Крім того, угорська та українська сторони продемонстрували свою здатність швидко реагувати на зміни на міжнародних ринках сільськогосподарської продукції. Про це свідчить міжурядова Угода про співробітництво у галузі ветеринарії.

В умовах поширення в Європі небезпечних для тварин хвороб, сторони домовилися оповіщати одна одну про випадки їх появи, максимально швидко знешкоджувати їх, щомісяця інформувати одна одну про ситуацію по інфекційних хворобах тварин, які на території Угорської республіки та України підлягають обов’язковому повідомленню. Ця ж угода передбачала співробітництво між науково – діагностичними центрами обох держав, обмін правовими нормами стосовно ветеринарії спільне проведення професійних заходів.

В 2 половині 90-х років спостерігається тенденція до пожвавлення економічних зв’язків між Угорською Республікою та Україною, свідченням цього є Меморандум, між Урядом Угорської республіки та Урядом України про напрямки розвитку економічних зв’язків та лібералізацію двосторонніх торговельно – економічних відносин. Сторони зобов’язались приділити особливу увагу [5]:

продовженню взаємного вивчення національних законодавств обох країн;

проведенню порівняльного аналізу процесів економічних реформ та ринкового економічного законодавства в обох країнах;

відповідності митно – тарифної системи, системи митного контролю, системи митної статистики стандартам ЄС;

системі сертифікації походження продукції;

механізму дії сертифікації продукції.

Необхідно зазначити, що з 1997 р. відбувається неухильне скорочення двосторонніх угорсько – українських економічних операцій. Це має свої об’єктивні причини. Насамперед протягом перших років незалежності на споживчому ринку України виникло стільки незаповнених високоякісними товарами ніш, що поставки угорських товарів, як і створення спільних україно – угорських підприємств, здавалися природним продовженням активної співпраці в гуманітарній, військовій, дипломатичній сферах. Згодом із входженням Угорщини до Європейського союзу і НАТО починається переорієнтація її економіки на європейський та американський ринок з метою їх завоювання.

Наведені факти дозволяють стверджувати, що угорсько – українські контакти були послідовними взаємовигідними та продуктивними. Фактично обидві сторони у доволі короткі терміни визначили та документально закріпили умови співпраці, ставши надійними партнерами та намагаються поглиблювати відносини. Між двома державами проводиться “політика корисного сусідства”. Угорщина і Україна мають набагато більше спільного ніж відмінного, тому динаміка їх відносин є перспективною та багатообіцяючою. В цілому перспективи розвитку угорсько – українських відносин сьогодні залежить від швидкості економічного розвитку України.

Висновки

Характер зовнішньо – політичної діяльності Угорщини протягом 90-х рр. ХХ – початку ХХІ ст. мав незаперечне значення у розвитку політичних процесів у Європі. Політика Угорської Республіки була спрямована, в першу чергу, на інтеграцію до Європейських і Євроатлантичних організацій.

Починаючи з початку 90-х років ХХ ст., Угорщина активно співпрацює з НАТО, бере участь у спільних військових навчаннях, які організовує Північноатлантичний альянс, проводить реформування своєї армії, підтримує військову операцію проти Югославії. Все це сприяло тому, що 12 березня 1999 р. разом з Чехією та Польщею, Угорська Республіка стає повноправним членом НАТО. Проте, незважаючи на таке значне досягнення, Угорщину називають зараз “найслабшою ланкою” НАТО. Малі суми видатків на оборону, застарілість військової техніки, недостатність професійного командування робить угорську армію небоєздатною. Отже, хоча Угорщина і стала повноправним членом альянсом, їй ще потрібно удосконалювати свою військову і політичну систему. Ще одним важливим пріоритетом Угорщини є вступ до Європейського союзу. Інтеграція в ЄС почалася на початку 90-х рр. ХХ ст., а вже 13 грудня 1933 року ЄС оголосив Угорщину кандидатом до європейського співтовариства. З цього моменту починається зміна цілого ряду економічних і політичних стандартів, перебудовуються зовнішні зв’язки Угорщини. Виникає потреба подальшого розвитку законотворчої діяльності, яка була б пристосована до нових умов.

Після тривалих переговорів, які продовжувалися на протязі останніх років, 18 квітня 2003 року відбулася конференція в Афінах, де було прийнято рішення про вступ до Євросоюзу десяти нових членів, в тому числі і Угорщини. Всі вони стануть повноправними членами ЄС 1 травня 2004 року.

Встановлення в Угорщині демократичного ладу та здобуття Україною незалежності, відкрило можливості для налагодження угорсько – українського міждержавного співробітництва.

Аналіз відносин між Угорщиною і Україною в 90-х рр. ХХ ст. – початку ХХІ ст. дозволяє констатувати, що в цей час ішов процес розвитку двосторонніх відносин в політичній, економічній та культурній сферах. Є всі підстави вірити, що подальший розвиток угорсько – українських відносин буде не менш динамічним, ніж в 90-х рр. Запорукою цього є досягнутий рівень взаєморозуміння, спільні інтереси у розбудові мирної Європи, прагнення країн іти шляхом стабільного партнерства.

Щодо відносин в економічній сфері, є підстави стверджувати, що процес конструктивної співпраці не припинився. Приплив до України угорських капіталів, участь фірм Угорщини в модернізації українських підприємств набувають сьогодні для України вирішального значення. Щодо розвитку культурних зв’язків між Угорською республікою та Україною, то потрібно відмітити, що підписані документи між двома державами про розвиток двосторонніх відносин. Створення різних форм співробітництва, економічна допомога у просуванні реформ, поступове створення умов для більшого зближення – основні принципи угорської політики щодо України.