оцінку результатам формування та досвіду впровадження конкурентної політики в Україні, важливо констатувати незаперечні позитивні зрушення у цій сфері. На теперішній час в Україні діє сучасне законодавство з питань конкуренції, яке є достатньо гармонізованим з конкуренційним законодавством ЄС. За останні роки у суспільній свідомості відбулося нове розуміння місця та значення конкуренції та конкурентної політики держави у системі економічних перетворень в Україні, їхньої реальної ваги та можливостей. На сьогодні в Україні немає впливових політичних та суспільних сил, які заперечували б необхідність і користь економічної конкуренції як такої. Разом із тим, все більш наполегливими стають вимоги загалу, окремих суспільних груп щодо вирішення за рахунок застосування конкурентних механізмів тих чи інших конкретних суспільно-економічних проблем. При цьому основним завданням є не просто досягнення формально конкурентної структури ринків, а створення ефективного конкурентного середовища, здатного забезпечити сталий розвиток соціально орієнтованої ринкової економіки.
Співпраця з Європейським Союзом стала поштовхом для розробки та подальшого впровадження у 2002-2003 роках проекту програми TACIS "Законодавчі та інституційні засади захисту конкуренції", завданням якого є:
надання допомоги у забезпеченні відповідності конкурентного законодавства України вимогам ЄС і світовим стандартам шляхом удосконалення чинного конкурентного законодавства, створення дієздатних механізмів його впровадження і сприяння у розробці законодавства з питань державної допомоги;
інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України на основі сучасних інформаційних технологій, програмних та технічних засобів;
підвищення професійного рівня персоналу органів державної влади, що відповідають за здійснення конкурентної політики;
поширення інформації серед органів державної влади і управління та популяризація серед підприємців та споживачів відомостей про конкурентне законодавство, конкурентну політику, правила чесної конкуренції.
Проект розрахований на 36 місяців та передбачає перебування в Україні експертів ЄК на довготривалий та короткотривалий термін з метою виконання вищевказаних завдань. Початок реалізації проекту запланована на початок другого півріччя поточного року. На теперішній час триває тендерна процедура.
Розділ ІІІ. Перспективи розвитку відносин україни та ЄС.
Менше ніж за рік завершиться ни-нішня, найбільша в історії Європейського Союзу фаза розширення. До складу ЄС входитимуть 25 держав-членів із насе-ленням 450 млн. чол. та ВВП біля 10 три-льйонів євро. Це безумовно, зміцнить вплив ЄС на міжнародній арені.
Нинішнє розширення є унікальним не лише через кількість країн, що стануть членами ЄС, але й глибини перетворень, насамперед інституційних, у самому Європейському Союзі Олександр Чалий. Стан та перспективи співробітництва між Україною та ЄС //Аналітичний щоквартальник “Співпраця ЄС та України, № 4, 2003, С. 33-40
.
Розширення ЄС висуває на порядок денний як перед Україною, так і перед її європейськими партнерами завдання по-шуку нової, більш ефективної форми від-носин.
Для України визначення формату майбутніх відносин з розширеним ЄС є питанням стратегічного значення, продик-тованим цивілізаційним вибором.
Знаковою подією у контексті реалі-зації євроінтеграційних прагнень України стала участь офіційної делегації на чолі з Президентом України Л.Д. Кучмою в Європейській Конференції, яка відбулася 17 квітня 2003 року в Афінах. Повноправ-на участь України у цьому європейському форумі підтвердила органічну приналеж-ність нашої держави до загальноєвро-пейських інтеграційних процесів.
Важливою подією у відносинах Україна - ЄС стала підготовка Спільної доповіді щодо виконання Угоди про партнерство та співробітництво. Вона бу-ла схвалена під час засідання Ради з пи- тань співробітництва Україна - ЄС у Брюсселі 18 березня 2003 року. Цей до-кумент є основою для рішень стосовно подальшого розвитку відносин між Украї-ною та ЄС.
Позиція України полягає у тому, що на сучасному етапі укладення угоди про асоціацію європейського типу може адек-ватно відповідати євроінтеграційному покликанню нашої держави.
Враховуючи нинішній стан розвитку України та ситуацію у самому ЄС, опти-мальним, реалістичним і таким, що відпо-відало б інтересам обох сторін, могло б стати:
- підтвердження відкритості ЄС для України у разі досягнення нею від-повідності політичним і економіч-ним критеріям членства;
укладення з Україною європейської угоди на кшталт угод, які були укла-дені з більшістю держав Централь-но-східної Європи;
запровадження для України нових форм допомоги, які б готували її до набуття статусу держави-кандидата.
У цьому контексті важливе значення матимуть ухвалення, а головне, прак-тична реалізація Європейським Союзом концепції "Ширша Європа - сусідство".
Українська сторона неодноразово відзначала позитивні елементи оприлюд-неної у березні 2003 року Комунікації Європейської Комісії "Ширша Європа -сусідство: нові рамки відносин з нашими східними та південними сусідами", зокре- ма щодо поєднання комплексного І індивідуального підходів до розвитку від-носин розширеного ЄС з сусідніми дер-жавами, асиметричного відкриття ринків, створення зони вільної торгівлі, поширен-ня на сусідні держави всіх чотирьох свобод (свободи пересування осіб, капіта-лів, послуг та робочої сили). Незважаючи на те, що Комунікація Європейської Комісії "Ширша Європа - сусідство" є певним кроком уперед у виробленні ЄС консолідованої позиції щодо розвитку відносин з прилеглими державами, у т.ч. й з Україною, вона не дає відповіді на основне питання - про європейські перспективи нашої держави. Україну не може влаштувати передбачена у Кому-нікації ЄК перспектива укладення з ЄС сусідської угоди.
Крім того, останнім часом спос-терігаються спроби нівелювати конкретні положення та пропозиції, покладені в основу цього документа. Йдеться, зокре-ма, про схвалені на саміті ЄС у Салоніках (19-20 червня 2003 р.) Висновки Європей-ської Ради "Ширша Європа - нове сусідство".
Хоча у цьому документі і збереглася низка положень, які відповідають інте-ресам України, у цілому він є певним кроком назад порівняно з Комунікацією Європейської Комісії. У тексті Висновків відсутні такі позитивні елементи Комуні-кації ЄК, як підтримка євроінтеграційних зусиль держав-сусідів та надання їм необхідної допомоги на ці цілі, доступ до внутрішнього ринку