або насильницьким усуненням його від влади.22 30 Вищевказана праця С. 34-35 В Конституції США був закріплений ще один важливий республіканський принцип: президент має право на переобрання , але не більше, ніж ще на один строк. Я погоджуюсь з думкою, що ці обмеження знаходження при владі президента певним строком і обмеження кількості строків його перебування на посаді, стали важливим правовим бар'єром, що перешкоджає перетворенню президентської влади в багаторічну диктатуру однієї особи.
В даний час в конституціях багатьох країн містяться статті про строки президентських повноважень. Найбільшого розповсюдження набули строки 4 або 5 років. Наприклад, в Румунії, Ірані, Монголії, США президент при владі 4 роки. В Україні, ФРН, Греції. Португалії, Чехії, Польщі, Індії президент при владі 5 років. В ряді держав президент знаходиться при владі шість років ( Австрія, Фінляндія, Єгипет, Мексика) або сім років (Франція, Італія, Туреччина, Ірландія). Свого роду крайностями президентських строків є обрання президента на один рік і пожиттєве перебування глави держави на посаді.11 30 Вищевказана праця С.34-36 Так, згідно Конституції Швейцарії, виконавчу владу здійснює колегіальний орган - Федеральна Рада, з складу якої парламент щорічно обирає на І рік главу держави і уряду - Президента Швейцарської конфедерації. Унікальним для сучасної епохи є конституційно оформлене пожиттєве президентство. На сьогоднішній день Основний закон передбачає таку норму - В африканській державі Малаві, Туркменістані.
В багатьох країнах визначення строків президентства не супроводжується обмеженням кількості допустимих строків перебування при владі. Частина 3 статті 103 Конституції України передбачає, що одна й та сама особа не може бути Президентом України більше, ніж два строки підряд.
Порядок проведення виборів глави держави встановлюється Законом України "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999 року. Слід сказати, що до прийнятім даного закону вибори Президента в Україні проводились відповідно до Закону України "Про вибори Президента України" від 5 липня 1991 року з наступними змінами і доповненнями, в якому був ряд відмінностей порівняно з сьогодні діючим законом. Зокрема, Законом України "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999 року висування претендентів на кандидати в Президенти України починається за 170 днів і закінчується за 140 днів до дня виборів Президента України, а в попередньому законі висування претендентів на кандидати в Президенти України починалось за 90 днів і закінчувалося за 60 днів до дня виборів Президента України. Крім того, претендент має бути зареєстрований як кандидат у Президенти України, якщо його кандидатуру підтримують своїми підписами не менш, як один мільйон громадян України, які мають право голосу, в тому числі не менш як 30 тисяч громадян у кожному з 2/3 регіонів України, а у Законі України "Про вибори Президента України" від 5 липня 1991 року відповідно кандидатуру кандидата в Президенти мали підтримати своїми підписами не менше як 100 тисяч громадян України , які мають право голосу, в тому числі не менш як 1500 у кожному із 2/3 загальної кількості виборчих округів. Я вважаю, що дані зміни є позитивними, оскільки тільки ті претенденти у кандидати в Президенти України наберуть необхідну кількість підписів виборців, які дійсно користуються підтримкою та розумінням виборців на території всієї України, а не на певній частині. Згідно нового Закону України "Про вибори Президента України", реєстрація кандидатів у Президенти України повинна бути завершена не пізніше, як за 90 днів до дня виборів Президента України (в попередньому законі - за 30 днів до дня виборів Президента України), що дасть реальну змогу незареєстрованим претендентам у кандидати в Президенти України, в разі порушення чинного законодавства при реєстрації, оскаржити рішення Центральної виборчої комісії в судовому порядку. В Законі України "Про вибори Президента України" зазначено, що вибори Президента України проводяться за принципами загального , рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. Виборчий процес здійснюється на засадах: вільного і рівноправного висування кандидатів у Президенти України; гласності і відкритості, рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії; неупередженості до кандидатів з боку державних органів, установ і організацій, органів місцевого самоврядування та свободи агітації.
Вибори глави держави є загальними. Право обирати мають громадяни України, яким на день виборів виповнилось 18 років, але Законом України "Про вибори Президента України" встановлений виняток, щодо осіб, які визнані судом недієздатними. Президент України обирається безпосередньо виборцями, кожний виборець має один голос. Голосування на виборах Президента України є таємним: контроль за волевиявленням виборців не допускається.
Право висування кандидатів у Президенти України належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізовується через політичні партії та їх виборчі блоки зареєстровані відповідно до законодавства України про об'єднання громадян, а також через збори виборців. Партія чи збори виборців можуть висувати лише одного претендента на кандидата в Президенти України.
Партії мають право висувати претендента на кандидата в Президенти України, якщо вони зареєстровані Міністерством юстиції України. Це право реалізується партією як безпосередньо, так і через об’єднання кількох партій у виборчі блоки. Як було сказано вище, висування кандидата в Президенти України починається з висування претендентів на кандидата в Президенти України за 170 днів і закінчується за 140 днів до дня виборів. Претендент висувається партією на з'їзді, конференції, загальних зборах чи іншому зібранні, що є найвищим статутним керівним органом партії. Висування претендента виборчим блоком здійснюється на