Законодавча база щодо створення ЗВТ має стати складовою майбутньої угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Іншим варіантом може бути розробка та укладення спеціальної угоди про ЗВТ.

У середньостроковій перспективі важливим етапом економічної інтеграції України до ЄС має стати Митний союз, який усуне митні, правові та технічні ба-р'єри у торгівлі з Європейським Союзом.

Кінцевою метою цього процесу буде забезпечення для України вільного пере-суванням осіб, товарів, послуг та робочої сили (чотирьох свобод) в рамках єдиного ринку ЄС. Запровадження спільних пра-вил та стандартів є життєво важливим для забезпечення рівноправного доступу до ринків, а також створення стабільного середовища для економічної діяльності.

Головною метою просування внут-рішніх економічних реформ і успішного втілення вищезгаданих кроків економіч-ної інтеграції є досягнення Копенгаген-ських економічних критеріїв, що, таким чином, створить необхідні економічні пе-редумови для повноправного членства України в ЄС.

Географічне розташування та уні-кальна мережа нафто- і газопроводів, а також енергомереж, якими володіє Украї-на, роблять її одним з найважливіших транзитних вузлів в європейському енер-гетичному просторі, що має для Євросоюзу стратегічне значення.

Невипадково, що перший документ, підготовлений на розвиток Комунікації "Ширша Європа - сусідство" стосував-ся саме розвитку енергетичної політики розширеного Євросоюзу. У цьому доку-менті Європейський Союз чітко висловив-ся на користь реалізації спільної енерге-тичної політики в рамках "Ширшої Європи".

Україна розглядає співпрацю з ЄС в енергетичній сфері як один з ключових елементів реалізації стратегічного парт-нерства, важливу складову забезпечення енергетичної безпеки усієї Європи. Спів-робітництво Україна - ЄС в енергетичній сфері здійснюється по всіх напрямках цього спектру, хоча його глибина та інтенсивність є різними.

Важливе значення надає Європей-ський Союз співробітництву з Україною у галузі транзиту енергоносіїв. Це знайшло своє відображення у низці документів ЄС, зокрема "Зеленій книзі щодо безпеки енергопостачання", Спільній стратегії ЄС щодо України (пункт 37), а також Спільній заяві Копенгагенського саміту Україна - ЄС (04.07.02).

Забезпечення ефективного функціо-нування українських транзитних мереж неможливе без їхньої інтеграції до за-гальноєвропейських на основі стандартів та норм Євросоюзу.

Важливим елементом цієї співпраці є проект Євро-Азіатського нафтотранс-портного коридору (ЄАНТК). Для Украї-ни ЄАНТК є не лише дієвим засобом диверсифікації постачання нафти, але й важливим чинником її європейської ін-теграції. Водночас він створює важливий шлях постачання високоякісної каспій-ської нафти до розширеного Євросоюзу. Таким чином, реалізація цього проекту є добрим прикладом поєднання інтересів України та ЄС у контексті забезпечення їхньої енергетичної безпеки. Про загальноєвропейське значення цього проекту йде мова у Спільній де-кларації України, Польщі та Європей-ської Комісії, схваленій за результатами Енергетичної конференції щодо просу-вання проекту нафтопроводу Одеса-Бро-ди-Гданьск, що відбулася 27 травня 2003 року у Брюсселі. Під час Конференції ЄК оголосила про намір виділити 2 млн. євро на підтримку проекту, зокрема, діяльність спільної робочої групи, яка має підготувати технічне обгрунтування для продовження будівництва нафто-проводу від українського міста Броди до польського Полоцька і далі до Гданська.

Не менш важливою є співпраця у сфері забезпечення ефективного та без-печного транзиту газу для споживачів з ЄС. Українська сторона виходить з необ-хідності належного врахування інтересів виробників, транзитерів та споживачів у процесі створення Консорціуму з управ-ління та розвитку газотранспортної сис-теми України.

Найближчим часом планується роз-почати третю фазу реалізації Програми ІНОГЕЙТ, її результатом буде визначен-ня правових, економічних та технічних умов оптимізації функціонування цієї програми.

Під час спільного засідання Підко-мітету №3 у січні 2002 року у Києві було досягнуто домовленості про ство-рення спільних робочих груп з енерге-тичних стратегій (енергетичної політики) та вивчення оптимальних варіантів реформування газотранспортної системи України. Сьогодні ці групи наполегливо працюють над створенням ефективних механізмів розвитку співпраці на окремих напрямках в енергетичній сфері.

Варто також згадати про співробіт-ництво у галузях ядерної безпеки, понов-лювальних джерел енергії та підвищення безпеки вугільних шахт. Європейський Союз уже надав Україні допомогу на здійснення заходів з підвищення безпеки на АЕС України на суму більшу, як 110 млн. євро.

Значну допомогу ЄС надає Україні у подоланні наслідків Чорнобильської ка-тастрофи, в тому числі виведення ЧАЕС з експлуатації, реалізації Плану дій на об'єкті "Укриття" та ліквідації паливного дефіциту, що виник у результаті закриття ЧАЕС.

Як транзитна держава, Україна на-дає особливої ваги співпраці з ЄС у транспортній сфері. Територією України проходять чотири з дев'яти міжнарод-них транспортних коридори, які увійшли до мережі загальноєвропейських (Крит-ських), та два з п'яти євразійських транс-портних коридори - ТРАСЕКА та Північ-Південь. Важко переоцінити значення цих транспортних артерій як для Євро-пейського Союзу, так і для України. Ефективне використання Україною сво-го транзитного потенціалу означає не лише значне збільшення надходжень до державного бюджету, але й розвиток відповідних галузей вітчизняної промис-ловості. У зв'язку з цим на порядку ден-ному стоїть питання розбудови транс-портної інфраструктури України у від-повідності до стандартів ЄС. Вже сьогодні робляться певні кроки в цьому напрямку. У жовтні 2003 року у Києві відбудеться міжнародна конференція з питань гармонізації стандартів у сфері залізничних перевезень на євразій-ському просторі, її результати матимуть важливе значення для підвищення конку-рентоздатності українського залізнич-ного транспорту на європейському ринку транспортних послуг.

Вкрай важливою є підтримка з боку ЄС у питанні залучення ресурсів євро-пейських фінансових інституцій, зокрема кредитів Європейського Інвестиційного Банку, для реалізації проектів у галузі транспорту на території України. Кро-ком уперед у цій сфері є принципова згода ЄС поширити застосування мето- дології ТІНА для оцінки транспортної інфраструктури України.

Особливого значення набуває питан-ня безпеки транспортного руху, зокрема авіаційного та морського.