порівняння зробимо історичний екскурс у практику застосування права вето американськими президентами. За Конституцією США його застосування почалося з Джорджа Вашингтона (1789-1797), який тільки двічі накладав вето на закони. Президент Гроувер Клівленд за чотири роки (з 1885р.) застосував 304 звичайних вето і тільки два з них Конгрес подолав. За дванадцять років Теодор Рузвельт (з 1893) накладав 372 вето на закони і тільки 9 разів їх було відхилено. Жодного разу не було відхилено 12 вето Президента США Дж. Кеннеді. Ці дані наводять В. Суслов та А. Селіванов. Отже, розглядаючи президентське вето як один з елементів системи стримувань і противаг у розподілі повноважень між главою держави і парламентом, не треба сприймати його як свідчення конфлікту між ними, але й не можна розглядати "відкладальне вето" Президента, як буденну подію. Вето змушує шукати компроміси на етапі погодження законопроектів, враховуючи інтереси органів виконавчої та законодавчої влади. Для прикладу, в ФРН Президент такого права не має і він зобов'язаний затверджувати всі закони прийняті парламентом і представлені йому на підпис канцлером.
Щодо взаємовідносин глави держави з законодавчою владою, характерним є право на скликання позачергової сесії парламенту. Цим правом володіють президенти багатьох країн. Зокрема, стаття 83 Конституції України передбачає, що на вимогу Президента скликаються позачергові сесії Верховної Ради Головою Верховної Ради України. Необхідно відмітити, що в ряді країн дане положення є дискретним, тобто президент може на свій розгляд прийняти таке рішення без будь-якого узгодження з урядом або парламентом. Наприклад, в Конституції Греції визначено, що Президент скликає палату депутатів на позачергову сесію кожен раз, коли він буде вважати це за потрібне. В Конституції США передбачено, що Президент може в надзвичайних випадках скликати обидві палати Конгресу або будь-яку з них. Конституція України надає Президенту України можливість розпуску Парламента в випадку, коли протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть початися. Але передбачено певні обмеження права Президента на розпуск парламенту ( частина 4 статті 90 Конституції України): "Повноваження Верховної Ради не можуть бути достроково припинені в останні шість місяців повноважень Президента України). Аналогічне обмеження містить і Конституція Італії. Конституції ряду країн передбачають можливість розпуску парламента главою держави у випадках, коли законодавчий орган не в змозі прийняти ті чи інші рішення. Наприклад, в Польщі Президент має право розпустити сейм, якщо нижня палата польського парламенту на протязі чотирьох місяців не затверджує представлений їй урядом проект держбюджету на наступний фінансовий рік.11 [30] Вищевказана праця ст. 100-110
Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України згідно статті 77 Конституції України. Повноваження Верховної Ради, що обрана на позачергових виборах, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання.
В цілому, реалізація права Президента на розпуск Парламента дає реальну можливість главі держави активно сприяти усуненню ряду тупикових ситуацій, які можуть виникати в суспільстві.
Ступінь успіху політичної програми президента і його законодавчих ініціатив знаходиться в прямій залежності від ступеню його взаємовідносин з вищим законодавчим органом. Ця взаємодія пропонує наявність цілої структури комунікацій президента з парламентом.
Головним засобом спілкування між президентом і парламентом є президентські послання. В США це передбачено Конституцією: "Президент періодично дає Конгресу інформацію про становище союзу і рекомендує до його розгляду такі заходи, які він буде вважати необхідними і доцільними". Конституції Італії, Болгарії, Румунії і Польщі наділяють президента правом звертатись до парламенту за допомогою послань.11 [37] Вищевказана праця ст. 243
Аналогічне право глави держави містить Конституція України ( пункт 2 стаття 106) відповідно до наданого конституційного права Указ Президента України "Про щорічні послання Президента України до Верховної Ради України" визначає щорічні послання Президента офіційними документами глави держави, в яких аналізується зовнішнє і внутрішнє становище України. Одночасно з Посланням Президента України до Верховної Ради України вноситься Кабінетом Міністрів України щорічна доповідь про економічний і соціальний розвиток України. Вищезгаданим указом визначено, що до підготовки щорічних послань Президента України до Верховної Ради України залучаються Кабінет Міністрів України, Рада Національної безпеки і оборони України, окремі міністерства та органи виконавчої влади, фахівці, вчені.
В умовах розподілу влад кожна гілка державної влади має свої прерогативи та право на взаємовідносини одна з одною. Існує так званий парламентський контроль над діяльністю глави держави. Конституція України (п. 10 ст. 85) надає право Верховній Раді України на "усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту)". Термін "імпічмент" походить від англійського слова, що означає осуд, обвинувачення, це передбачена в конституціях ряду країн процедура обвинувачення вищих посадових осіб, зокрема, президентів, у службових правопорушеннях, наслідком імпічменту є звільнення з посади.22 [33] Вищевказана праця ст. 363
Глава держави може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.
Отже, діяльність Президента знаходиться під парламентським контролем. Але цей контроль не означає командування президентом зі сторони законодавчого органу. В умовах розподілу влад у глави держави залишаються невід'ємні його владні функції в рамках конституційних норм.
Висновок Європейської Комісії "За демократію через право" стосовно Конституції України визначає позитивним є те, що усунути Президента з поста в порядку