Стереотип деактуалізації цінностей. Специфічною соціопатією є деактуалізація цінностей, коли цінності дійсного часу не витримують конкуренції з цінностями світлого майбутнього. Тобто на даний час наша свідомість не сприймає дійсне як реальне й існуюче, вона живе в минулому чи в майбутньому.

неструктурованість її сутнісних визначень;

формування певної безкомпромісної у вирішенні в першу чергу проблем політичного значення;

внутрішня суперечливість самих переконань, що формувалися передусім за рахунок відсутності чіткої логіки стосовно інтенсифікації державотворчого процесу, як з боку державних інституцій, так і з боку політичних партій, певних соціальних груп;

дещо формальне забарвлення усвідомлення самої суті незалежності української держави, що було викликано в першу чергу слабкою орієнтацією політико – владних структур на державницьку ідеологію та постійна переорієнтація щодо векторів міжнародних інтересів;

сформувався певний тип „довірливої”, „мовчазної” психології людей, як звикання людини до певного стану дискомфортності, що стало умовою формування статистської свідомості.

Отже, становлення державної незалежності України є умовою формування нової політичної свідомості. Адже досягнення реальної, а не тільки формально декларованої незалежності неможливе без глибоких соціальних перетворень усередині країни, без зміни політичної свідомості українців. А для того щоб змінити політичну свідомість, важливу роль відіграє перехід від стану одного із залежних регіонів наддержави до положення самостійної держави, а також утвердження нової моделі суспільного розвитку.

2.2. Проблеми формування нової державницької свідомості в Україні.

Проблеми формування політичної свідомості складні та неоднозначні, тим більше, що вони узалежнені непростою геополітичною, соціально – економічною, демографічною, екологічною ситуацією.

Повільний темп суспільних реформ (за що пряму вину несе номенклатуризована політична еліта в Україні) провадить до неминучого зростання соціально – економічної, політичної напруженості в українському суспільстві, що створює передумови чергової національної катастрофи. Я переконана, що в ситуації, коли збудовані перші мури національної державності, подальша доля нації залежатиме насамперед від осягнення задовільного рівня національної політичної свідомості та к-ри, соціалізації індивідуумів, які формують народ держави. Як це випливає з теорії, формування політичної свідомості безпосередньо залежить від суб’єктів, детермінуючий даний процес: політичної, духовної еліти, інститутів законодавчої, виконавчої влади, ідеологічних центрів, політичних партій тощо. Водночас не сформованість нової еліти значно гальмує ці процеси, оскільки панує невизначеність щодо головних положень національної стратегії та тактики, неопрацьованість державної ідеології та її складових частин. Тим не менш, головними напрямами формування політичної свідомості в Україні в перехідний період є формування науково – теоретичного рівня політичної свідомості, чим, як правило, займаються академічні наукові установи, різні науково – дослідні інститути, кафедри політології вузів України: сюди можна віднести й видавничу діяльність політичних партій; а також формування відповідної політичної психології громадянства, яка включає в себе потребу розширення соціологічної культури громадян, виховання необхідних звичок, традицій участі в політичних процесах, організації та проведення різного роду тестувань, анкетувань, що все разом сприятиме становленню модернізованого національного менталітету, політичної поведінки громадян. Зрозуміло, що ці напрями не існують ізольовано, вони взаємопов’язані в просторі та часі. Зберігається й надалі протистояння в політичній свідомості між прихильниками старого, соціалістичного суспільства та прихильниками „нового” національно – демократичного спрямування; представниками неототалітарних і нових (національно - демократичних) цінностей та ідеалів і політичних партій, які їх представляють.

У формуванні політичної свідомості чимала роль належить елементу відчуття можливості впливати особисто на політичні процеси. Адже без цього відчуття фактично неможлива будь – яка реалізація політичної активності особистості та тим більше політична ефективність.

На формування політичної свідомості людей впливає ще один елемент, який досить виразно свідчить про єдність суспільства, характер і відмінність його від інших. Мова йде про менталітет суспільства. Щодо політичного суспільства, то в ньому досить складно сформувати єдиний для всіх менталітет, щоб він відповідав інтересам народу цілої держави. У сучасній Україні, на мою думку, її корінний, найчисельніший народ – український не має цільного менталітету перш за все в політичній площині. Формування єдиного менталітету гальмується різними рівнями свідомості, умовами соціального середовища навіть серед одного етносу (зокрема, серед українців Сходу та Заходу, Півночі та Півдня України), а тим більш, коли мова йде про десятки етносів, що складає в свою чергу величезні труднощі на шляху формування менталітету всього народу України, державницької політичної свідомості людей, об’єднаних однією долею.

Процес формування політичної свідомості – це усвідомлення соціальними суб’єктами реальних процесів політичного життя через призму властивих їм інтересів та ціннісних орієнтацій. Складність процесів формування полягає в тому, що в Україні, де утверджується, хоч і поволі, плюралізм ідей та думок, громадянство ще не має чітко визначених політичних цінностей та об’єднується навколо певних політичних особистостей, їх програм. Це призводить до різкої зміни настроїв мас, невизначеності життєвих орієнтацій, що нівелює колишні цінності тих, хто раніше й жив краще та почувався більш захищеним. А це в свою чергу веде до пошуків нових форм організацій, вияву інтересів, думок, створення політичних об’єднань, політичних партій, рухів, громадських формувань.

Реальне політичне буття, ЗМІ здійснюють вплив на формування політичної свідомості різними шляхами, залишаючись важливішими засобами та регуляторами політичних суб’єктів.

Формування політичної свідомості в Україні, її становлення як реальної політичної сили впливає на прогнозування та моделювання політичних процесів, на політичне життя суспільства, а через нього – на його духовні, культурні, економічні відносини: визначення напрямів діяльності соціальних груп, політичних партій, рухів і громадських організацій, політичних лідерів і звичайних особистостей. Політична свідомість є мірилом