Міжнародна економічна інтеграція розглядається (особливо в її західноєвропейському варіанті) як трьохрівнева модель. На мікрорівні, тобто на корпоративному рівні, коли окремі компанії вступають у прямі господарські зв'язки, розгортають інтеграційні процеси.

На міждержавному рівні, коли цілеспрямована діяльність держави (колективн або однобічна) сприяє інтеграційним процесам переплетення праці й капіталу в межах тієї або іншої групи країн, забезпечує функціонування особливих інтеграційних інструментів.

Рис.1.1. Еволюція регіональної інтеграції в напрямку до глобалізації

Національний рівень, на якому країни-учасниці добровільно передають ряд політико-економічних функцій.

Однак на сьогодні все більшої актуальності набуває транскордонне співробітництво, як особливий вид регіональної інтеграції.

Особливого розвитку транскордонне співробітництво набуло в Європі. Поняття транскордонного співробітництва, як зазначає Максименко С., відбиває зміни, що відбулися протягом останніх десятиріч і продовжують відбуватися нині в поглядах політиків різних рангів, науковців і звичайних громадян на функції державних кордонів та роль місцевих громад у налагодженні тісної співпраці між ними по обидва боки кордону . Регіональна політика в країнах Європи. Уроки для України / Київ. центр Ін-ту Схід-Захід / Ред.: С. Максименко. — К.: Логос, 2000. — 170 с. – С.138.

Розвиток транскордонного співробітництва тісно пов’язаний з інтеграційними процесами і з взятим, за словами Чижевського К. курсом Європи на стирання кордонів Czyzewski K. The idea of Border in the European Tradition // Regional Contact. – 1995. -№ - 10. Р. 120 (120-128).. Суттєвою ознакою транскордонного співробутництва є те, що воно охоплює не лише громади і органи влади регіоналньного рівня, а й як підкреслює Максименко С. – місцевого, адже існує чимало прикладів коли суб’єктами транскордонного співробітництва виступають муніципалітети, міста, селища. Регіональна політика в країнах Європи. Уроки для України / Київ. центр Ін-ту Схід-Захід / Ред.: С. Максименко. — К.: Логос, 2000. — 170 с. – С.143.

В самому простому випадку транскордонне співробітництво є неформальним, характеризується відсутністю взаємних фінансових зобов’язань. Можливо і укладання певних угод між місцевими владами або громадами для розв’язання спільних задачч або проблем, але головною рисою такої найпростішої форми транскордонного співробітництва, є відсутність інституціоналізації Регіональна політика в країнах Європи. Уроки для України / Київ. центр Ін-ту Схід-Захід / Ред.: С. Максименко. — К.: Логос, 2000. — 170 с. – С.144., тобто воно проходить без створення спеціальних транскордонних структур, а просто має в своїй основі спільніть певних інтересів двох або кількох сторін.

Більш організованою, інституціональною формою траскордонного співробітництва являються міжрегіональні асоціації. Така форма транскордонного співробітництва має значно ширші межі і більш загальний характер. Так Асоціація європейських прикордонних регіонів, утворена в 1971 р., виконує подвійну роль: являється радником Ради Європи, Європарламенту та Європейської комісії із питань, пов’язаних з проблемами розвитку прикордонних регіонів, і безпосередньо сприяє розвитку регіонів транскордонного співробітництва.

Ще одна міжрегіональна асоціація, історію розвитку та причини невдач роботи якої детально висвітлює Зотті Дж., робоча співдружність Альп-Адріа, фактично була першою спробою організації інституціональної співпраці регіонів Західної, Центральної та Східної Європи. Zotti D. G. Problems and Prospects of Transfortier Co-operation. Alpa-Adria and Euro-Region “Istria” // Regional Contact. - 1995. – N10. P.-137-142.

Починаючи з початку 60-х років в Європі розвиваються і такі спеціальні економічні утворення як Єврорегіони, які, на сьогоднішній момент є найбільш організованою формою транскордонного співробітництва. Першим таким транскордонним утворенням став єврорегіон “Регіо-Базеленіс” Петренко З. Прикордонні регіони як нова форма міжнародної інтеграції // Економіка України. – 200 С.66. і з того часу дана форма транскордонного співробітництва стає все більш популярною.

Транскордонне співробітництво здійснює еволюційний шлях від неформального співробітництва, не обтяженого фінансовими зобов’язаннями до найвищої на сьогоднішній день організаційної форми – єврорегіонів Регіональна політика в країнах Європи. Уроки для України / Київ. центр Ін-ту Схід-Захід / Ред.: С. Максименко. — К.: Логос, 2000. — 170 с. (143-147). Найвищим етапом розвитку транскордонного співробітництва вважає Єврорегіони Зотті Дж., який вказує, що майбутнє саме за цими структурами . Zotti D. G. Problems and Prospects of Transfortier Co-operation. Alpa-Adria and Euro-Region “Istria” // Regional Contact. - 1995. – N10. P.-137-142.

Хоча Клімчук Б. П., Луцишин П. В., Луцишин Н. П., Федонюк С. В., Мікула Н. вірно вказують, що на даний момент найбільш розвинуті і численні регіони транскордонного співробітництва в Європі сформувалися у напрямку північ-південь по лінії державних кордонів між Німеччиною, Нідерландами, Бельгією, Люксембургом, Францією та Італією Клімчук Б. П., Луцишин П. В., Луцишин Н. П., Федонюк С. В. Єврорегіон "Буг": зовнішньоекономічна діяльність Волинського суспільно- територіального комплексу / Б. П. Клімчук (ред.), П. В. Луцишин (ред.). — Луцьк : РВВ Волинського держ. ун-ту, 1998. — 204с. , з розпадом соціалістичного табору помітні і нові тенденції. На сьогодні можна говорити про формування ще як мінімум ще двох осей транскордонного співробітництва в Європі: Балтійсько-Адріатичної та Балтійсько-Чорноморської.

Формування першої відбувається в рамках транскордонного співробітництва між регіонами Західноєвропейських країн (Німеччина, Австрія та Італія) з однієї сторони та регіонами постсоціалістичних країн (Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини та Словенії) з іншої.

Формування другої безпосередньо зачіпає Україну, так як проходитиме по кордонах Польщі, Литви, Румунії, Болгарії, України, Білорусі, Словаччини та Угорщини.

На мікрорівні інтеграція відбувається в