Інформаційне суспільство

ЗМІСТ

ВСТУП

Ми живемо в епоху інформації, про це відомо всім. Тобто, той, хто нею володіє у великій кількості, той має перевагу над своїми конкурентами в бізнесі, політиці, суспільстві. Той, в кінці кінців, має більше прав на “свободу слова”. Цю тезу також можна використати і по відношенню до міждержавних інформаційних відносин. І вже той, хто має монополію на інформацію, той контролює масову свідомість суспільства. Тобто, по суті стає його духовним повелителем.

Сьогодні багато говориться про “інформаційну політику”. Однак навряд чи хто зможе точно дати відповідь, що це таке. Сьогодні владі будь-якої країни працювати в інформаційному просторі надзвичайно складно, коли, зокрема, активізуються зовнішні чинники, які в повному розумінні ведуть інформаційну війну проти діючої державної політики.

Аналіз інформаційної політики та міжнародної інформаційної стратегії Європейського Союзу є досить актуальними для України як держави, яка тримає курс на євроінтеграцію, оскільки це дозволяє визначити взаємодію інформаційно-політичної складової у загальній політиці ЄС.

Слід зазначити, що стрімкий і глобальний розвиток інформаційної сфери, сучасних інформаційних технологій, значною мірою впливає на політичну, економічну, соціокультурну, оборонну та інші складові процесів розвитку суспільства Європейського Союзу, а інформаційні ресурси в сучасних умовах стають системоутворюючим фактором їхньої життєдіяльності.

Ефективність системи державного управління національними та наднаціональними інформаційними ресурсами та їхнім захистом значною мірою визначає, в умовах науково-технічного прогресу та переходу до постіндустріального суспільства, загальний рівень національної безпеки, а будь-які недоліки в структурі й функціонуванні системи державного управління цими процесами призводять до непоправних збитків суспільству й державі.

Інформаційно-комунікаційні технології є одним з найважливіших факторів, котрі впливають на формування суспільства XXI століття. Їх революційний вплив стосується способу життя людей, освіти і роботи. Інформаційні технології стали життєво важливим стимулом розвитку світової економіки, вони дають можливість ефективно і творчо вирішувати економічні і соціальні проблеми. Людство вступило в нову епоху – епоху інформаційного суспільства. Підраховано, що для збільшення матеріального виробництва в два рази необхідне чотирикратне зростання обсягу інформації, що його забезпечує. Ще два десятиліття тому обсяг наукової інформації, необхідної для вирішення технологічних і соціальних проблем, подвоювався кожні сім років, а з 1995 року таке подвоєння відбувається кожні один-два роки.

Теоретичні основи Глобального Інформаційного Суспільства

Інформаційне суспільство Євросоюзу – все ж здебільшого популярний термін європейських декларацій, ніж реальне явище з чітким змістом. Хоча заради справедливості слід зауважити, що й "інформаційний істеблішмент" країн – авторів поняття досі не дійшов згоди ані щодо форми, ані щодо наповнення такого суспільства. Його прихід пророкують більш як чверть сторіччя. Світ навколо нас набуває дедалі більше ознак Інформаційного суспільства. Проте насправді електронне довкілля, Цифрова цивілізація людства, ще "спить". Ми можемо лише передбачати, що ця цивілізація буде прекрасною, коли нарешті стане реальністю. Тож поки – що ми можемо сказати про "сплячу красуню" Інформаційного суспільства? Ми справді чекаємо, коли "прокинеться" потенціал, що його накопичують комп'ютерні мережі світу від часу своєї появи. І ми справді можемо лише здогадуватись і робити більш чи менш вдалі передбачення щодо того, що чекає на Інформаційне суспільство. Так само, як і чого нам очікувати від нього. Теоретики соціології, політології, економіки, культури напророкували щодо його майбутнього чимало.

Але почнемо ми все ж з того, що являє собою, на думку теоретиків і практиків, новий етап розвитку цивілізації. Який, до речі, таки й досі не має остаточного імені. Lifelong Learning Society (Суспільство Дожиттєвого Навчання), Digital Society (Цифрове суспільство), Net-Intellect Society [3] (Суспільство Мережевого Інтелекту), Global Society (Глобальне Суспільство), Information Society (Інформаційне Суспільство), Silicon Society (Кремнієве /Піскове/ Суспільство)...

Найчастіше, після доповіді групи Мартіна Бангеманна (група на чолі з доктором права, віце-президентом Єврокомісії М.Бангеманном, сформована на вимогу Єврокомісії 1993 року, аби дослідити розповсюдження інформаційних технологій та з'ясувати проблеми, що виникають у цьому процесі; 1994 року надала змістовну доповідь, яка й поклала початок європейському Інформаційному суспільству, оскільки дала основні визначення, характеристики й ознаки такого суспільства у Європі), дійсно використовується назва "Інформаційне суспільство", за назвою основного ресурсу – інформації. Але так само вірними є й інші визначення, оскільки ґрунтуються на основних ознаках нової суспільної формації.

Це суспільство справді є і цифровим, і глобальним, воно характеризується і дожиттєвим навчанням, і мережевим інтелектом, і "піщаною" технологією чіпів (це – один з улюблених каламбурів американських фахівців з інформаційних технологій, бо основа мікропроцесорного виробництва справді кремній, або той же пісок з пляжу).. Те, що ми переживаємо, відхід від індустріальної епохи до інформаційної, змушує ставити дуже схожі і сповнені глибокого змісту запитання щодо себе. За подальшої інформатизації у світі зсуви і радикальні зміни відбудуться на всіх цих рівнях суспільства. Коли ж змінюється стільки соціальних, технологічних і культурних параметрів одночасно, тоді виникають не лише зсуви, але й якісні зміни – не лише нове суспільство, але й зачатки абсолютно нової цивілізації.

ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ПОЛІТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Один з приорітетів Євросоюзу полягає в тому, щоб упевнитися, що бізнес утворення Європи, уряди і громадяни продовжують відігравати провідну роль у формуванні й участі в глобальній інформаційній складовій світової політики і економіки.

Щоб досягати цього, використовуються наступні методи:

Стимулювання досліджень розвитку і розгортання новітніх інформаційних структур і технологій зв'язку;

Встановлення і підтримка структури регулювання і стандартів, розроблених(призначених), щоб зробити єдиний підхід у цьому питанні;

Стимулювання розвитку заявлених застосувань і змістовної підтримки ініціатив, що заохочують і дозволяють усім Європейським громадянам користуватися