3. Парламенти з абсолютно обмеженою компетенцією характерні для країн, де реалізована французька конституційна модель. Конституції таких держав встановлюють чіткий та вичерпний перелік питань, з яких парламент має право приймати закони.

У цій класифікації Верховна Рада України може бути віднесена (хоча і досить умовно) до парламентів з абсолютно обмеженою компетенцією. Такий висновок дозволяє зробити аналіз статей 85 та 92 Конституції України, які містять перелік питань, що належать до повноважень Верховної Ради України та визначаються чи встановлюються виключно законами України.

2.1. Функції парламенту України

Верховна Рада України здійснює ряд функцій і має для їх реалізації відповідні повноваження, передбачені Конституцією і законами України. Визначення парламенту як органу законодавчої влади обумовлено насамперед назвою однієї з його функцій (законодавчої функції), яка є пріоритетною (провідною), але далеко не єдиною.

Множинність функцій парламенту не суперечить його природі як органу законодавчої влади. Вона зумовлена тим, що парламент, як і інші органи державної влади, у властивих йому формах бере участь у здійсненні ряду функцій держави, як об'єктних, зумовлених змістом діяльності держави (політичної, економічної, соціальної, культурної, екологічної), так і інших функцій, зокрема «технологічних», владних функцій (законодавчої, установчої тощо). Головними функціями Верховної Ради є:

а) законодавча функція;

б) установча (державотворча, організаційна) функція;

в) функція парламентського контролю.

До парламентських функцій почасти відносяться також бюджетно-фінансова, представницька, функція міжпарламентських зв'язків тощо. Верховна Рада, як правило, здійснює ці функції, але вони не вважаються головними серед її основних функцій.

Пріоритетною функцією Верховної Ради є, природно, її законодавча функція. У загальних рисах вона являє собою передбачений Конституцією напрям діяльності Верховної Ради, який полягає у прийнятті законів, внесенні до них змін, визнанні їх такими, що втратили юридичну силу, скасуванні або у призупиненні їх дії.

Складовою частиною цієї функції є також законопроектна діяльність, внесення законопроектів на розгляд Верховної Ради та їх обговорення, а також видання законів, наукові дослідження, зокрема, з проблем ефективності і розвитку законодавства, наукова експертиза законопроектів тощо.

Тривалий час до законодавчої функції Верховної Ради відносився й ряд інших видів законодавчої діяльності: прийняття Конституції, офіційне тлумачення законів, офіційне їх оприлюднення тощо. Нині прийняття Конституції визнано пріоритетним правом народу. Офіційне тлумачення Конституції та законів України відповідно до ст. 150 Конституції здійснює нині Конституційний Суд України, а підписання законів і їх офіційне
оприлюднення — Президент України (ст. 94).

Пріоритетним напрямом законодавчої функції Верховної Ради є внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII Конституції, та прийняття законів (ст. 85).

З метою забезпечення стабільності Конституції, Верховна Рада протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції (ст. 158).

Основним змістом законодавчої функції Верховної Ради є, звичайно, прийняття законів. Із змісту Конституції випливає, що Верховна Рада може приймати закон з будь-якого питання у межах своїх повноважень, за винятком тих, які вирішуються виключно всеукраїнським референдумом. Разом з тим, Конституцією передбачається коло питань, які регулюються виключно законами України Тацій В.Я., Погорілко В.Ф., Тодика Ю.М., Бурчак Ф.Г., Грошевой Ю.М.. Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. юрид. закладів і фак. / Академія правових наук України; Українська Правнича Фундація / В.Я. Тацій (ред.). — К. : Український центр правничих студій, 1999. — с. 184-185..

Іншою не менш важливою функцією Верховної Ради з числа її головних функцій є установча (державотворча) функція. Пріоритетними напрямами діяльності парламенту щодо здійснення цієї функції є, звичайно, формування або участь у формуванні органів виконавчої і судової влади, а також формування власних парламентських структур: призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб інших органів державної влади, сприяння формуванню органів місцевого самоврядування; вирішення питань, що стосуються інших елементів (атрибутів) механізму держави: територіального устрою, Збройних Сил та інших складових механізму держави.

Таким чином, основними напрямами діяльності Верховної Ради у здійсненні установчої функції є:

а) участь у формуванні органів виконавчої влади;

б) формування органів судової влади;

в) створення парламентських структур;

г) участь у формуванні інших органів державної влади та державних організацій;

ґ) вирішення питань територіального устрою України і забезпечення формування органів місцевого самоврядування.

Пріоритетним напрямом установчої функції парламенту є призначення виборів Президента у строки, передбачені Конституцією. Обрання Президента відповідно до ст. 103 Конституції здійснюється громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Роль парламенту у формуванні органів виконавчої влади за чинною Конституцією істотно змінилася, але він не відсторонений від цього напряму державотворчого процесу. Верховна Рада, зокрема, вирішує питання про надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-міністра, може прийняти резолюцію недовіри Кабінетові Міністрів, яка має наслідком відставку Кабінету Міністрів (ст. 87, 115 Конституції), розглядає і приймає рішення щодо схвалення програми діяльності Кабінету Міністрів; вирішує питання про надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Голови Антимонопольного комітету, Голови Фонду державного майна; Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення.

Але найширші і найвагоміші державотворчі функції і повноваження Верховна Рада України має у формуванні органів судової влади і прокуратури. Вона відповідно до ст. 85 Конституції обирає суддів безстрокове; призначає третину складу Конституційного Суду України, вирішує питання щодо надання згоди на призначення Президентом