.

Стан наукової розробки проблеми. Актуальним питанням в дослідженнях зарубіжних та українських авторів є питання розвитку і функціонування політичної свідомості. В Україні проблему політичної свідомості досліджували такі науковці: А.Колодій, Ф.Кирилюк, О.Бабкіна, В.Горбатенко, Б.Кухта, В.Ніконенко.

Суть поняття „політична свідомість” у науково-дослідній літературі подається переважно у зв’язку з дослідженням загально методологічних визначень поняття „свідомість”, яке вивчали майже всі видатні філософи. Ю.Шемшученко, В.Бабкін, В.Рублевский, Л.Кравчук, А.Кудрицький дали визначення поняття „політична свідомість”.

Для пізнання специфіки розвитку та функціонування політичної свідомості у різних суспільно-політичних системах велике значення мають праці Б.Кравченка, Д.Руденка.

Важливу роль у дослідженнях формування політичної свідомості в Україні зіграли такі вчені: В.Дем’яненко, В.Кизима, В.Кремень, В.Ткаченко, О.Левченко.

Об’єктом курсової роботи є дослідження процесів державотворення в Україні на етапі переходу до демократичних основ соціального устрою.

Предметом дослідження є принципи та закономірності динаміки змін політичної свідомості і особливості її функціонування в процесі державотворення.

Метою курсової роботи є теоретико-методологічний аналіз сутності політичної свідомості та її формування в процесі державотворення в Україні.

Основними завданнями, які поставлені у курсовій роботі є такі:

з’ясувати сутність, історичні форми, рівні, функції політичної свідомості;

виявити основні напрямки формування політичної свідомості в Україні;

з’ясувати проблеми формування політичної свідомості в Україні на попередньому етапі.

Теоретична і методологічна основа дослідження. В дослідженні курсової роботи використовуються методи конкретно-історичного, порівняльного, структурно-функціонального аналізу. Використані статистичні матеріали та матеріали соціологічних досліджень.

Розділ І. Політична свідомість – теоретичний аспект

Поняття та зміст політичної свідомості

Слово „свідомість” має лат. походження (conscientia – свідомість від con – разом, спільно та scientia - знання). У теорії пізнання та психології ця категорія ще 18 ст. розглядалася як „співзнання” або „самознання”, тобто спостереження власних психічних переживань, й означала будь-який психічний акт, трохи пізніше – внутрішнє спостереження власник психічних переживань або здатність до самоспостереження. 19 ст. ця категорія розглядалася як належність до певного „я”, сплетіння взаємопов’язаних і взаємо проникаючих актів, переживань і психічних станів. Пізніше свідомість розглядають як властиву лише людині рису будь-яких явищ і психічних процесів, в проявляються в усвідомленому переживанні пізнання змісту предмета (об’єкта). Це визначення стало означати найвищу форму інтеграції особистого життя людини.

Одним із видів свідомості є суспільна свідомість, що визначається як збір сумарних ідей і цінностей, які служать суспільній інтеграції. Про суспільну свідомість йдеться тоді, коли мається на увазі певна суспільна група понад – індивідуального характеру, яким вона відрізняється від неповторної свідомості конкретної особистості.

Суспільна свідомість розкривається через певні ознаки – пояснення, тобто відтворення суперечливих процесів в ідеальних формах: поняттях, судженнях, гіпотезах, теоріях. Разом із тим, певні особистості теж здатні самі нав’язувати суспільству своє бачення суспільних процесів, власні конструкції, утопії, які можуть охопити загал, проникнути в свідомість людей, стати їхніми переживаннями та переконаннями. Сенсом суспільної свідомості є розуміння: суспільна свідомість виникла тоді, коли виникло розуміння сутності предмету. Вона є певним „розуміючим охопленням” буття, його поясненням, узагальненням до рівня ідеального уявлення про майбутнє, яке передує реальному буттю.

Суспільна свідомість має кілька складових: політичну, правову, економічну, моральну, релігійну.

У середині 20 ст. поняття „політична свідомість” набуло значної популярності й стало актуальним як у зарубіжній, так і в українській політичній науці. Адже саме від політичної свідомості широких верств населення, від політичних установ політичної еліти залежить ефективність функціонування політичної системи, хід розвитку, спрямування суспільно – історичних перетворень. Крім того, дослідження політичної свідомості має досить „активне” значення, яке полягає у свідомому формуванні інформаційного простору держави, позитивних установок громадян щодо державного будівництва, розвитку сучасної культури освіти.

Політична свідомість – одна з основних та складних категорій політології, яка входить в систему її понятійних координат. Не існує єдиного визначення щодо даного поняття. Адже різні вчені розглядають політичну свідомість з різних точок зору. За визначенням, наприклад, „Політологічного енциклопедичного словника”, політична свідомість – це „опосередковане