торгівлі з ЄС на основі Генералізованої Схеми Пре-ференцій ЄС та укладення преференцій-них угод щодо торгівлі товарами та послугами.
Законодавча база щодо створення ЗВТ має стати складовою майбутньої угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Іншим варіантом може бути розробка та укладення спеціальної угоди про ЗВТ.
У середньостроковій перспективі важливим етапом економічної інтеграції України до ЄС має стати Митний союз, який усуне митні, правові та технічні ба-р'єри у торгівлі з Європейським Союзом.
Кінцевою метою цього процесу буде забезпечення для України вільного пере-суванням осіб, товарів, послуг та робочої сили (чотирьох свобод) в рамках єдиного ринку ЄС. Запровадження спільних пра-вил та стандартів є життєво важливим для забезпечення рівноправного доступу до ринків, а також створення стабільного середовища для економічної діяльності.
Головною метою просування внут-рішніх економічних реформ і успішного втілення вищезгаданих кроків економіч-ної інтеграції є досягнення Копенгаген-ських економічних критеріїв, що, таким чином, створить необхідні економічні пе-редумови для повноправного членства України в ЄС.
Географічне розташування та уні-кальна мережа нафто- і газопроводів, а також енергомереж, якими володіє Украї-на, роблять її одним з найважливіших транзитних вузлів в європейському енер-гетичному просторі, що має для Євросоюзу стратегічне значення.
Невипадково, що перший документ, підготовлений на розвиток Комунікації "Ширша Європа - сусідство" стосував-ся саме розвитку енергетичної політики розширеного Євросоюзу. У цьому доку-менті Європейський Союз чітко висловив-ся на користь реалізації спільної енерге-тичної політики в рамках "Ширшої Європи".
Україна розглядає співпрацю з ЄС в енергетичній сфері як один з ключових елементів реалізації стратегічного парт-нерства, важливу складову забезпечення енергетичної безпеки усієї Європи. Спів-робітництво Україна - ЄС в енергетичній сфері здійснюється по всіх напрямках цього спектру, хоча його глибина та інтенсивність є різними.
Важливе значення надає Європей-ський Союз співробітництву з Україною у галузі транзиту енергоносіїв. Це знайшло своє відображення у низці документів ЄС, зокрема "Зеленій книзі щодо безпеки енергопостачання", Спільній стратегії ЄС щодо України (пункт 37), а також Спільній заяві Копенгагенського саміту Україна - ЄС (04.07.02).
Забезпечення ефективного функціо-нування українських транзитних мереж неможливе без їхньої інтеграції до за-гальноєвропейських на основі стандартів та норм Євросоюзу.
Важливим елементом цієї співпраці є проект Євро-Азіатського нафтотранс-портного коридору (ЄАНТК). Для Украї-ни ЄАНТК є не лише дієвим засобом диверсифікації постачання нафти, але й важливим чинником її європейської ін-теграції. Водночас він створює важливий шлях постачання високоякісної каспій-ської нафти до розширеного Євросоюзу. Таким чином, реалізація цього проекту є добрим прикладом поєднання інтересів України та ЄС у контексті забезпечення їхньої енергетичної безпеки. Про загальноєвропейське значення цього проекту йде мова у Спільній де-кларації України, Польщі та Європей-ської Комісії, схваленій за результатами Енергетичної конференції щодо просу-вання проекту нафтопроводу Одеса-Бро-ди-Гданьск, що відбулася 27 травня 2003 року у Брюсселі. Під час Конференції ЄК оголосила про намір виділити 2 млн. євро на підтримку проекту, зокрема, діяльність спільної робочої групи, яка має підготувати технічне обгрунтування для продовження будівництва нафто-проводу від українського міста Броди до польського Полоцька і далі до Гданська.
Не менш важливою є співпраця у сфері забезпечення ефективного та без-печного транзиту газу для споживачів з ЄС. Українська сторона виходить з необ-хідності належного врахування інтересів виробників, транзитерів та споживачів у процесі створення Консорціуму з управ-ління та розвитку газотранспортної сис-теми України.
Найближчим часом планується роз-почати третю фазу реалізації Програми ІНОГЕЙТ, її результатом буде визначен-ня правових, економічних та технічних умов оптимізації функціонування цієї програми.
Під час спільного засідання Підко-мітету №3 у січні 2002 року у Києві було досягнуто домовленості про ство-рення спільних робочих груп з енерге-тичних стратегій (енергетичної політики) та вивчення оптимальних варіантів реформування газотранспортної системи України. Сьогодні ці групи наполегливо працюють над створенням ефективних механізмів розвитку співпраці на окремих напрямках в енергетичній сфері.
Варто також згадати про співробіт-ництво у галузях ядерної безпеки, понов-лювальних джерел енергії та підвищення безпеки вугільних шахт. Європейський Союз уже надав Україні допомогу на здійснення заходів з підвищення безпеки на АЕС України на суму більшу, як 110 млн. євро.
Значну допомогу ЄС надає Україні у подоланні наслідків Чорнобильської ка-тастрофи, в тому числі виведення ЧАЕС з експлуатації, реалізації Плану дій на об'єкті "Укриття" та ліквідації паливного дефіциту, що виник у результаті закриття ЧАЕС.
Як транзитна держава, Україна на-дає особливої ваги співпраці з ЄС у транспортній сфері. Територією України проходять чотири з дев'яти міжнарод-них транспортних коридори, які увійшли до мережі загальноєвропейських (Крит-ських), та два з п'яти євразійських транс-портних коридори - ТРАСЕКА та Північ-Південь. Важко переоцінити значення цих транспортних артерій як для Євро-пейського Союзу, так і для України. Ефективне використання Україною сво-го транзитного потенціалу означає не лише значне збільшення надходжень до державного бюджету, але й розвиток відповідних галузей вітчизняної промис-ловості. У зв'язку з цим на порядку ден-ному стоїть питання розбудови транс-портної інфраструктури України у від-повідності до стандартів ЄС. Вже сьогодні робляться певні кроки в цьому напрямку. У жовтні 2003 року у Києві відбудеться міжнародна конференція з питань гармонізації стандартів у сфері залізничних перевезень на євразій-ському просторі, її результати матимуть важливе значення для підвищення конку-рентоздатності українського залізнич-ного транспорту на європейському ринку транспортних послуг.
Вкрай важливою є підтримка з боку ЄС у питанні залучення ресурсів євро-пейських фінансових інституцій, зокрема кредитів Європейського Інвестиційного Банку, для реалізації проектів у галузі транспорту на території України. Кро-ком уперед у цій сфері є принципова згода ЄС поширити застосування мето- дології ТІНА для оцінки транспортної інфраструктури України.
Особливого значення набуває питан-ня безпеки транспортного руху, зокрема авіаційного та морського.