Повторні вибори проводяться, коли на виборах Президента України балотувалося не більше двох кандидатів у Президенти України і жодного з них не було обрано, а також якщо всі кандидати у Президенти України до дня виборів зняли свої кандидатури. Центральна виборча комісія не пізніше як на двадцятий день після встановлення результатів виборів вносить до Верховної Ради України подання про призначення повторних виборів Президента України.

Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше, ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України. Новообраному Президенту України Центральна виборча комісія вручає посвідчення Президента України.

Отже, формування інституту глави держави в Україні здійснюється на основі альтернативного голосування безпосередньо народом; на мою думку це є позитивно, тому що глава держави незалежний від будь-якого державного органу в здійсненні своїх повноважень, а владу йому надав народ, тому саме перед народом щорічно повинен звітувати Президент України.

Питання формування інституту глави держави тісно пов'язано з припиненням його повноважень. Як встановлено в етапі 103 Конституції України, строк повноважень Президента України п'ять років. Його повноваження припиняються достроково у разі: 1) відставки, яка набирає чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України; 2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я, що повинно бути встановлено на засіданні Верховної Ради України і підтверджено рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України - за зверненням Верховної Ради України, і медичного висновку (на

мою думку, необхідність письмового подання Верховного Суду України є позитивним фактом, тому що парламент міг би усувати з поста главу держави, посилаючись на стан його здоров'я; 3) усунення з поста в порядку імпічменту в разі вчинення ним державної зради чи іншого злочину; рішення про це приймається не менш як трьома четвертими від конституційного складу парламенту після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки злочину ( на мою думку необхідність висновків Верховного Суду України та Конституційного Суду

України є позитивним моментом щоправда сама процедура імпічменту не досить вдала в Україні, що буде розглядатись в наступному розділу, 4) смерті.

2.2. Конституційний статус Президента України

При всіх формах правління є пост глави держави, в монархіях - це спадковий монарх, в республіках - виборний президент. Наявність цього посту зумовлена необхідністю в існуванні посадової особи, що забезпечує конституційний порядок, стійкість механізму влади, а також вище представництво в міжнародних відносинах. Це і є глава держави, що звичайно наділений широкими повноваженнями в сфері взаємовідносин з законодавчою, виконавчою і судовою владами і виступає як своєрідний символ держави і офіційний представник народу. Глава держави повинен зміцнювати державну владу, забезпечувати конституційним шляхом вирішення всіх криз та конфліктів між органами державної влади.

При різних формах правління повноваження глави держави виглядають неоднаково. В одних державах його функції формальні, в інших - глава держави уособлює реальну силу. Але за всіх умов глава держави зберігає визначені повноваження, тобто вищі представницькі функції, як всередині країни, так і за її межами. Конкретне становище глави держави і його фактична роль в житті країни визначаються в кожній країні в залежності від політичних умов і історичних традицій. В державах парламентської монархії (Великобританія, Японія, Бельгія) глава держави "царює, але не управляє" і його функції зовні виглядають як представницькі. Слабо вони виражені і в республіках парламентського типу ( ФРН. Італія ). А якщо держава обирає тип президентської (США) або напівпрезидентської (Франція) республіки, то вона йде на створення сильної влади президента.11 30 Вищевказана праця С.45-50

Президентська влада може прямо зливатись з виконавчою владою і очолювати її, як в США, або стояти між гілками державної влади .

В демократичних державах, де існує поділ влади, функції глави держави взаємодіють з всіма трьома владами. У правовій державі статус глави держави максимально точно визначається Конституцією і законами, що приймаються відповідно до неї. Це необхідно для того, щоб особа, що займає вище становище в державі мала визначені права і обов'язки і не могла виходити за встановлені межі, своїми діями породжувати загрозу конституційним правам і обов'язкам громадян. Стійкість конституційного ладу , реальність прав і свобод людини в значній мірі залежать від балансу і гармонії між поведінкою глави держави і інших органів влади. Його повноваження, роль і статус у політичному житті визначаються, насамперед, конституційними нормами. Конституцією Італії проголошено в ст. 87: "Президент республіки є главою держави". Аналогічно визначений статус президента і в Конституції Угорщини ( ст. 29.1.): "Главою держави є Президент республіки..." В конституціях ряду країн спеціально підкреслено, що Президент є главою виконавчої влади. Згідно ст. 2, р. 1 Конституції США: " Виконавча влада надається Президенту США".11 37 Вищевказана праця С.231 В тому ж дусі сформульована ст. 80 Конституції Мексики. В даних країнах існує дуалізм статусу Президента.

В тих країнах, де поряд з постом глави держави існує пост глави виконавчої влади, вирішується питання конституційного розмежування їх повноважень. Наприклад, ст.95