У цих нормативно-правових актах сформульовано такі головні принципи виборчого права:

загального, рівного і прямого виборчого права за таємного голосування;

вільного й рівноправного висування канди-датів у депутати;

гласності й відкритості;

рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні ви-борчої кампанії;

неупередженості до кандидатів з бо-ку державних органів, установ та організацій, орга-нів місцевого самоврядування; свободи агітації.

Детально значення кожного принципу розкрито в останньому розділі даної роботи.

3. Система правових актів у виборах і референдумі

Як вже було зазначено в попередньому розділі роботи, основними правовими актами у виборах і референдумі є Конституція України[1], Закони України: "Про вибори народних депутатів України"[2], "Про вибори Президента України"[3], "Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних та міських голів"[4], "Про всеукраїнський та місцеві рефе-рендуми"[5].

Законодавство про референдуми.

В статті 2 Закону "Про всеукраїнський та місцеві рефе-рендуми" зазначено, що порядок підготовки і проведення всеукраїнського та місцевих референдумів регулюється Конституцією України, цим Законом, а також іншими законодавчими актами України.

Порядок підготовки і проведення республіканського і місцевих референдумів у Республіці Крим з питань, віднесених до її відання, регулюються цим Законом і законодавством Республіки Крим

Вибори Президента.

Відповідно до статті 1 Закону „Про вибори Президента України"[3] Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Виборчий процес здійснюється на засадах:

багатопартійності, вільного і рівноправного висування кандидатів у Президенти України; гласності і відкритості, свободи агітації;

рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії; неупередженості до кандидатів з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.

Участь громадян України у виборах Президента України є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах.

Вибори Президента України є загальними: право обирати мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.

Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день проведення виборів досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Одна й та сама особа не може бути Президентом України більш як два строки підряд.

Організацію і проведення виборів Президента України здійснюють виборчі комісії, які утворюються і діють у порядку, визначеному законами України.

Організація і проведення виборів Президента України регулюються Конституцією України, Законом Про вибори Президента України", Законом України "Про Центральну виборчу комісію" та іншими законами України.

Вибори народних депутатів України.

В статті 1 Закону „Про вибори народних депутатів України" зазначено, що народні депутати України (далі - депутати) обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Кількісний склад Верховної Ради України визначається Конституцією України (450 чол).

Вибори депутатів здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою:

1) 225 депутатів обираються за пропорційною системою у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі (далі - багатомандатний округ) за виборчими списками кандидатів у депутати (далі - виборчі списки) від політичних партій, виборчих блоків політичних партій (далі - партії (блоки);

2) 225 депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах (далі - одномандатні округи).

Участь громадян України у виборах депутатів є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах.

Право голосу на виборах депутатів (право обирати депутатів) мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.

Громадяни України, які мають право голосу, можуть брати участь у роботі виборчих комісій як їх члени, а також у проведенні передвиборної агітації, здійсненні спостереження за проведенням виборів депутатів та інших заходах у порядку, визначеному цим та іншими законами України.

Вибори депутатів є рівними: громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах.

Кожний виборець на виборах депутатів має один голос у багатомандатному окрузі та один голос - в одномандатному окрузі. Виборець може використати свій голос тільки на одній виборчій дільниці.

Вибори депутатів є прямими. Громадяни України безпосередньо обирають депутатів шляхом голосування за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії (блоку), та за кандидатів у депутати в одномандатних округах.

Відповідно до статті 9 Закону „Про вибори народних депутатів України" право висування кандидатів у депутати належить громадянам України, які досягли вісімнадцяти років і мають право голосу. Це право реалізується ними через партії (блоки) або шляхом самовисування у порядку, встановленому цим Законом.

Цікавим є , внесений народними депутатами Ю. Ключковським, І. Плющем, Г. Пономаренком, М. Рудьковським, М. Папієвим від 19.11.2002 р. N 1017-7. Але спочатку розглянемо історію цього питання.

(далі - Закон) був прийнятий Верховною Радою 18 жовтня 2001 року. За час його чинності до Закону були внесені дві зміни.

Протягом січня - жовтня 2001 року народні депутати приймали кілька варіантів Закону. Однак всі варіанти, де йшлося про чисто пропорційну виборчу систему або про домінування цієї системи (обрання за партійними списками більше половини парламенту) не знаходили підтримки у Президента, який накладав вето на такі варіанти.

В решті-решт Закон було прийнято в редакції, яка передбачає змішану мажоритарно-пропорційну виборчу систему з рівною кількістю депутатів, які обираються по партійних списках