житловим кварталам у містах Алексінац (5 квітня), Приштіна (9 квітня), Сурдулица (27 квітня, 31 травня), Софії (28 квітня), Ніш (7 травня), Крушевац (30 травня), Нови-Пазар (31 травня) і іншим об'єктам.
Систематичні провали і прорахунки в роботі прес-служби НАТО привели до того, що в ході другого етапу операції в штаб-квартирі блоку в Брюселі відбулася серйозна реорганізація інформаційно-пропагандистського апарату НАТО. Апарат прес-служби був посилений досвідченими фахівцями в області "паблік рілейшнз", у тому числі організаторами передвиборних кампаній у США і Великобританії.
Для відновлення втраченої в інформаційному протиборстві переваги НАТО почало цілий ряд рішучих заходів.
По-перше, ряд провідних світових радіостанцій ("Голос Америки", "Німецька хвиля", Бі-Бі-Сі й ін.) значно збільшили інтенсивність радіомовлення в Укв-діапазоні на країни Балканського регіону на албанському, сербохорватській і македонській мовах. При цьому радіостанції використовували американські передавачі, що у терміновому порядку були встановлені на кордонах із Сербією. Передачі інформаційно-психологічної спрямованості через межі повітряного простору СРЮ здійснювалися силами авіаційної групи 193-го авіакрила сил спеціальних операцій національної гвардії ВПС США з бортів літаків EC-130E/RR.
По-друге, з метою підриву інформаційно-пропагандистського потенціалу Югославії НАТО нанесли ракетно-бомбові удари по теле- і радіостанціям, студіям і ретрансляторам, редакціям ЗМІ, більшість яких було знищено, що фактично означало ліквідацію системи телерадіомовлення СРЮ.
По-третє, в результаті другого місяця збройного конфлікту під тиском НАТО рада директорів європейської телевізійної компанії „ЕУТЕЛСАТ" прийняла рішення про заборону для компанії "Радіо і телебачення Сербії" вести трансляцію через супутник. У результаті Сербське державне телебачення позбавилося останньої можливості транслювати передачі на країни Європи, а також на значну частину території своєї республіки.
В-четверте, силами психологічних операцій США над територією Югославії було розкидано більш 22 млн. листівок із закликами до сербів виступити проти президента С. Милошевича і сприяти "якнайшвидшому завершенню операції об'єднаних сил НАТО.
По-п'яте, вперше могутня інформаційна підтримка великої воєнної операції НАТО була розгорнута в мережі Інтернет. У ній було розміщено більш 300 тис. сайтів, присвячених або тих, що по різному торкалися косовскої проблеми і воєнної операції альянсу а Югославії. Переважна більшість зазначених сайтов було створено безпосередньо або при сприянні американських фахівців з комп'ютерних технологій, що, безумовно, підвищило ефективність пропагандистської кампанії НАТО.
У підсумку, незважаючи на окремі збої, керівництво НАТО зуміло переломити ситуацію в інформаційно-психологічному протиборстві з Югославією і завоювати інформаційну перевагу. Інформаційно-пропагандистський апарат альянсу в цілому виконав поставлені перед ним задачі, вчасно вніс корективи у свою діяльність, розробив і застосував нові форми і методи інформаційно-психологічного впливу на супротивника.
З іншого боку, хід бойових дій показав, що вміле керування інформацією з боку керівництва СРЮ деякою мірою дозволило протистояти інформаційно-психологічному впливові з боку НАТО на населення і збройні сили країни.
Боротьба за інформаційне домінування розгорнулася також у сфері електронних засобів розвідки, обробки і поширення інформації НАТО при активному використанні сучасних засобів і систем розвідки, зв'язку, радіонавігації і цілевказань. У зв'язку з цим відповідні підрозділи НАТО провели широкомасштабні акції по ураженню найважливіших пунктів управління військами СРЮ, інших елементів державної і військової інформаційної інфраструктури Югославії, а також придушенню систем, що знаходяться на озброєнні югославської армії, і засобів радіозв'язку і радіолокаційної розвідки.
У ході нанесення авіаційних ударів по об'єктах інформаційної інфраструктури збройні сили альянсу використовували наступні види нової зброї:*
керовані авіабомби JDAM з наведенням по сигналу космічної радіонавігаційної системи GPS (США);*
керовані авіабомби JSOW і WCMD;*
авіабомби для виведення з ладу засобів радіолокації ("І"-бомби, що мають здатність генерувати могутні електромагнітні імпульси в радіодіапазоні частот).
Повної дезорганізації системи управління збройних сил Югославії вдалося уникнути лише завдяки комплексному застосуванню захисних мір, що включали оперативне маскування, радіоелектронний захист і протидію розвідці супротивника. Творчо використовуючи досвід іракських ЗС під час війни в Перській затоці, збройним силам СРЮ вдалося відбити більшість ударів інтелектуальною зброєю, зберегти велику частину свого озброєння і військової техніки, у тому числі засоби радіозв'язку, радіотехнічної і радіолокаційної розвідки.
Велике значення для збереження боєздатності армії мали:*
своєчасна передислокація систем управління угрупованнями військ (сил) ВР Югославії на польові пункти управління;*
періодична передислокація частин і підрозділів;*
маскування озброєння і військової техніки;*
пристрої помилкових позицій, у тому числі з використанням надувних макетів важкого озброєння;*
введення режимних обмежень на роботу радіоелектронних засобів.
Інший найважливішої складового інформаційно-технічного протиборства була боротьба за інформацію в обчислювальних системах. Югославські хакери неодноразово намагалися проникнути через мережу Інтернет у локальні обчислювальні мережі, використовувані в штабах НАТО. Масові запити серверів цих мереж в окремі періоди часу ускладнили функціонування електронної пошти. І хоча дії хакеров мали епізодичний характер, застосування інформаційної зброї варто вважати перспективним напрямком інформаційного протиборства.
ВисновОК
Таким чином, можна припустити, що війська НАТО, оснащені інформаційними технологіями, мають бойовий потенціал, що триразово перевищує ефективність бойового застосування будь-яких звичайних частин.
Звичайно основним фактором, що безпосередньо впливає на хід та результати ведення бойових дій, на сьогодні залишається збройна сила держави, її якість, кількість та спроможність протистояти такій же збройній силі супротивника. Але наприкінці ХХ сторіччя в передових у військовому відношенні країнах з’являється та отримує динамічний розвиток так звана інформаційна зброя, призначена для проведення інформаційно-психологічних операцій на тому чи іншому театрі військових дій. Чим це було обумовлене – всім добре відомо. Адже при грамотному її застосуванні активна в інформаційно-психологічному плані сторона отримувала у свої руки безліч козирних карт у протиборстві з супротивником. А це, у свою чергу, в кінцевому рахунку сприяє і в загальному протиборстві. Це яскраво було підтверджено цілою низкою збройних конфліктів останнього