ЮРИДИЧНІ ПІДСТАВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ Європейського союзу

Політика Європейського Союзу для інформаційного суспільства спирається на наступні головні компоненти політики(поліса):

Політика телезв'язку, чия юридична (законна) підстава функціонування зазначена в Статті 95 (гармонізація внутрішнього ринку), Статті 81 і 82 (конкуренція) також як Статті 47 і 55 (про установи і послуги) телезв'язку Європейського Союзу (ТЄС);

Підтримка технологічному розвиткові у інформаційній сфері і технологіях зв'язку (ICT) базується на статтях 163 до 172 (науково-дослідний) з TEC;

Внесок у створення необхідних умов для конкурентноздатності інформаційного сектору промисловості Співтовариства, у відповідності зі статтею 157 з TЄC.

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ

Два головних компоненти політики та стратегії у сфері інформації ЄС були передовими та стали розвиватись із середини 80-х років ХХ століття:

Науково-дослідні роботи в сфері інформаційної політики та технологій були розпочаті у 1984 відповідно за прийняттям „Програми ESPRIT„ (інформаційна технологія), що швидко модифікувалася в 1986 у відповідності зі спеціалізованими „telematic” (телематичними) програмами застосування у сфері транспорту, охорони здоров'я і дистанційного навчання і „Програма Race” (надсучасні технології телезв'язку);

Уніфікована політика телезв'язку була започаткована у 1987 через Зелену книгу на телезв'язку „liberalisation” - лібералізація. Це переслідувало три головних мети, що зберігають усю їхню законність сьогодні:

- перша, звільнити частки інформаційних ринків від монополії;

- друга, погодження Європейського інформаційного сектору через загальні(звичайні) правила і стандарти;

- третя, суворе застосування правил конкуренції до звільнених ринкових часток, щоб запобігти обумовлені змовою угоди і створення і зловживання домінуючими положеннями(позиціями).

Нова інформація і технології телезв'язку встановлюють підставу для розвитку нових послуг і заявлених застосувань. Що стосується „liberalisation” телезв'язку, це - ключовий момент широкого поширення і сприйняття цих нових послуг і заявлених застосувань. Одним великим приклад взаємодії інформаційного простору в рамках ЄС є цифрові мобільні комунікації. Європейські мобільні комунікації використовують технологію GSM, чия технічна специфікація, розробка і іспити були усвідомлені в структурі науково-дослідних робіт в рамках ЄС. GSM технологія була запущена на початку 90-х років ХХ століття як стандарт для пан-європейських мобільних комунікацій. Це супроводжувалося в 1996 лібералізацією Європейським Союзом мобільного ринку комунікацій. Об'єднаний ефект високоякісного стандарту і вільна конкуренція закінчилися дуже вражаючим результатом. У середині 2001 року було близько 260 мільйонів користувачів GSM-терміналів у ЄС. У результаті його успіху в Європі, GSM був визнаний як міжнародний стандарт, що використовується зараз у 130 країнах.

Вироблення послідовної і всебічної політики в області інформаційного простору суспільства у Європі ввійшло документом під назвою "Зріст, Конкурентноздатність і Зайнятість " у 1994 році слідом за Білою Книгою ЄВРОКомісії виданою у 1993 році. Біла Книга підкреслила важливість інформаційного суспільства як ключа до майбутнього економічного зростання, конкурентноздатності, створення робочих місць і поліпшила якість життя для всіх європейців.

Як продовження до Білої Книги, Група Високого рівня Інформаційному відділу ЄВРОКомісії зробила документ-доповідь "Європа і Глобальне Інформаційне Суспільство".

Повідомлення сформулювало рекомендації про те, як Союз міг би вносити свій вклад у встановлення сприятливої регулюючої, технологічної і соціальної структури для інформаційного суспільства. Цей набір документів був підставою для прийняття, у червні 1994 року, першого інформаційного Плану Дії Суспільства ЄС - "Шлях Європи до Інформаційного Суспільства". Головна мета Плану Дії полягала в тому, щоб прискорити повний лібералізацію послуг телезв'язку й інфраструктур, підсилити і переорієнтувати програми дослідження ICT, і включати новий інформаційний вимір суспільства у всю політичну площину Співтовариства. Переглянута версія Плану Дії була прийнята у 1996 році.

Незважаючи на успіх цієї початкової стадії, що стало зрозумілим у 1999 році, політика суспільної інформації ЄС мала потребу в новому(свіжому) стимулюванні, також як і у новому баченні, щоб відбити новий контекст. Крім того, велика координація політики держав – членів в цій області була необхідна.

Це була нова стратегія, яку прийняли, у грудні 1999 року, зв'язок, що не має кордонів "eEurope - інформаційне суспільство спільноти". E – Європа як ініціатива була запропонована Європейською Радою, що, у березні 2000 року, встановила нову стратегічну мету для Союзу протягом наступного десятиріччя - щоб стати найбільш конкурентноздатною і динамічною економікою на основі інформаційних знань у світі. Щоб досягати цієї мети, Європейська Рада попросила, щоб Комісія розробила Інформаційний План (Е-План) Дій Європи, який і був прийнятий у червні 2000 році на зустрічі на вищому рівні. E - План Дій 2002 року Європи ідентифікує ряд ключових цілей, що повинні бути досягнуті Державами - членами до кінця 2002 року. Виконання плану дій спирається на еталонне тестування національного прогресу країн у переслідуванні інформаційної мети Європи. У червні 2002 року Європейська Рада в Севільї схвалила інформаційний план дій на 2005 рік для Європи.

ВИКОНАННЯ ПОЛІТИКИ

Інтернет - ключовий провідник інформаційного суспільства. З цієї причини, Євро Комісія розробила стратегію заохочувати і збільшити використання інформаційного каналу з трьома головними цілями:

бути доступним кожному громадянинові, кожному будинку, школі, бізнесові й адміністрації, роблячи доступ в Інтернет, швидше, більш дешево і більш безпечно;

створювати цифрову грамотну і підприємницьку Європу через Інтернет;

будувати соціально утримуюче інформаційне суспільство усіх.

Нове заявлене застосування і більша кількість обов'язків повинні гарантувати, що інформаційне суспільство приносить користь усім. Комісія керує програмами, що максимізують доступ до Інтернету; які стимулюють розвиток високоякісного змісту, що поважає багату лінгвістичну і культурну спадщину Європи; і який дозволяє Європейському бізнесові відігравати ведучу роль у тривалому розвитку Інтернет-технологій.

Інша важлива частина Інформаційної стратегії Євросоюзу повинна заохотити розвиток нових технологій і їх застосувань, що приносять користь громадянинові;