У послугах суспільного сектора послідовність повинна бути збільшена між мережами комунальних обслуговувань держав - членів, щоб гарантувати зв'язок між усіма рівнями державної служби на всій території Європейського Союзу. Усі рівні державної служби і місцевий, і регіональний, і національний або Європейський, повинні полегшити суспільний доступ до суспільної інформації за допомогою нових застосувань.

Культурна розмаїтість: велика культурна спадщина Європи може пропонувати головні потенційні переваги в економічних заходах. Її оптимальна експлуатація буде в значній мірі залежати від розвитку послідовної регулюючої структури для нових виробів, послуг і змісту. Європейський Союз також визнає зростаючу важливість аудіовізуальної промисловості і розпочав безліч ініціатив, які відбито в ЗМІ і різних програмах.

висновок

Найбільший пріоритет інформаційної політики Євросоюзу базується на зустрічі глобального виклику. Збільшення глобалізації зобов'язує Європейський Союз розробляти і визначати глобальні правила в інформаційній політиці. Це - те, чому Європейська Комісія надає велике значення для досягнення успішного результату переговорів у межах Світової Торгівельної Організації. Що стосується співробітництва з нашими сусідами, Європейський Союз також переносить специфічну відповідальність в об'єднанні її сусідів з Центральної і Східної Європи (CEEC), Співдружність націй Незалежних держав (СНД) і Середземномор'я. У відношенні країн, що розвиваються також проводяться окремі заходи. Конференція по Інформаційному Суспільству і Розвитку(ISAD), запланована, проведена і підтримана у Південній Африці в травні 1996 року, була важливим кроком до кращої інтеграції країн, що розвиваються, у глобальне Інформаційне Суспільство.

Щоб зустріти та прийняти нові виклики глобалізації Євросоюз пропонує ідентифікувати області телезв'язку і нових електронних послуг, особливо електронної торгівлі, що вимагає підсилення міжнародної координації для просування розвитку світового інформаційного суспільства, також веде пошуки більш широких угод на міжнародному рівні (можливо у формі міжнародного чартеру) про те, як перейти до створення електронного ринку без кордонів при повазі суспільних інтересів.

Діалогова світова економіка вимагає відповідної структури, що охоплювала б технічні, комерційні і юридичні(законні) аспекти. Однак, немає ніякої потреби в детальному, погоджені правил в усіх аспектах.

ЛІТЕРАТУРА

Бачило И. Л. Потенциал законодательства в процессах становления информационного общества - 2001;

Дрожжинов В., Широков Ф. Европейский путь построения информационного общества // ;

Джонстон П., руководитель подразделения “B” XIII Директората Европейской Комиссии. Международный симпозиум “Глобальное Информационное Общество: Деятели и Жертвы”. Технологические аспекты развития глобального Информационного Общества

Программа ЕС “Технологии Информационного общества”. – Институт операционных систем, 1998;

Тапскотт, Дон. Электронно-цифровое общество. – К., 1999;

Тоффлер Э., Тоффлер Х. Создание новой цивилизации. Политика третьей волны. За: Alvin and Heidi Toffler. Creating a New Civilization. The Politics of the Third Wave. – Atlanta, 1995

Машлыкин В. Г. Европейское информационное пространство. – М., 1999.

Нижник Н.Р., Леліков Г.І. Інформаційні технології в структурах державної служби // Інформаційні технології та захист інформації. Збірник наукових праць. – Запоріжжя, 1998. – С.97.

Recommendations to the European Council. Europe and the global information society // http://www.ispo.cec.be/infosoc