Не всі з цих функцій і відповідних повноважень Верховної Ради системно закріплено в Конституції і законах України, але в цілому вони мають нормативно-правове закріплення і насамперед конституційне.

2.2. Повноваження Верховної Ради України

Повноваження Верховної Ради України, тобто її права та обов'язки, згідно зі ст. 85 Конституції України можуть бути класифіковані відповідно до таких сфер.

До сфери державного будівництва належать такі повноваження:

внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції;

призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених ст. 73 цієї Конституції;

визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

прийняття законів.

До сфери економічної і соціальної належать:

затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

розгляд і прийняття рішення щодо схвалення програми діяльності Кабінету Міністрів України;

здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції;

затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням.

У галузі взаємовідносин Верховної Ради України з Президентом України виділяють такі повноваження:

призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;

заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленої ст. 111 Конституції Погорілко В.Ф., Фрицький О.Ф., Городецький О.В., Корнієнко М.І., Кравець Є.Я. Конституційне право України: Підруч. для студ. юридичних спец. вищ. закл. освіти / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка / В.Ф. Погорілко (ред.). — 3.вид. — К. : Наукова думка, 2002. — с. 331-333..

До сфери формування органів держави, призначення чи обрання посадових осіб належать призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених Конституцією.

У галузі обороноздатності України та зовнішньополітичної діяльності виділяють такі повноваження:

затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

надання у встановлений законом строк згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України.

У сфері адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування виділяють:

утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування.

До сфери контрольної діяльності парламенту належать:

здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією;

дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України.

Відповідно до ст. 91 Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією. При цьому ці акти застосовуються при реалізації повноважень, викладених у ст. 85 Конституції України.

На відміну від положень, закріплених у ст. 85 Конституції України, Основний Закон окремо визначає перелік питань, які вирішуються лише законами України.

На підставі ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються Авер'янов В. Б., Бойко В. Ф., Борденюк В. І., Ворсіанов Г. Т., Гринчишин В. А. Коментар до Конституції України / Верховна Рада України; Інститут законодавства / В.Ф. Опришко (ред.). — К., 1996. — с. 240-241.

: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства; права корінних народів і національних меншин; порядок застосування мов; засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки; правовий режим власності; правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; засади регулювання демографічних та міграційних процесів; засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації; організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації