Таким чином, досягається рівна вага голосів виборців і рівна норма представництва.

Даний принцип регламентований в законодавстві країн Прибалтики щодо виборів, а зокрема: на виборах до Державних Зборів Естонії кожний виборець має один голос (ст.3 Закону про вибори до Державних Зборів Естонії). Стаття 60 Конституції Естонії говорить що вибори загальні, рівні і прямі [6,14].

Стаття 6 Конституції Латвії говорить, що Сейм обирається загальним, рівним, прямим голосуванням. А в Конституції Литви це й принцип закріплений в ст.55 [6,61].

Четвертий принцип – є принцип прямого виборчого права. Суть – право громадян безпосередньо вибрати і бути обраними в органи державної влади, органи місцевого самоврядування. Цей принцип застосовується в більшості країн з демократичними режимами при виборах нижніх палат парламентів, - рідше при виборах верхніх палат і президентів. Даний принцип також знайшов своє відображення у законодавстві Прибалтики (ст.60 Конституції Естонії, ст.4 Закону про вибори до Державних Зборів Естонії, ст.6 Конституції Латвії, ст.55 Конституції Литви).

Наступний принцип – принцип відкритості або таємності голосування.

В демократичних виборчих системах застосовується таємність голосування. Даний принцип таємного голосування забезпечує невтручання у волевиявлення виборця і створення умов для свободи вибору. Як правило голосування відбувається у спеціально підготовленому приміщенні, де виборчий бюлетень заповнюється в кабінці, а потім вкидається до спеціальної урни, виключаючи можливість доступу до бюлетенів, до закінчення голосування і початку підрахунку голосів.

Зазначимо, що даний принцип відповідає всім демократичним принципам виборів, але тут існує загроза підтасовки голосів на чиюсь користь, бо процес підрахунку голосів – це закритий і таємний процес який відбувається за “закритими дверима” в присутності членів дільниці, представників політичних партій, блоків, самих кандидатів і представників правоохоронних органів. Так як коло учасників вузьке, то дана ситуація має місце у виборах в багатьох країнах і зокрема в країнах Прибалтики.

Важливим також є принцип - обов’язковості виборів. Даний принцип заснований на політико-правовій вимозі щоб вибори в демократично правовій державі були єдиним юридично гарантованим і легітимним способом формування органів державної влади. Обов’язковість виборів має за мету, що компетентні державні органи повинні регламентувати час діяльності виборчих інститутів публічної влади і забезпечувати їх оновлення на регулярній основі через виборчий процес.

Загальний правовий режим обов’язковості проведення всіх видів виборів у країнах Прибалтики регламентований перш за все в Конституціях цих країн і в законодавстві, що регулює процес виборів.

Зокрема в Конституції Естонії 56 говориться, що Верховну державну владу народ здійснює через громадян, що мають право голосу:

шляхом виборів до Державних Зборів;

шляхом референдуму.

В Латвійській Конституції в ст.2 закріплено, що суверенна влада Латвії належить Латвійському народові. В ст.4 Конституції Литви говориться, що вищу суверенну волю здійснює народ безпосередньо або через своїх представників, обраних демократичним шляхом [6,50].

Ми бачимо, що в цих статтях закріплений принцип обов’язковості, який передбачає щоб вибори в демократичних державах були єдиним способом формування органів державної влади.

Практика організації і проведення виборів показала, що запровадження інституту призначення виборів не гарантує в повному обсязі обов’язковості їх проведення. Відкритою залишається проблема відміни чи перенесення терміну призначення виборів.

Наступним є принцип періодичності виборів. Даний принцип пов’язаний з правовими обмеженнями повноважень виборчих органів державної влади за термінами їх здійснення. Фактично і юридично це означає, що вибори повинні проводитись в обов’язковому порядку і через визначені інтервали часу.

Нормативна регламентація часу діяльності виборчих інститутів публічної влади повинна з одної сторони забезпечувати стабільність їх функціонування, а з другої – гарантувати ротацію депутатів і виборчих посадових осіб за результатом голосування. Періодичність проведення виборів являє собою необхідну умову демократичності і легітимності сформованих через виборчий процес державних інститутів. Принцип періодичності виборів представлений міжнародними документами, як загальна умова визнання правосуб’єктності громадян. Так, в ст.21 Загальної декларації прав людини, зазначено, що воля народу, як основа влади повинна виражатись в періодичних і нефальсифікованих виборах… В підпункті 5.1. Документу Копенгагенської ради Конференції з людських вимірів Ради з безпеки і співробітництва в Європі від 29 червня 1990 року говориться, що до числа елементів справедливості, які необхідні для повного здійснення і вираження рівних прав всіх людей, відносять вільні вибори, котрі проводяться через розумні проміжки часу шляхом таємного голосування”.

Правове визначення принципу періодичності виборів у Прибалтійських країнах зазначене в цій мірі, в якій необхідно його для послідовної реалізації положень відповідних міжнародно-правових актів.

Так в ст.6 Закону про вибори до Державних Зборів сказано, що слідуючи вибори до Державних Зборів проводяться в першу неділю березня на четвертий рік після попередніх виборів до Державних Зборів. Таке саме трактування міститься і в ст.60 Конституції Естонії [16,2239].

Вибори до Сейму Латвійської республіки проводяться у першу неділю жовтня та в суботу напередодні. Сейм обирається на 3 роки (ст.10,11 Конституції Латвії ) [6,40].

Згідно ст.55 Конституції Литви члени Сейму обираються строком на 4 роки [6,61].

Періодичність виборів до органів місцевого самоврядування складає у Естонії і Латвії 3 роки у Литві – 2 роки (ст.119 Конституція Литви).

Стосовно виборів Президента, періодичність яких складає: за Конституцією Естонії ст.80 – Президент обирається строком на п’ять років. У Литві Президент обирається теж на 5 років (ст.78 Конституції Литви).

У Латвії Президент Республіки обирається Сеймом на три роки (ст.95 Конституція Латвії).

Гласність виборів. Даний принцип відноситься до універсальних принципів організації виборчих інститутів публічної влади. Виборче законодавство країн Прибалтики містить сукупність норм, які забезпечують реалізацію даного принципу в діяльності виборчих комісій на всіх стадіях виборчого процесу, а також